Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яау 669 нах які провадяться в даній і суміжних галузях знань (Рад. Укр., 1956, II)], ~ ві записки учёные записки; ^ ва книжка ^научная (учёная) книга [Наукових кни- <жок він ніколи в руки не брав (Я.- Лев.)]\ ~ вий працівник научный работник; ***> вий ступінь учёная степень; ^ ве товариство научное (учёное) общество; на ^ них оснбвах на научных основах. науковість, -пості научность. науково нар. научно; учёно [Назва «соціал- демократія» науково невірна, як показав Маркс (Ленін)]. науково-дослідний научно-исследовательский [В численних науково-дослідних інститутах Академії наук УРСР провадиться велика наукова робота (Рад. Укр.у 1948, ХІ)\. науково-популярний научно-популярный [Значно збільшити випуск підручників, а також дитячої, художньої і науково- популярної літератури (Зак. п'ят. план)]. науково-технічний научно-технический; г^по- технічне товариство научно- техническое общество. наукоподібний наукообразный. Наум Наум. наумйсне см. навмисне, навмисно. наустйти см. наущати. наутилус аоол. наутилус. научати см. навчати. научатися см. навчатися. научений см. навчений. паучйти см. навчити, навчати. научитися см. навчитися, навчатися. наушник см. паву шпик.. паущаппя уст. наущение; подущёние. Ср. наущати. наущати, -щаю, -щаєш, наустйти (наущу, наустйш) уст. наущать, наустить; (реже) подущать, подустить. наущения уст. наущение; подущёние. Ср. наущати. нафабрений уст. нафабренный. нафабрикувати, -кую, -куєш разг. нафабриковать. нафабрити, -рю, -риш уст. нафабрить. нафабритися, -рюся, -ришея уст. нафабриться. нафарбований накрашенный; нафабренный. Ср. нафарбовувати. нафарбовувати, -ббвую, -ббвуєш, нафарбувати, -бую, -буєш накрашивать, накрасить; (только совррги. — об усах и бороде — еще) нафабрить [Ви подивіться на нашу татарку: нігті нафарбувала (Коцюб.)]. нафарбовуватися, -бовуюся, -ббвуєшся, нафарбуватися, -буюся, -буєшся накрашиваться, накраситься; нафабриться. Ср. нафарбовувати. нафарбувати см. нафарбовувати. нафарбуватися см. нафарбовуватися. нафта нефть [Йдуть комбайни із Ростова, Нафта плине із Баку (Воскр.)]. нафталш, -ну нафталин. нафталінний нафталинный. нафталіновий нафталиновый, нафталинный. пафтарня обл. нефтеперегонный завбд; нефтеперерабатывающий завод [Понад дахами де-не-де виднілися червоні, тонкі і високі комини нафтарень (Фр.)]. нафтен, -ну хим. нафтен. нафтеновий хим. нафтеновый. нафтобаза нефтебаза [Поки шофер забирав нальне на нафтобазі, Перехрест зайшов до райземвідділу (Десн.)]. нафтовидобувний нефтедобывающий. нафтовидобуток, -тку нефтедобыча [Міцно входить в технологію нафтовидобутку електроенергія (Рад. Укр., 1951, IV)], нафтовий нефтяной [3 дня на день я чекав відрядження на будівництво нових нафтових промислів (Трубл.)]\ ~ві залишки пефтяные остатки. нафтопйк, -ка нефтяник [Бориславським нафтовикам радянська влада передала багато хороших будинків і впорядкованих гуртожитків (Хрущов)]. нафтовоз нефтевоз. нафтогазопровід, -воду нефтегазопровбд. нафтодвигун, -на нефтедвйгатель [В одних колгоспах воду женуть нафтодвигунами, в інших—електромоторами (Рад. У я/?., 1949, VIII)]. пафтбл, -лу хим. нафтбл. нафтоналивний нефтеналивнбй. нафтоносний геол. нефтеносный. иафтоносність, -пості геол. нефтенбеность. нафтоперегінний нефтеперегбнный. нафтопереробний нефтеперерабатывающий [У відповідності з наміченим зростанням видобутку нафти забезпечити розвиток нафтопереробної промисловості (Директиви XX з.)]. нафтопровід, -воду нефтепровбд. нафтопродукт, -ту горн, нефтепродукт. нафтопромисел, -слу нефтепромысел. нафтопромисловець, -вця нефтепромышленник. нафтопромисловий нефтепромышленный. нафтопромисловість, -вості нефтепромышленность. нафторозробка нефтеразработка. нафтосклад, -ду нефтесклад. нафтоехбвище нефтехранилище. пафтохіпбн, -пу хим. нафтохинбн. нафтянка техн. нефтянка. нахаба1 м. и ж. р. (кто) наглец; нахал; наян; охальник; (о женщине) нахблка [Ні рак, ні жаба, а просто п'яна нахаба! (приказка)]. Ср. нахабний. нахаба2 ж. р. (что) разг. напасть (разг.); (сильнее) беда [І знов — тук-тук... Що за нахаба? Дивлюсь у шибку — щось стоїть... (Гл.)]. нахабний наглый; (слабее) нахальный; (ие- почтителъный) дерзкий; обл. наянливый, вульг. охальный [Нахабний і впевнений тон молодого Барчука ледве не виводить із себе Мірошниченка (Ст.); Сонце дратувало мене своїм нахабним світлом (Коцюб.)]; <^на брехня наглая ложь. пахабпик наглец; нахал. Ср. нахабний. нахабниця нахалка. нахабиичати, -чаю, -чаєш разг. нахальничать; вульг. охальничать. нахабність, -пості наглость; (меньшая сте- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)