Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 657 нас час настання буржуазної революції в Росії {Ленін); З настанням ночі ринули до висоти підводи, навантажені боєприпасами (Гонч.)]. настанова устанбвка [Настанова партії на будівництво соціалізму в нашій країні була прийнята на XIV партійній конференції як закон партії (Рад. Укр., 1964, І)]; ідеологічні г^пи идеологические установки; цільова ~*ва целевая установка. пастановйти1 см. настановляти1. пастаноийти2 см. настановляти2. настановлення устанбвка. настановляти1, -ляю, -ляєш, настановити, -новлю, -новпш 1) наставлять, наставить; 2) (о самоваре) ставить, поставить; обл. наставлять, наставить [Ви, тітко, настановите завтра за мене самовар (Мирн.)]; 3) (кого ким и на кого, реже за кого) разг. назначать, назначить (кем), разг. ставить, поставить (кем) [Я дам одвіт громаді. Вона настановляла мене (Коцюб.); Отож з самої весни і настановили його телят пасти і доглядати за ними (Коп.); — Е, — каже було наш старий: — є, пані-сусідко! Я б вас де полковником настановив (Вовч.); От мене настановили за голову, а я, може, й не хотів (Панч)]; 4) (в водить)разг. уст. устанавливать, установить [— Закон велів! — Закон?— знову викрикує зсередини:—то ви самі настановили такий закон!.. (Мирн.)]. настановляти2, -ляю, -ляєш, настаповйти, -новлю, -новині (кого на що) наставлять, наставить (кого чему и на что). Ср. иастав- ЛЯТИ2. настановний установочный. настарчати, настарчити обл. см. настачати, пастачнти. настарчитися обл. см. настачитися. Настас разг. см. Анастас. Настасія, разг. Настя Анастасия. настати см. наставати. настачати,-чаю, -чаєш, настачити, -чу, -чиш 1) наготавливать, наготовить; разг. напасать, напасти [Наймички та молодиці насилу настачали страви (Н.-Лев.)]; 2) (только соверш. — приготовить или иметь в достаточном количестве) разг. наготовиться, напастись, напасти [Мамаїха: Так*- хазяйство тепер у Лавра, треба все порати, за всім доглянути, полотна -не настачиш (Янов.)], на нього грошей н е^ ~чиш на него денег не напасёшься. настачитися, -чуся, -чишся разг. наготовиться, нанастйсь [Петро: ..На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Мирн.)]; н а нього грошей не <•+* чишся на него дснег^не напасёшься. пастежй обл. см. навстіж. настелений настланный [Капітальні стіни були виведені до перекрить, і перекриття лежали, але дах ще не був настелений (Смол.)]. настелення настилка; спец, настил. настелити см. настилати. настеляння настилка; спец, настил. настеляти см. настилати. , настелятися см. пастилатися. настерігати, -гаю, -гаєш, настерегти, -режу, -рожеш разг. подстерегать, подстеречь [Був гай, такий густий, пущі такі за річкою — все вона туди ходить. Як я настереїла, що вона береться одного разу, -яй собі за нею назирцем побігла (Вовн.)]. настигати, -гаю, -гаєш, настигнути и настигти, -гну, -гнеш 1) (кого, что) настигать, настичь, настигнуть [Коли чує Наталя—за нею женуться. Оглянулась — це Данило мчиться... Уже настигає... (Вовч.)\ Підняв я поли, чимчикую, Вона ж за мною навздогін; От-от настигне... (Гл.)];2) Fе* оополне* ния) приходить, прийти; (вовремя) поспевать, поспеть; приближаться, приблизиться; о времени — обычно) наступать, наступить Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Варе.); Ох, лишечко! Коли ж я туди настигну?., не застану вже його (Квітка); Минулося теє літо, Настигла зима (Гл.)]\ 3) (о плодах, хлебах) разг. назревать, назреть [Тимчасом настигли груші, яблука, кавуни й дині (Н.-Лев.)]. настиглий назревший. настигнути см. настигати, настигнутий настигнутый [Страх бути настигнутим уже тяг з нього жили (Панч)]. пастигти см. настигати, иастил, -лу настил; (об искусственном— ещё) настилка [Розтанула зоря, і все стало на своє місце, і дівочі каблучки знову дрібно застукотіли по сосновому настилу (Гонч.); Пробиваючи густий настил почорнілих за зиму опалих голок, з'явились перші голубі проліски (Збан.)]. пастил, -лу (действие) настил. настилання настилка, настиг. настилати, -лаю, -лаєш, наслати, -стелю, -стелеш (редк.) и настеляти, -ляю, -ляєш, настелити, -стелю, -стелиш настилать, настлать [Вставляли у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (Коп.); Доводилось щодоби форсувати кілька водних рубежів, настеляючи для артилерії і важких обозів свіжі мости (Гонч.); Чистила [Мавра] вранці хлів, чесала корів шкребницею, настеляла суху солому (Горд.)]. настилатися, -лається и настелятися, -ллється настилаться, настилка настилка, настил. пастйлышй воен. настильный; ^ний в о г 6 н ь (огонь) воен. настильный огонь [Жадов лежав коло кулемета і, вчепившись у замок, що шалено стрибав, поливав настильним вогнем позад німецької траншеї трав'яний схил (перекл. з О. Толстого)]. настильний спец. настилочный. настильник спец. настильщик. настильниця спец, настйльщица. «^ настира разг. навязчивый (человек), назбй- ливый (человек); обл. наян. настйрити см. настйрювати. настиритися см. настирюватися, настирливий 1) назойливый, навязчивый, неотвязный, неотвязчивый; обл. наянли- вый [Дід-сторож весь день ганяє настирливе вороння (Коп.); Надія Григорівна, дивовижно тактовна і чуйна, ніколи не 42-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)