Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас . 659 пас распушиться [Пташка сіла на гілку, настовбурчила пір'я (Донч.)]; *^ти вуха прям., перен. редк. насторожить (навострить) уши [Навіть Бекір покинув сан- тер і настовбурчив великі вуха (Коцюб.)]. настовбурчуватися, -чуюся, -чуєшся, настовбурчитися, -чуся, -чишся и редк. пастобур- чуватися, пастобурчитися 1) оттопыриваться, оттопыриться; топыриться, встопы- риться; топорщиться, встопбрщиться [Очі в нього блищали, а вуха, червоні й великі, ще більш настовбурчились, немов боялися пропустити хоч слово з розмови (Коцюб.); Кинувсь він... одна хвилина — Настовбурчилась торбина; Гроші сиплються, аж сяють (Гл.); Волосся на голові настовбурчилось вгору, ніби легкий пух (Н.-Лев.)]; ер. настовбурчувати; 2) (о птицах) нахбхливаться, нахохлиться; (со- верш. — ещё) распушиться [На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат (Коцюб.); Біля калюжки під краном стрибали горобці, настовбурчившись і страшенно зухвало, нестямно галасуючи (перекл. з Федіна)]; 3) (о людях) перен. топорщиться, встопбрщиться; (мрачнеть) нахбхливаться, нахохлиться; (сердиться) взъерошиваться, взъерошиться [Аннушка гадала, що мати буде допитуватися у Рогова, хто він та що він, а той настовбурчиться— і найде коса на камінь (перекл. а Волошина); Як ви зараз їжаком насто- бурчуєтесь! (Л. Укр.)]. пастовий настовый. настогиднути, -ну, -иеш разг. надоесть; разг. опостылеть; (сильнее) опротиветь [Як би тільки ото так зробити.., щоб ..наші досягнення засвоїли всі колгоспи? Бо так настогидло жити у відсталому районі... (Янов.)]. настойка настойка [Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Янов.)]. настойковий настоечный. настоптувати, -птую, -птуєіп, пастоптати, -топчу, -топчеш уст. наступать, наступить [Турн злобно сильною п'ятою На труп Палланта настоптав (Котл.); Тут настопче, там уріже, Ніде не дарує (Фр.)]. насторога редк. насторожённость, настороженность [Насторогу в одних, щиру повагу й захоплення — в інших викликає батькове ім'я (Гонч.)]. насторожений насторожённый, настороженный; (о ком — ещё) насторожившийся [Лиця в нічних перехожих були насторожені (Ільч.); Аж перед світанком Таня на годину забулася чуйним, настороженим сном (Собко); Бійці., впивались очима в темряву, насторожені, готові піймати найменший шелест на польових покосах (Десн.)]. настороженість, -пості насторожённость, настороженность [В очах Сажнева промайнула зацікавленість і настороженість. Про що говоритиме комісар? (Ткач)]. насторожено нар. насторожённо, насторбжен- но [Вася тримався окремо, трохи насторожено, і близьких товаришів у нього не було (Собко)]. насторожити см. па сторожувати. пасторожйтися см. насторожуватися. насторожі: бути <^жі быть насторожи; разг. глядеть в бба, смотреть в оба, держать ухо востро [Командир велів бути насторожі, пильнувати (Ле)\. насторожувати, -жую, -жуєш, насторожити, -жу, -жиш настораживать, насторожить [Ян.. підозріло озирнувся на хутір. Глуха тиша його насторожила, він нетерпляче зирнув на льох (Панч)]; <^ти вуха настораживать, насторожить уши (слух) [Марс раптом насторожив вуха і потягнув дядю Васю за собою (Іван.)]. насторожуватися, -жуюся, -жуєшся, пасто» рожйтися, -жуся, -жишся настораживаться, насторожиться; (о человеке — внимательно прислушиваться— еще) настораживать слух, насторожить слух, превращаться в слух, превратиться в слух [Те, що управитель так в'юнився навколо Демида, примушувало Окуня, як і інших рудницьких людей, насторожуватися (Риб.); Микита раптово підняв голову: очі суворо насторожились (Вас); Оксана насторожилась, аж голову підвела і вухо до батьків наставила (Головко)]. насторбчений 1) встопбрщенный [А тоді як ув'язався в співи Тихін!.. Волосся насто- рочене, брови насумрені, очі мало не розбіжаться (Горд.)]; 2) насторожённый, настороженный. Ср. пасторбчувати 1—2. насторочити см. насторочувати. насторбчитися, -чуся, -чишся обл. насторожиться [Дітвора, дивлячись на незнайому панну, насторочилась якось (Мири.)]. насторочувати, -чую, -чуєш, насторочити, -чу, -чига и пасторбгаувати, -шую, -шуєш, насторбшити, -шу, -шиш обл. 1) топорщить, встопорщить [Насторочила свиня щетину, мов їжак (Сл. Гр.); Курочка насторочила пір'я (Етн. зб.)]; см. ещё настовбурчувати; 2): ~ти вуха настораживать уши, насторожить уши; (соверш. — ещё) навострить уши [Марта насторочила вуха й почала ласкавіше слухать сестрину розмову (Н.-Лев.); Враз за полукіпками, в житі, почулась розмова. Семен розплющив очі, підвівся і насторошив вуха (Коцюб.)]. насторч нар. 1) торчком; вертикально [Перед самим проходом стояв насторч величезний кам!яний стовп (Фр.)]; 2) перен. разг. наперекор [Та що ж, коли вона така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже! (Мирн.)]. насточортілий фам. осточертевший [Зв'язковий упускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Янов.)]. насточортіти, -ртїю, -ртієш фам. осточертеть. пастбювания1 настаивание, настояние. Срт пастбювати1. пастбюваппя2 настаивание. Ср. настоювати2. пастбювати1, -стбюю, -стбюєш, настояти, -стою, -стоїш (добиваться) настаивать, стоять, настоять [Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем" замітку. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)