Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ітт 666 нат натренований прич., прил. тренированный, натренирбванный [Одним 8 перших постріли почув лейтенант. Його натренований слух весь час був мовби настроєний на такі звуки (Гонч.)]. натренованість, -пості тренирбванность. натренувати, -пую, -нуєш натренировать. натренуватися, -нуюся, -нуєшся натренироваться. н&трій, -рію хим. натрий. натрійовий хим. натриевый. натріскатися, -каюся, -касшся вульг. налб- паться, натрескаться. н&тровий хим. натровый. натроє нар, натроє |Там такі прехимерні [замки]! і назад відмикається, і натроє розпадається..! (Квітка)]. патронний хим. натронный. натрощити, -рощу, -рощиш наломить. натрубити, -рублю, -рубиш натрубить. натруджений прич., прил. натруженный (разг.); натрудившийся (только о людях); утомлённый [Сніг охолодив долоню, на труджену ручкою чемодана (Коп.); Спокійним сном спочивало натруджене за день козацтво (К ач.)]. натруджувати, -джую, -джуєш, патрудйти, -руджу, -рудиш натруживать, натрудить [Вона не натрудила своїх білих ручок (Мирн.)\ Хоч ніжку натрудив, хоч крилечко пом'ялось, Одначе вирвався [голубок] і полетів (Гл.); Мало ще вона руки на вас натрудила! (Головко)]. натруджуватися, -джуюся, -джуєтся, натрудитися, -руджуся, -рудишся утомляться, утомиться; (сильнее) переутомляться переутомиться; (только соверш.)натрудиться ІТи б уже менше натруджувався {Рад. Укр., 1947у XII); Натрудилася за день над ночвами (Головко)]. натрудити см. натруджувати. натрудитися см. патруджуватися. натруїти см. иатруювати. натрусити см. натрушувати. натруситися, -рушуся, -русинтея 1) (насыпаться) натрястись, натруситься; 2) (о ком) разг. натрястись. натруска (о пороховнице) ист. натруска. натруска 1) натруска (разг.); 2) перен. разг. нахлобучка, взбучка [Щоб часом не було натруски від старших (Квітка)]. натрушення натруска (разг.). иатругаунанпя натруска (разг.). натрушувати, -шую, -шуєш, патрусйти, -рушу, -русиш натрясать, натрясти; (только соверш.) натрусить. «отруювати, -руюю, -руюєш, натруїти, -рую, -руїш натравливать, натравлять, натравить; ~руїв багато тарганів натра вил мнбго та ра кбнов. патрясбти, -с?ю, -с&єш, патрястй, -су, -сеш натрясать, натрясти. натрястися, -суся, -сешся натрястись. натуга натуга (разг.), напряжение; усилие [Зразу робота йшла. Яць працював з надлюдською натугою (Фр.)\ Він з натугою * розплющив очі (Панч)]; з^ги с натуги; ї©т напряжения [Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, ДО стане більш. Та й що, дурна, собі зробила? З натуги луснула — та й одубіла! (Гл.)] натужений прил. напряжённый [Натужений зір та скупчена увага женуть всякі думки (Коцюб.)]. натужити см. патужувати. натужитися см. натужуватися. натужно нар. с натугой; разг. натужно; с напряжением; с усилием [Він поволі підвівся і натужно спитав* — Коли ви облишите годувати моно обіцянками? (Риб.)]. натужувати, -жую, -жуєш, патужити, *жу, -жшп натуживать, натужить, напрягать, напрячь [Роман натужує всі свої сили, усю волю (Коцюб.); На прсвечику силу, натуживши зір, здолав я розі лед іти своїх товаришів негоди (Коцюб.)] натужуватися, -жуюся, -ж\вшся, натужитися, -жуся, -жиніся натуживаться, натужиться, напря»аться, напрнч ся; (только несов°рш разг. — ещё) т^жи»ься, жилиться [Гнідко, натужуючись проти гори, тихо ступає (Мирн.)< Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться (Мири.); На першу швидкість перевів — Натужиться мотор! (Ус.)]. натупати, -паю, -паєш 1) (напачкать) натоптать, 2) (на кого) матбиать. натупатися, -паюся, -паеіпся разг. натопаться; (устать — ещё) уходиться. натупотатися, -почуся, -почеіпся и натупотітися, -почуся, -потйшся разг. (сильно) натбпаться. патупцюнатися, -цююся, -цюєіпся разг. натоптаться. натура 1) натура; (у человека, животного— ещё) характер, нрав [До художникової студії на антресолі заходило чимало різного простого люду. Художник платив їм гроші, і вони були його живою натурою (Куч.); Романтична натура у Охріма Захаровича Півня (Донч.)' У нього натура, як у тура (приказка)]; в ~рі в натуре [Кожній ланці виділено в натурі ділянку (Рад Укр., 1946, III)]; платити ~рою платить натурой; рисувати (малювати) з <^ри рисовать с натуры; у ньбго таки "*¦* ра у негб такбя натура (такбй характер, такой нрав); цільність *^*ри цельность натуры; 2) обл. прирбда, уст. натура [Усміхалась весняним привітом Натури краса (Л. Укр.)]. патуралізація юр., полит, натурализация. натуралізм, -му лит. и пр. натурализм. натуралізований юр., полит ннтурализбван- ный. натуралізувати, -зую, зувш юр., полит. натурализовать. натуралізуватися, -зуюся, -зуєшся юр., по» лит натурализоваться. натураліст 1) натуралист, естествовед [Юні моделісти високо над собою несуть моделі літаків, планерів, численні парашути; юні натуралісти — різнобарвні сачки (Рад. Укр., 1946, V)]; 2) филос натуралист. патуралістйчпий натуралистический [Ніколи я до натуралістичної школи і не належав (Головко)]. $ натуралістично нар. натуралистически. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)