нас 661 пас . садить [— «В нашій бучі бойовій, кипучій» веселим — перше місце. Так, Катю, га? — запитав Зимін, настромлюючи на виделку картоплину (перекл. а Вірюкова); Зоммер ніяк не міг спіймати слизьку запонку, щоб настромити на неї комірця (Риб.)]\ г^ти наживку (нажив; живця) наживлять, наживить наживку (наживу; живца). настромлюватися, -люїося, -люєшся, пастро- мйтися, -ромлюся, -ромишся 1) натыкаться, наткнуться; 2) страд, з. (несоверш.) натыкаться, насаживаться; пересаживаться; ср. пастромлювати. настрочувати, -чую, -чуєш, настрочити, -ро- чу, -рочнш 1) настрачивать, настрочить; 2) (только соверш.: о письме) настрочить, настроювання 1) настраивание, настройка; 2) настраивание; восстанавливание; возбуждение. Ср. настроювати 1—2. пастроювати, -рбюю, -роюєш, настроїти, -рою, -роїш 1) (что) муз., радио настраивать, строить (редк.), настроить; (несоверш. муз. — ещё) ладить (обл.) [І дід сів, настроїв ліру І зачав співати (Руд.)]; 2) (кого) настраивать, настроить; (вызывать благоприятное отношение к кому, к чему — ещё) располагать, расположить, (заранее) предрасполагать, предрасположить; (против кого, чего — ещё) восстанавливать, восстановить; (только против кого—ещё) возбуждать, возбудить, вооружать, вооружить [Ми повинні пам'ятати, що буржуазія намагається настрбїти селянство проти робітників (Ленін)', Він зовсім перестав володіти* собою й довго не міг настроїти себе на веселий лад (перекл. з Сьомушкіна)]. настроюватися, -роююся, -роюєшся, настроїтися, -роюся, -роїшся 1) настраиваться, настроиться [Лікар: ..Тут уже ніколи настроюватись на романтичний лад (Л.Укр.); —Що то значить земля, — загомонів Трохим Сидорович, видно настроївшись на добродушний філософський лад (Гонч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) настраиваться; строиться; настраиваться; располагаться; предрасполагаться; восстанавливаться; возбуждаться, вооружаться; ср. настроювати 1—2. настругувати, -гую, -гуєш, настругати (на- стружу, настружеш и настругаю, пастру- гаєш) настрагивать, настрогать, настругивать, настругать. паструпчити см. наструнчувати, наструнчитися, -чуся, -чишся разг. насторожиться [— Пробі, рятуйте! Розбій! — Діти голову вгору, наструнчились (Вас.)]. паструпчувати, -чую, -чуєш, наструнчити, -чу, -чині разг. 1) муз. настраивать, настроить [Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Мирн.)]\ 2) перен. настраивать, на- стрбить; фам. подвинчивать, подвинтить [Турбувався [Лушня] тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром та Якимом та наструнчити їх, щоб уже в один голос співали... (Мирн.)]; О^чити в у х а (у ш і) навострить (насторожйть)уши. настуджувати, -джую, -джуєш, настудити, . -туджу. -тудиш настуживать, настужать, , настудить. пастукувати, -кую, -к>єш, пастукати, -каю* -каєш настукивать, настукать. паступ, -пу наступление [Частини потер- пляче очікували команди, щоб почати наступ (Десн.)]. настудальпий наступательный [Страйки 1912 року мають характер наступальний, а не оборонний (Ленін)]. наступально нар. наступательно [На жаль, селяни діяли [в 1905 р.] надто розпорошено, неорганізовано, недосить наступально, і в цьому полягає одна з корінних причин поразки революції (Ленін)]. наступати, -паю, -паєш, наступити, -туплю, -тупиш 1) наступать, наступить; (о войсках соверш.) редк. напасть [Богунці на Чернігів йдуть, Богунці гайдамаків б'ють І наступають безупинно (Шер.); Дивлячись під ноги, щоб не наступити на міну, бійці підходили до траншеї (Гонч.); На країну Італьянську сильне військо наступило (Л. Укр.)]; 2) (без дополнения: приходить) наступать, наступить; (о времени — ещё) наставать, настать; (о ночи, о старости и т. п. — ещё) надвигаться, надвинуться; (после чего — обычно) следовать, последовать [Наступала велика весна (Гонч.); По сміху плач наступає (Ном.)]; 3) (двигаясь, приближаться— о тучах и т. п.) надвигаться, надвинуться. наступаючий прил. наступающий; рит. грядущий [Перед мене твердою ходою наступаючий день (Тич.)]; *^чий р і к наступающий год. наступити см. наступати. наступний следующий, последующий; (безотносительно к предыдущему) предстоящий [Марко завів мову про наступні екзамени (Гонч.)]; <^иого дня на другой (слёдую- 1 щий) день [Наступного дня в батальйоні був Воронцов (Гонч.)]; <^па зустріч уповноважених предстоящая встреча уполномоченных; ~* ним р а з о м, ^ного разув следующий раз; ^нніі І рік наступающий (следующий, будущий) год; <-^ні покоління будущие (последующие) поколения. паступник 1) преемник; книжн. редк, наследник [Ленін був гідним наступником ¦ творців наукового комунізму Маркса і Енгельса, великим продовжувачем їх безсмертної справи (Рад. Укр., 1951, IV)]; 2) (престола) ист. наследник. наступництво преемственность [I от я тверджу: 1) що ні один революційний рух не може бути міцний без стійкої і зберігаючої наступництво організації керівників.. (Ленін)]. наступниця 1) преемница; наследница; 2) наследница. Ср. паступник 1—2. наступність, -ності преемственность [Збереження наступності руху, об'єднання його зовсім не виключають різноманітності, — навпаки, вони створять навіть більш широку арену і вільне поприще для нього (Ленін)]; юність пір року последовательная смена времён года.
|