Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

пас
656
нас
водворяться, водвориться, воцаряться,
воцариться [Жнива кінчались, наставав
вільніший час (Н.-Лев.); У людини, як і в птаха,
настає в* житті такий час, коли в неї
міцніють крила (Коаач.); Весна для всіх
настала, Дарунки всім несе вона ясна
(Л. Укр.)\ Настала на кілька хвиль пауза
(Фр.)]; коли ~стає весна когда
наступает весна; (чаще) при наступлении
весны; по весні ^-стаё літо за
весной следует лето; ~вала, встала
тйша наступала, наступила
(устанавливалась, установилась, воцарялась,
воцарилась, водворялась, водворилась) тишина
[Скрізь понад шосе, де проїздила машина
парламентера, наставала тиша (Гонч.)];
2) (об • отвлечённых понятиях) уст.
наставать, настать [Настане горенько твоє!
(Шевч.)]; 3) (о людях — появляться,
оказываться) редк. становиться, стать [Що
день, то більше В Єрусалимі теслів
настає, і з Сірії насунули, мов хмара
(Л. Укр.); В той час в Акермані цастав
становий, родом з Київщини, знайомий і
навіть приятель Бжозовського (Н.-Лев.)].
наставити1 см. наставляти1.
наставити2 см наставляти2.
наставитися см. наставлятися1.
наставлений прич. 1) наставленный;
уставленный; 2) подставленный; 3)
поставленный; наставленный [Наставлений
самоварчик поволі розгорявся (перекл. з Чехова)]',
4) назначенный; поставленный. Єр.
наставляти1 1—4; О ^ні вуха настороженные
^насторожённые) уши.
наставляння 1) подставляние; 2) назначение.
Ср. наставляти1 2, 4.
наставляти, -ляю, -ляєш разг. наставить.
наставляти1, -ляю, -ляєш, наставити, -влю,
-виш 1) наставлять, наставить, (о взгляде
и т. п.) разг. уставлять, уставить [Мавка:
Я пасток на тебе не наставляла (Л. Укр.);
І це трапляється меж нами, Що ніж на
серце наставля, А сам цілує!.. (Шевч.)\
Сохли вздовж стіни великі вила і
наставляли засмалені кінці, немов волячі роги
(Коцюб.); Кругом наставили мисок (Котл.)\
Гармата стояла в круглій ковбані-ячейці,
наставивши свій довжелезний хобот у
блакитну височить (Гонч.)]; 2)
(придвигать, раскрывать мешок, горсть и т. п.,
чтобы набрать чего-нибудь) подставлять,
подставить [Наставляй мерщій торбину
(Гл.)]; ^вляй кишёню см. кишёня;
3) (о самоваре) разг. ставить, поставить;
обл. наставлять, наставить [Марина вийшла
в сіни наставляти самовар (Мирн.);
Наставив дід самовар (Тесл.)]; 4) (когб
ким и на кбго, реже за кого) разг.
назначать, назначить (кем); разг. ставить,
поставить (кем) [До війни була дояркою, а
тепер наставили завом (Гонч.)]\ О ^ти в у-
ха (уші) настораживать, насторожить
уши; (перен. — ещё) прислушиваться,
прислушаться, навострить уши [Василько
сидить на полу коло вікна, немов дивиться на
місяць,., а сам все ж ухо наставляє, щоб
почути батькову мову (Вас); Біляк на
хвилинку присів, кумедно наставив вуха
і знову дременув далі (Панч)]; ~вити
носа см. ніс* *^витп роги см. ріг.
наставляти2, -ляю, -ляєш, наставити, -влю,
-виш (когб на що) (учить) наставлять,
наставить (кого чему и на что); давать
наставление (или наставления), дать
наставление (или наставления): (несоверш. — ещё)
делать наставление, читать наставление
[Вона мене голубила й годувала, і на все
добре наставляла (Боров.)', Старий батько
іде рядом, Наставляє сина. Як у війську
пробувати, Старших шанувати, Товариство
поважати (Шевч.)]; ~*ти на [д б б р и й]
розум наставлять, наставить на ум,
вразумлять, вразумить; разг. учить,
научить уму-р^зуму [Хто собою керувать не
вміє, той і другого на розум не наставить
(прислів'я)]; г^ти на дббру путь
наставлять, наставить (направлять,
направить) на правильный (хороший) путь; разг.
ирон. наставлять, наставить на путь
истины.
наставлятися1, -ляюся, -лясшея, па
ставитися, -влюся, -вишся і) разг. нацеливаться,
нацелиться [Наставилася вовкові в зуби
(Ном.)\ Здалека Струк здавався
Василькові як якийсь хижий чорний птах, що
наставився на нього (Турч.)]; ~*витися
тікати разг. приготовиться (собраться)
бежать; разг. навострить лыжи; 2) страд, а.
(несоверш.) наставляться; уставляться;
подставляться; ставиться; наставляться;
назначаться [Ярина Дольська наставляється
на вчительку (Коцюб.)]', ср. наставляти1
1-4.
паставлятися2, -лйюся, -ляєшся редк.
наставляться. Ср. наставляти2.
наставник 1) наставник [3 любов'ю дивився
Валерик на свого наставника, що, присівши
під деревом, нотував якісь нові думки
(Гонч.)\ Лісницький: Споконвік
ведеться, Що при неповнолітнім можновладці
Є вихователь чи наставник- (Дмитр.)];
м а ш и н і с т-~ник ж.-д.
машинист-наставник; класний ~ник до рев.
классный наставник; 2) обл. надембтрщик.
наставництво наставничество.
наставниця наставница [Вона [панна Гелена]
з'явилася в домі військового писаря ще
за життя господині як наставниця дітей
(Панч); Хвора: ..Ти все згадуєш любов,
Вона й моя наставниця єдина. Мене любов
ненависті навчила (Л. Укр.)].
наставницький наставнический.
насталений спец. насталенный [Легко
опустивши руку, він торкнувся ручки
нового, дбайливо насталеного кинджала
(Коп.)].
насталити см. насталювати.
насталювання спец, насталивание.
насталювати, -люю, -люєш, пасталйти, -лю,
-лиш спец. насталивать* насталить [Він
пішов до коваля ніж насталювать (Рудч.);
Дід розсердився, пішов до коваля,
насталив ніж і став козу різати (народна
казка)].
настання наступление [Толстой великий, як
виразник тих ідей і тих настроїв, що
склалися в мільйонів російського селянства на

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)