нат 664 нат 2) страд, з. (несоверш.) натираться; ссаживаться; ср. натирати 1. натирач, -чД: *^ч підлбги (підлог) полотёр. нбтиок, -ку 1) прям, нажим, нажатие; надавливание; напбр [Двері були наглухо забиті. Але під дружним двобічним натиском не витримали і затріщали (Гонч.)]\ ер. натискати 1; 2) (стремительное движение) натиск; (воен. — еще) нажйм [Молода Червона Армія героїчно відбивала натиск німецьких військ і 23 лютого 1918 року завдала рішучого удару німецьким окупантам під Псковом і Нарвою (Віогр. Леніна)]] 3) (воздействие) нажим, давление; (больших масс — обычно) натиск, напор [А тепер Пачко, під натиском суперечних почувань, що його мучили, рішився зовсім забути про свою обіцянку (Ф/>.)]; 4) тип. натиск; 5) (утолщение шрифта) спец, нажйм [Юрко старанно виводив кожний рядок. Літери шикувались чіткі, рівні, з красивим натиском (Донч.)]. натискання 1) нажйм, нажатие; надавливание; напор; 2) нажйм, давление; напбр. Ср. натискати 1—2. натискати, -каю, -каеш разе. натискать. натискати, -каю, -каєш и натискувати, -кую, -куєш, натиснути, -ну, -пені 1) нажимать, нажать; (соверш. — слегка разг. — еще) поднажать; (прям. — егиё) надавливать, надавить; (только несоверш. — навалившись всей тяжестью; о войске, о толпе и т. п. — ещё) напирать [Нога, шукаючи підпори, натискає на ліву педаль, і літак завертає круто ліворуч (Ільч.); Промайнув Сашко повз віконце. Натискаючи на п'яти, пішов широкою вулицею (Коп.), Все дужче й дужче натискала весна, кущі квітли (Я нов.). Сокіл поклав руку на панель із кнопками, натискуючи на одну з них (Вл.); Він спочатку затарабанив у дошки, потім натиснув плечем, допомогли й інші, але дубова брама не піддавалася (Панч), Професор Карпінський натис кнопку (Смол.); — Вогонь! — закричав Завірюха. Чигирин натиснув на гашетку (Ткач)]; 2) (воздействовать на кого, добиваясь исполнения чего- нибудь) разг. нажимать, нажать; (только несоверш. — ещё) напирать (разг.); (только соверш. — ещё) оказать давление на кого, (слабее) поднажать (разг.); 3) (читая, говоря) делать ударение, сделать уда- . рёние (на чём); (только несоверш.) напирать (на что) [Читає [Годвінсон], роб лячи пропуски та натискуючи на особливо важні слова (Л. Укр.)]. натискатися, -кається и патйскуватися, -кується 1) нажиматься; надавливаться; 2) делается ударение (на чём). Ср. натискати 1, 3. натискач, -чктехн. нажйм. натискний техн. нажимный. натискування 1) нажйм, нажатие; надавливание; напбр; 2) нажйм, давление; напбр. Ср. натискати 1—2. натискувати см. натискати. натискуватися см. натискатися. натиснення нажатие; надавливание; напбр.. Ср. натискати 1. натиснути см натискати. натйспутпея, -неться разг. навалйгь, привалить, нахлынуть. натік, -теку 1) натёк; 2) мед. натёк. натікати, -каю, -каєш, натекти, -течу, -течет натекать, натечь [Водиця сама в хату натече (Чуб.)]. натільний нательный; разг. тельный [Коло свого куреня в натільній сорочці з засуканими рукавами сидів Олександр Сабуров (ІПиян)]. натіпати, -паю, паєш с.-х. натрепать [Назбирав ту ж мить мужик диких конопель, розмочив у воді, натіпав — і на вечір мотузок був готовий (перекл. з Салтыкова- Щедріна)]. натісувати, -сую, -суєш. натесати, -тешу» -тешеш натёсывать, натесать. натічний г*ол., мед. натёчный. натішити, -шу, -шиш натешить; (доставить наслаждение) насладить (только что), поэа усладить (кого, что). натішитися, -шуся, -шишея (ким, чим и з кб- го, з чого) натешиться (кем, чем), нарадоваться (на кого, на что); (получить наслаждение от чего-нибудь) насладиться (чем), поэв. усладиться (чем), книжн. упиться (чем) [Росте той сипок та й росте. 1 такий став гарний, що баба з дідом не натішаться ним (Іван.); Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться пими (Коцюб.); Нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся! (Вовч.)]. наткати, -тчу, -тчеш наткать [І дівчата натчуть білосніжні полотна (Мал.)]. наткнути см. натикати2. наткнутися см. натикатися. натовкти, -вчу, -вчені 1) натолочь; 2) (кого) разг. побить; (сильнее) избить; разг набить, наколотить, натолк?т*; (під) б б к в ~тй бока намять [Всього доводиться тер- піти.. А як невлад загавкаєш на пана, То ще й під боки натовчуть (Гл.)]. натовктися, -вчуся, -вчёгася разг. натолочься. натовп, -пу 1) толпа; скопление [народа]; не- одобр. сббрище; прен. скопище [Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (Коцюб.)]; 2) разг. толчея; толкотня [За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовч.)]; 3) перен. разг обилие; изобилие; мнбжество [Думки натовпом, але без ладу лізуть в голову (Коцюб.)]; #^п п о ч у т я избыток чувств [Галя здригнула, підвелася... Очі заплакані; личко од натовпу почуття та від сліз горіло (Мирн.)]. патопплюватися, -люється, натовпитися, -товпиться набиваться, набиться [Людей натовпилось повнісінька хата (Н.-Лев.); До двох невеликих., кімнат натовпилася сила народу (Сміл.)]. натомити, -томлю, -томиш утомить [Уночі недавно, Коли мене безсоння натомило, У голові з'явилось дві, три мислі (перекл. Бажана)].
|