Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нат 667 нат натуралістка натуралистка, естествовед. натуральний 1) эк. и пр. натуральный [Для кожної ланки виготовлено щити з текстом соціалістичних зобов'язань і конкретними підрахунками натуральної та грошової оплати (Колг. село, 1955, V); Аркадієві дома не помогла навіть натуральна кава. Довелося прийняти брому, щоб заспокоїти нерви (Вільде)]; ~ие господарство натуральное хозяйство; 2) (природный; непринуждённый) естественный; книжн. натуральный [Мусите ж ви зрозуміти, що не легко натрапити на натуральний тон, оповідаючи таке про себе (Л. Укр.)]\ 3) (о науке) уст. естественный; уст. натуральный [— Я дуже люблю натуральну історію, — говорила Катерина (Н.-Лев.)]. натуральність, -ності естественность; натуральность. Ср. натуральний 2. натурально нар. естественно;-натурально. Ср. натуральний 2. натуристий разг. своенравный [Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було (Черниг. у. — Сл. Гр.)\ Вона була так само горда, розумна й завзята и не любила гордих та натуристих людей. Вона любила верховодити, а не коритись (Н.-Лев.)\. патуркати см. натуркувати. натуркуванпя разг. наговаривание, нашёптывание. натуркувати, -кую, -куєш, патуркати, -каю, -каєш и натурчати, -чу, -чиш разг. 1) вну- шЗть, внушить; (только несоверш.) наушничать, наговаривать, нашёптывать; (только соверш.) натрубить в уши [Став [письмоводитель] справникові натуркувати, що, каже, у такім-то селі є великий мошенник (Квітка)]; 2) (только соверш.): ***кати, ~чати голову ком^утомить разговором когб, заговорить кого [Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала! (Квіт- ка)]; гукати, #^чати в ^ х а (у вуха, пбвні вуха) кому нажужжать уши кому. натурний спец. натурный [Того дня його не тривожив ніхто, бо Тарас працював у натурному класі до вечора (Ільч.)]. натуроплата натуроплата, плата натурой [Машинно-тракторні станції України виконали річний план тракторних робіт, перевиконали план здачі натуроплати (Рад. Укр., 1948, IV)]. натурфілософ натурфилбсоф. натурфілософія натурфилософия. натурфілософський натурфилософский. натурчати см. натуркувати. натурщик иск. натурщик [Тропінін кладе да полотно ще два сміливі, широкі мазки і відходить до широкого вікна. — Відпочинь, Іване, і запали свою люльку, — каже він до натурщика (Куч.)]. натурщиця иск. натурщица. натушкований обл. наваленный [Руки йому вірьовками до ніг поскручувано; натушковано на його зверху кожухів, подушок (Мирн.)]. натушкувати, -к^ю, -куєш обл. навалить. патхпений прич. вдохновлённый: воодушевлённый, одушевлённый; одух* творённый [Натхнений величчю ідей комунізму йде до великої св(Єі мети радянський народ (Літ. газ., 1950, VIII); Словацький народ, натхнений успіхами наступаючої Радянської Армії, підняв повстання проти окупантів (перекл. з Нолевого)]. Ср. надихбти. натхненний прил. вдохн< венный; воодушевлённый, одушевлённый; одухотворённый [Славні патріотичні діла російського народу — це натхненний заклик, звернутий до всіх народів СРСР (Рад. Укр., 1946, XII)]; *^пе обличчя (лице) вдохновеїное (одухотворённое; одмшвлёп- ное) лицо [Марина говорить про свій проект, про свій літак, і сиві професори зацікавлено дивляться на її натхненне обличчя (Собко)]\ <^па праця вдохновенный ТРУДІ ^па промбва вдохновенная (воодушевлённая) дэечь. натхпёнпик вдохновитель [Більшовицька пар» тія — авангард радянського народу, керівник і натхненник його великої творчої роботи (Рад. Укр., 1948, І)]. натхненниця вдохновительница. натхненність, -ності вдохновенность; о духе* творённость. натхненно нар. вдохновенно; воодушевлённа [Натхненно і пристрасно говорив Артем (IIIер.); Тут- Уля Громова ходила... Тут вірші Ваня Земнухов Читав натхненно... (Мур.)]. натхнення вдохновение; уст. наитие; (душевный подъем) воодушевление, одушевление [У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (Гонч.); Еесь в натхненні молодім Каменяр будує дім (Нех.)]; н а- йш л 6 ^пя нашло (посетило) вдохновение; ^ пя осяяло поёта вдохновение осенйло поэта; з ^ня (как) по вдохновению; разг. шутл. по найтию. натхнути см. надихати. натхнутися см. надихатися. п?тще, разг. натщесерце нар. натощак, на тощий желудок [Коли чоловік натще, а зуби закусує, то стережись його (Фр.); —Немає такого правила в Радянському Союзі, щоб працювати натщесерце, — усміх* нувся Юрій (Собко)]. натюрморт, -ту жив. натюрмбрт. натюрмортний жив. натюрмбртный. н&тяг, -гу натяжение; ^ г пружини натяжение пружины. натягання 1) натягивание, натяжение, на» тяжка; напряжение; распиливание; 2) натягивание; напяливание. Ср. натягати1 1—2. натягати1, -гаю, -гбєш и натягувати, -гую, -гуєш, патягтй, -тягну, -тйгпеш и патяг» нути (что) 1) натягивать, натянуть; (де* лать упругим — ещё) напрягать, напрйчь; (расширять — о шкурке, ткани и т. п. спец. — ещё) пялить, распялить [А сонце струни натягає Із золота у синій млі (Воскр.); У власні вірив сили він І шліфував камінні брили він, Та перед цим їх циркулем звіряв І, мотузок натягши, відміряв (перекл. Бажана); Підвелась Софія на ноги |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)