Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Н?С 658 на$ турбувала його настирливими допитками (Гонч.); Ловила й Катря на собі його погляд не раз—настирливий (Головко)]; 2) (о мыслях и т л.) навязчивый, неотвязный, неотступный; назойливый [Старов дожидав друга стомлений і, як це часто було з ним, розхвильований. Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії (Ільч.); Це бажання було таким настирливим, що ледве не примусило зробити небезпечний крок — схопитись на ноги (Козач.)]; 3) (непреклонный; неизменный) редк. упбрный [Четверо гребців з настирливою цікавістю розпитували Ванду і слухали її оповідання (Трубл.); Настирливий і упертий в роботі, Лимар хвилини не сидів без діла (Коп.)]. настирливість, -вості 1) назойливость, на- вязчивость, неотвязность, неотвязчивость; 2) упбрство [Йен о настирливість і точне розуміння справи легко перемагали всі труднощі й перешкоди до здійснення його плану (Сміл); Стомлений його настирливістю, лікар підписав папірця, і Семен Дудко став вільною пташкою (Риб.)]. Ср. настирливий 1, 3. настирливо нар. 1) назойливо, навязчиво, неотвязно [Вдалині настирливо грав пастух (пер*кл. з Горького)]', 2) упорно [Він щось пояснює настирливо і ревно, вона ж не може зрозуміть ніяк (Дмитр.); Весна нагадувала про себе настирливо й голосно (Янов.); Візниця став настирливіше підганяти коней (Панч)]. Ср. настирливий 1, 3. настирний 1) назойливый, навязчивый, неотвязный, неотвязчивый; наянливый [Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томдаі; Голову всім морочить, чорт його побери! (Бажан)]; 2) навязчивый, неотвязный, неотступный; назойливый [I тут він Помітив, що уперто рішає настирне питання і не може рішити (Коцюб.)]. Ср. настирливий 1—2. пастйрювати, -рюю, -рюєш, настйрити, -рю, -риш разе, навязывать, навязать; разг. всучивать, всучить [Як зручно вмів [Г'.р- ман] підсунути кождому те, чого той хотів, або й настйрити те, чого й зовсім не хотів (Фр.)Ь настирюватися, -рююся, -рюєшся, настири тися, -рюся, -ришся надоедать, надоесть; разг. падокуч?ть, надокучить [Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись (Н.-Лев.)\ Однак настирилося мені те вчиття... (Коцюб.)]. настіж см. навстіж. настій, -тою настой [Ніколаєв ..терпляче ковтав щодня настій коріння (Янов.)]. настійливий настойчивый. настійливість, -вості настойчивость. настійливо нар. настойчиво [Маєвський делікатно, але настійливо потяг Валентина Модестовича до прохідної (Шовк.)]. настінний настоятельный [Він вкладав в свою мову інтонації дуже м'які і заразом дуже настійні, майже суворі (Смол.)]; ~на в и м 6 г а см. вимога; на мою ~ну в и м 6 г у по моему настоянию. настійність, -ності настоятельность. настійно нар. настоятельно [Сучасний розвиток техніки і промисловості настійно потребує точного обліку часу (Рад. Укр., 1948, ХІ)].^ пастікати, -кав на стекать; (тонкой струйкой) насочиться [Навколо все було, як у казці: в долинах озерами під сонцем не туман стояв, а рожеве сяйво — наче воно з сонця настікало в низи (Кундз.)]. пйстілка настилка. настільки нар. настблько; до такой степени [Коли пролетаріат перетворився в клас, то він настільки став сильним, що взяв собі в руки всю державну машину.. (Ленін); Він не має настільки відваги, аби виступити проти батька (Коб.)]; ~ки — наскільки настблько — насколько [Ти мусиш ризикувати рівно настільки, наскільки дозволить комітет (Янов.)]. настільний настольный [Павло засвітив настільну, під зеленим абажуром, лампу і мерщій до книжкової шафи (Головко), Рядом валявся знівечений настільний телефон (Ле)]; ~на книга настольная книга [Можна сказати без перебільшення, що маніфест і закон 6 A9) серпня повинні стати тепер настільною книгою кожного політичного агітатора, кожного свідомого робітника.. (Ленін)]. настільник обл. скатерть [Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб.)]. настінний настенный, стенной; ~ний годинник стенные часы [До Марка лине буйний глум далекого міста та чіткі удари настінного годинника (Куч.)]. настобурчений см. настовбурчений. настобурчити см. настовбурчувані. настобурчитися см. настовбурчуватися, иастобурчувати см. настовбурчувати. настобурчуватися см. настовбурчуватися. настовбурчений, редк. настобурчений оттопыренный, оттопырившийся, встопорщенный, встопбрщившийся; нахохленный; нахбхлив- шийся [Сам чорний, як циган, уси настобур- чені, очі хоч і крешуть, та не тим огнем, ще вабить, а тим, що жахає... (Барв.)]. Ср. настовбурчувати и настовбурчуватися 1—2, пастовбурчити см. настовбурчувати. настовбурчитися см. настовбурчуватися. настовбурчувати, чую, -чу«.ш, настовбурчити, -чу, -чиш и редк. иастобурчувати, пастобурчити оттопыривать, оттопырить, разг. топырить, встопырить; (об усах, шерсти и т. п. — ещё) топорщить, встопорщить; (о перьях — обычно) нахохливать, нахохлить, (распускать) пугайть, распушить [Він настовбурчив хвіст сердито, Як свиснув — всіх перелякав (Гл.)\ Він недоброзичливо покосився на лампочку, яка світила йому в вічі, прокашлявся, настовбурчив їжакуваті вуса (Донч.); Огняним їжаком, сердито настобурчивши золоту що тину, сідало за снігами сонце (Вас.)]; ~ти пір'я нахохливать, нахохлить перья, на- хбхливаться, нахохлиться; (только соверш.) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)