нпс 663 нат тирали насухо замки кулеметів і автоматів (Шер.)] насушений насушенный. насушити см. насушувати. пасуіппіш см насущний. иасуіііпик разг. см. насущник. насушувати, -тую, -шуєш, насушити, -сушу, -сушиш насушивать, насушить насущний, ранг, насущний насущный [Радянські люди одностайно підтримують миролюбну політику свого уряду, бо вона відповідає їх насущним інтересам {Київська пр , 1950, Х)\ Яа насущними ділами та думами не до того було їм (Головко)]] ^ний [х л і б] насущный [хлеб] [Раз Крила в Вітряка гуділи й ґорґотали, Що все село вони насущним годували (Воров.); Хима та Хома., почали голосно шептати молитву та важко зітхати, дякуючи богові за хліб насущний... (Коцюб.)]; ~щна потреба насущная необходимость, насущность, ^щне питання насущный воіірбс. насущник разе [насущный] хлеб. насущність, -ності насущность [.. саме історичні конкретні особливості національного питання р Росії надають у нас особливої насуш о ті визнанню права націй на само- визнач* пня в теперішню епоху (Ленін)]. насходитися, -литься разе найти, сойтись, собраться [Де ж вони помістились у вас в оцій світлині, коли їх насходилась кучугура? (Н.-Лев.); Здалека і зблизька насходилося багато людей (Коб.); Базар люду насходилось (Шевч.)]. насюрчати, -чу, -чйш(о веретене) нажужжать. наський разг. нашенский [По наському звичаю треба пить горілку до чаю (Ном.); Юдун ляп себе по другій кишені та й вийняв ковбасу, та тільки не наську, а німецьку (Квітка)]. пасьорбатися. -баюся, -баешся разг. нахлебаться [Вони насьорбалися горя (Пере.)]. натавати, -ває, патанути, -не натаивать, натаять. Натблія, разг. Наталка, Наталя Наталия. Наталь, -лю геогр. Наталь. натанути см. патавати. натанцюватися, -цююся, -цюєшся разг. на- ^ танцеваться; (преим. о народных танцах и перен.) наплясаться [Ось уже й рук і ніг не чую, так натанцювалась (Н.-Лев?)]. натаскати1 см. патаскувати1. натаскати8 см. натаскувати2. натаскатися, -каюся, -каєшся разг. 1) натаскаться (таская); 2) фам. натаскаться (таскаясь). натаскування натиска, натаскивание. натаскувати1, -кую, -куєш, натаскати, -кбю, -каєш (наносить) разг. натаскивать, натаскать ; (реже) натащить. натаскувати2, -кую, -куєш, натаскати, -каю, -к&єт охотн. 1) натаскивать, натаскать; 2) перен. разг. натаскивать, натаскать. натасувати, -сую, -суєш натасовать. натач&нка обл. тачанка [Коло нового будинку пана Польського стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Мирн.); М а р т и н: ..Омелько! Запрягай коней, та натачанку підмазать не забудь! (Тоб.)]. натворити, -рю, -рйш натворить [Добра Таки чимало натворили, Чимало люду оголили Оці сатрапи-ундіра (Шевч.)]. пате част. разг. нате [Л у к а ш: Ось нате, дядьку, грійтеся (Л. Укр.)\ Нате й мій глек на капусту, щоб порожній не був (Ном.)]. патектй см. натікати. натепер нар. обл. теперь; уст., рит. ньіне; разг. нынче. натерпітися, -терплюся, -терпишся натерпеться; (без указания чего — ещё) настрадаться [Ще вона мало натерпілася від тих панів..?! (Коцюб.); Хто боровся, горів і натерпівся горя, Той по праву достаток і щастя укосить (Мал.)]. патёрти см. натирати. натертий 1) натёртый; ссаженный; 2) намятый. Ср. натирати 1—2. патертися см. натиратися. натертя натирка. натёсапіні натёсанный. натесати см. натісувати. нативізм, -му биол. нативизм. нативіст биол. нативист. нативістичний биол. нативистический. натиканий натыканный. натикати1, -каю, -каєш, патйкати, -каю, -каєш (чего) натыкбть, натыкать [Натикала за намітку зеленої рути (Чуб.)] натикати2, -каю, -каєш, наткнути, -ну, -пёш (на что) натыкать, наткнуть; насиживать, насадить [Рибалка удочку закинув, Наткнувши на гачок Чималий черв'ячок (Боров.)]. натикатися, -каюся, -каєшся, паткпутися, -нуся, нёшся 1) натыкаться, наткнуться; (приходить в соприкосновение; встречать— ещё) наталкиваться, натолкнуться [Лазар встав з ліжка. Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.)\ Якось надвечір Маланка вийшла з хати і наткнулась на Гафійку, що стояла притулена до одвірка (Коцюб.)]; 2) страд, ш. (не* соверш.) натыкаться; насаживаться; ср, натикати2. натинати, -нбю, -нбєш, натяти (патпу, натнеш) нарубать, нарубить, нарезать, нарезывать, нарезать. натирання натирание; разг. натирка; щітка для ~* ия підлбги полотёрная щётка. натирати, -раю, -р&вш, натерти, -тру, -трещ 1) натирать, натереть; (поранить кожу— еще) ссаживать, ссадить [Вони бачать вусатого капрала, який сидить на колодці і старанно натирає шматком сукна свої чоботи (Куч.), Вона [Олена] знайшла ріпу, натерла на тертушку і обліпила Христі червоні пальці (Мирн.); На полі й перші мозолі натер, а з ними то вже й у забій спустився (Головко)]; ^ти крейдою см. крейда; 2) с.-х. наминать, намить [Пряжі теж чимало наготовили — натер* ли, начесали (Горд.)]. натиратися, -раюся, -р&єшся, натертися, -труся, -трешся 1) натираться, натереться [Він довго пиляв себе армійським рушником, натирається так і сяк (Гопч.)]\
|