Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пас 660 нас —Читайте, читайте,—настоював комполку (Сміл.)]. настоювати2, -стоюю, -стоюєш, пастояти* -стою, -стоїш (приготовлять настойку) настаивать, настоять (что) [Як не відмовлявся [Роман], а мусив випити чарочку вишнівки.. — Сама ж настоювала, — приказувала господиня гостинно (Минко); Настою вам, братці, горілки у пляшці (Чуб.)]. настоювати3, -стоюю, -стоюєш (стоять) редк. выстаивать [Чи й Филон Джалалій отак настоює, як приходить до шинку? (Панч)]. настоюватися, -стоюється, настоятися, -стоиться настаиваться, настояться. Ср. на- стоюватл-. настояний настоянный [Докія заглянула під мисник і добула звідтіль сховану пляшку горілки, настояну на червоному перці (Козач.)]. пастоянка настбйка. настоянковий настоечный. настоятель, -теля церк. настоятель. настояти1 см. настоювати1. настояти2 см. настоювати2. настоятися см. настоюватися. настоятися, -стоюся, -стоїшся {(долго постоять) разг. настояться [К и л и н а..: Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Ну-ну, тепер недовго настоїшся!.. (Л. Укр.); ^-Сідайте, дівчата, в мене за постій не платять. — Знаю, служби питаєте, — настоїтесь у панів, аж ноги попухнуть (Туд.)]. настоячки см. навстоячки. настраждатися, -ждаюся, -ждаєшся настрадаться; (измучиться) исстрадаться. настраханий напуганный; наст ращённый; * устрашённый [Настраханий народ. Про якусь думу все розмови (Головко)]. Ср. настрахати. настрахати, -рахаю, -рахаєш и настрашити, -шу. -шиш напугать; (сознательно разг. — ещё) настращать, пугнуть; (собой книжн. — ещё) устрашить [Захар, звісно, розповів на заводі, як селяни настрахали панів (Горд.); Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав (Гл.); Його загадкові слова настрашили нас так, що ми не знали, що й думати (Віпьде)]. настрахатися, -рахаюся^-рахасшся и пастра- шйтися, -шуся, -ншінся напугаться; (о продолжительном состоянии) набраться страху (разг.) [Багато натерпілися й настрахалися старі, переховуючись од німців (Рад. Укр., 1946, III); Остап мовчить. Він натомився й настрашився (Янов.)]. настрашити см настрахати. настрашитися см. настрахатися. ' настрашка устрашение; робити, з р о- 1 бити ^ку (кому) пугать, напугать (кого); разг. стращать, настращать (кого) [Я б йому зробив настрашку, якби він був * зостався з Хлопцями, так утік-бо (Екатерин, у. — Сл. Гр.)]; для ~ки для устрашения. л пастреляниїї см; настріляпий. ііастреляти редк. см. пастріляти. настренчити см. пастренчуватп. ^астреичуваїшя' раае. настраивание. і настренч)вати, -чую, -чуєш, пастрепчити, -чу, -чиш разг. настраивать, настроить [Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене (Н.-Лев.)]. пастрибатися, -баюся, -баєшся разг. напрыгаться. пастрйг, -гу настриг [Настриг і якість вовни в значній мірі залежать від правильної і вчасної стрижки (Колг. вироби, енцикл.)]. настригати, -гаю, -гаєш, пае.трйгти, -рижу, -рижеіп настригать, настричь. настрижений настриженный [Трава була неоднакова — то маленька-маленька, пряма, немов настрижена ножицями, то наче клаповуха, кручена (перекл. з Федіна)]. настрій, -рою настроение; (состояние людей — ещё) настроение духа; (об отдельном человеке — егиё) расположение (духа), состояние (только с определением) [Тяжкий був урок 9-го січня, але він революціонізував настрій всього пролетаріату всієї Росії (Ленін); Всіма опанував піднесений настрій (Гонч.); Одбивсь в озерах настрій сонця (Тич.)]; бути не в [доброму] ^рої быть не в настроении (не в духе) [Останніми днями він особливо був не в настрої (Верш.)]; він у веселому ^рої он в весёлом настроении, он весело настроен; нема (немає) <-*-рою І х а- т и нет настроения (расположения) ёхатк. настрілювати, -люю, -люєш, настріляти, -ляю, -ляєш настреливать, настрелять, набивать, набить; спец., охотн. отстреливать, отстрелять. настрГлюватися, -люється настреливаться, набиваться; отстреливаться; ср. настрілювати. настріляний, редк. настреляпин настрелянный, набитый [Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли (Коцюб.)]. настріляти см. настрілювати. настрілятися, -ляюся, -ляєшся разг. настреляться. иастрічу разг. см. назустріч. настроєний 1) настрбенный; 2) настроенный; расположенный; предрасположенный; восстановленный, возбуждённый, вооружённый. Ср. настроювати 1—2. настроєність, -пості 1) настрбенность [Революційна діяльність Франка становить предмет окремого дослідження; революційна настроєність його поезії — безперечна (Рил.)]; 2) настрбенность; предрасположенность. Ср. пастрбювати 1—2. пастроїти см. настроювати. настроїтися см. настроюватися. настройка муз., радио настройка. пастройщик муз. настройщик. настрбнщіщя муз. настройщица. настромити см. настромлювати. пастромйтися см. настромлюватися. настромлений наткнутый, насаженный; пересаженный. Ср. настромлювати. пастромлювати, -люю, -люєш, настромити, -ромлю, -ромиш натыкать, наткнуть, насаживать, насадить; (на другое древко, . остриё и т. сл. — ещё) пересиживать, пере. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)