Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пас 656 нас водворяться, водвориться, воцаряться, воцариться [Жнива кінчались, наставав вільніший час (Н.-Лев.); У людини, як і в птаха, настає в* житті такий час, коли в неї міцніють крила (Коаач.); Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона ясна (Л. Укр.)\ Настала на кілька хвиль пауза (Фр.)]; коли ~стає весна когда наступает весна; (чаще) при наступлении весны; по весні ^-стаё літо за весной следует лето; ~вала, встала тйша наступала, наступила (устанавливалась, установилась, воцарялась, воцарилась, водворялась, водворилась) тишина [Скрізь понад шосе, де проїздила машина парламентера, наставала тиша (Гонч.)]; 2) (об • отвлечённых понятиях) уст. наставать, настать [Настане горенько твоє! (Шевч.)]; 3) (о людях — появляться, оказываться) редк. становиться, стать [Що день, то більше В Єрусалимі теслів настає, і з Сірії насунули, мов хмара (Л. Укр.); В той час в Акермані цастав становий, родом з Київщини, знайомий і навіть приятель Бжозовського (Н.-Лев.)]. наставити1 см. наставляти1. наставити2 см наставляти2. наставитися см. наставлятися1. наставлений прич. 1) наставленный; уставленный; 2) подставленный; 3) поставленный; наставленный [Наставлений самоварчик поволі розгорявся (перекл. з Чехова)]', 4) назначенный; поставленный. Єр. наставляти1 1—4; О ^ні вуха настороженные ^насторожённые) уши. наставляння 1) подставляние; 2) назначение. Ср. наставляти1 2, 4. наставляти, -ляю, -ляєш разг. наставить. наставляти1, -ляю, -ляєш, наставити, -влю, -виш 1) наставлять, наставить, (о взгляде и т. п.) разг. уставлять, уставить [Мавка: Я пасток на тебе не наставляла (Л. Укр.); І це трапляється меж нами, Що ніж на серце наставля, А сам цілує!.. (Шевч.)\ Сохли вздовж стіни великі вила і наставляли засмалені кінці, немов волячі роги (Коцюб.); Кругом наставили мисок (Котл.)\ Гармата стояла в круглій ковбані-ячейці, наставивши свій довжелезний хобот у блакитну височить (Гонч.)]; 2) (придвигать, раскрывать мешок, горсть и т. п., чтобы набрать чего-нибудь) подставлять, подставить [Наставляй мерщій торбину (Гл.)]; ^вляй кишёню см. кишёня; 3) (о самоваре) разг. ставить, поставить; обл. наставлять, наставить [Марина вийшла в сіни наставляти самовар (Мирн.); Наставив дід самовар (Тесл.)]; 4) (когб ким и на кбго, реже за кого) разг. назначать, назначить (кем); разг. ставить, поставить (кем) [До війни була дояркою, а тепер наставили завом (Гонч.)]\ О ^ти в у- ха (уші) настораживать, насторожить уши; (перен. — ещё) прислушиваться, прислушаться, навострить уши [Василько сидить на полу коло вікна, немов дивиться на місяць,., а сам все ж ухо наставляє, щоб почути батькову мову (Вас); Біляк на хвилинку присів, кумедно наставив вуха і знову дременув далі (Панч)]; ~вити носа см. ніс* *^витп роги см. ріг. наставляти2, -ляю, -ляєш, наставити, -влю, -виш (когб на що) (учить) наставлять, наставить (кого чему и на что); давать наставление (или наставления), дать наставление (или наставления): (несоверш. — ещё) делать наставление, читать наставление [Вона мене голубила й годувала, і на все добре наставляла (Боров.)', Старий батько іде рядом, Наставляє сина. Як у війську пробувати, Старших шанувати, Товариство поважати (Шевч.)]; ~*ти на [д б б р и й] розум наставлять, наставить на ум, вразумлять, вразумить; разг. учить, научить уму-р^зуму [Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (прислів'я)]; г^ти на дббру путь наставлять, наставить (направлять, направить) на правильный (хороший) путь; разг. ирон. наставлять, наставить на путь истины. наставлятися1, -ляюся, -лясшея, па ставитися, -влюся, -вишся і) разг. нацеливаться, нацелиться [Наставилася вовкові в зуби (Ном.)\ Здалека Струк здавався Василькові як якийсь хижий чорний птах, що наставився на нього (Турч.)]; ~*витися тікати разг. приготовиться (собраться) бежать; разг. навострить лыжи; 2) страд, а. (несоверш.) наставляться; уставляться; подставляться; ставиться; наставляться; назначаться [Ярина Дольська наставляється на вчительку (Коцюб.)]', ср. наставляти1 1-4. паставлятися2, -лйюся, -ляєшся редк. наставляться. Ср. наставляти2. наставник 1) наставник [3 любов'ю дивився Валерик на свого наставника, що, присівши під деревом, нотував якісь нові думки (Гонч.)\ Лісницький: Споконвік ведеться, Що при неповнолітнім можновладці Є вихователь чи наставник- (Дмитр.)]; м а ш и н і с т-~ник ж.-д. машинист-наставник; класний ~ник до рев. классный наставник; 2) обл. надембтрщик. наставництво наставничество. наставниця наставница [Вона [панна Гелена] з'явилася в домі військового писаря ще за життя господині як наставниця дітей (Панч); Хвора: ..Ти все згадуєш любов, Вона й моя наставниця єдина. Мене любов ненависті навчила (Л. Укр.)]. наставницький наставнический. насталений спец. насталенный [Легко опустивши руку, він торкнувся ручки нового, дбайливо насталеного кинджала (Коп.)]. насталити см. насталювати. насталювання спец, насталивание. насталювати, -люю, -люєш, пасталйти, -лю, -лиш спец. насталивать* насталить [Він пішов до коваля ніж насталювать (Рудч.); Дід розсердився, пішов до коваля, насталив ніж і став козу різати (народна казка)]. настання наступление [Толстой великий, як виразник тих ідей і тих настроїв, що склалися в мільйонів російського селянства на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)