Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 662 нас пастуран, -пу мин. настуран. настурція бот. редк. см. красоля. Настя см. Настасія. настягати, -гаю, -гаєш разг. натаскать [Він настягав у кузню й скидав у куток цілу гору заліза (Козач.)]. настягатися, -гається фам. найти [Був великий бенкет у предводителя. Настигал >сь гостей сила (Мири.)]. настьобаний1 настёганный. Ср. настьобувати1. настьобаний3 настёганный, нахлёстанный. Ср. пастьобувати2. настьобати1 см. настьобувати1. настьобати2 см. настьобувати2. настьобувати1, -бую, -буєш, настьобати, -баю, -б&єш (о шитье) настёгивать, настегать. настьобувати2, -бую, -буєш, настьобати, -баю, -башп (бить) разг. настёгивать, на- % стегать, нахлёстывать, нахлестать [Коней просікою вчвал Щосил настьобують їздові (Шер.)]. настьобуватися, -бується настёгиваться. насувати, -ваю, -ваєш и насовувати, -сбвую, -сбвуєш, насупути, -пу, -пеш 1) (что — на кого, на что) надвигать, надвинуть; {надевать разг. — еще) насовывать, насунуть; (о головном уборе разг. — еще) нахлобучивать, нахлобучить [Шдпара насував брови на очі і лаявсь (Коцюб.); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (Рил.)]; 2) (приходить, начинаться) надвигаться, надвинуться [А збс ку насуває темна ніч, немов чорна хмара (Мирн.); Насував осінній мокрий вечір (Скляр.); Щось насувало грізне. Потемніло, -завітрило, закрутила курява (Вас); Заробітчани все йшли та йшли... Уже й захід сонця став жовтіти та блідніти: ніч насовувала на землю (Мирн.); Смерком з заходу насунули хмари (Трубл.)]; 3) (только насувати, насупути: появляться во множестве) разг. наваливать, навалить (только в ср. р.); приваливать, привалить; (соверш.— еще) нахлынуть, понахлынуть, прихлынуть [Весь город насунув у світлиці (Н.-Лев.)\ Оце поспінуть полуниці, Насуне миру — повен ліс; Баби, "дівки та молодиці — Упень столочать сінокіс (Манм.)]; скільки нарбду ~нуло! разг. сколько народу нахлынуло (навалило, привалило)! насуватися, -ваюся, -ваєшся и насовуватися, -совуюся, -сбвуєшся, пасунутися, -нуся, -нешся 1) надвигаться, надвинуться; (на что, закрывая его — обычно) находить, найти [Просто з поля насувались машини з громіздкими понтонами (Гонч.); 3 півночі насувалася чорна хмара (Куч.); Насувалась ніч (Шер.)\ День кінчився, І ніч насунулась бліда (Рил.))\ хмара гнулася на сбнце туча нашла" на сблнце; 2) (возникать) ^обл. приходить, прийти [Се питання'насувалося мені не раз, коли я згадував Маріана (Фр.); І мимоволі насунеться гадка (Фр.)]; 3) разг. (только насуватися, насунутися) см. пасувати, насунути 3; 4) страд, з. (несоверш.) надвигаться; насовываться;' нахлобучиваться; ср, насувати 1. насувний надвижной. насукувати, -кую, -куєш, насукати (пасучу, насучиш и насукаю, насукаєш) насучивать, насучить [Рак і щука добули воза, насукали з трави посторонок і чекають лебедя (народна казка); Цівок немає? Ану, Докійко, кинь свою кужелицю, пасучи (Головко)]. насумрений 1) нахмуренный; (о человеке — ещё) нахмурившийся [Насумрені косарі витирали змокрілі чола (Горд.)]; 2) (о погоде) пасмурный, хмурый. насумритися, -рюся, -ришся нахмуриться. пасунепий надвинутый; насунутый; нахлобученный. Ср. насувати 1. насунути см. пасувати. насунутий надвинутый; насунутый; нахлобученный. Ср. насуі&ш 1. насунутися см. насуватися. насупити см. насуплювати. насупитися см. насуплюватися. пасуплений 1) нахмуренный; насупленный ІНасуплене й застигле, наче вилите з воску, обличчя Сашка потроху мінилось (Донч.)]; 2) пасмурный, хмурый. Ср. насуплюватися 1—2. насуплено нар. хмурясь; насупившись [Іван Чумак насуплено курив люльку (Горд.)]. Ср. насуплювати 1. насуплювати, -люю, -люєш, насупити, -плю -пиш разг. 1) нахмуривать, хмурить, на- хмурить; разг. насупливать, супить, насупить [Грицько насуплює брови, сміливо прочиняє двері й увіходить у залу (Вас); Ковпак насупив бюоьи і димів самокруткою (Верш.)]; 2): насупило безл. (о погоде) надвинулись тучи. насуплюватися, -лююся, -люєшся, насупитися, -плюся, -пишся 1) нахмуриваться, хмуриться, нахмуриться; насупливаться, супиться, насупиться [Теофіл нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.)\ Ольга похмуро насупилась (Коп.)]; ср. насуплювати" 1; 2): насуплюється, насупило (о погоде) надвигаются тучи, надвинулись тучи; (о небе) хмуриться, нахмуриться [Надворі насупилося; у хаті потемніло (Мирн.)]. насупонитися, -нюся, -пишся разг. нахмуриться; (образно) нахбхлиться [Насупонивсь, як той сич (Ном.)]. пасупротй, редк. насупротив разг. 1) нар. напрбтив; обл. насупротив [Ясний місяць почав біліти, спускаючись насупроти за гору (Мирн.); Літаки у димовій імлі Летять один одному насупроти (Руденко)]; 2) (в значений предл.) напрбтив; обл. насупротив [Олекса присунув собі стілець і сів насупротив мене (Фр.); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (Ільч.)]. пасурмйти1, -млю, -миш разг. натрубить. насурмити2, -млю, -мйш (накрасить) насурьмить. насурмлений насурьмлённый [В хана — фарбована червона борода, непорушне обличчя з насурмленими бровами (перекл. в О. Толстого)]. пасухо нар. насухо [Люди готували себе до битви. Набивали стрічки патронами, ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)