Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нев 685 невичерпність, -пості неисчерпаемость; неиссякаемость; неистощимость. невйчинеиий невыделанный. невіглас невежда [Р і чар д..: Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! У дикій пущі є дикі люди — не дикіші вас! (Л. Укр.)]. невігластво невежество. невід, -вода невод [Команда—і пасмами невід у хвилі — Широким півколом пішов по ріці (Дор.)]; густий ~д густой невод; спец, мутнйк [В березі на високих кілках звисав довгий, густий невід... (Десн.)]; ловити ~водом см. ловити. невіданий невёданный. невідання неведение. иевідбутнйй неизбывный. невідвертий неоткровенный, непрямой. невідвідування непосещение. невідворотний неотвратимый. невідворотність, -ності неотвратимость. невідворотно нар. неотвратимо [Повернувши коней, ми самі побачили ту грізну небезпеку, , що невідворотно насувалася на нас в зловісній хмарі куряви (Кач.)]. невідв'язний неотвязный; (о человеке — обыч- і но) неотвязчивый. невідв'язність, -ності неотвязность; неотвязчивость. Ср. невідв'язний. невідв'язно нар. неотвязно. нев і дд і лй мий (реже), невіддільний неотделимый. невіддільність, -ності неотделимость. невіддільно нар. неотделимо. невід'ємний неотъемлемый [Воронцов ніби становив найголовнішу, невід'ємну частину складного організму полку, він був у полку наче мати в сім'ї (Гонч.)); ~па властиві сть неотъемлемое свойство. невід'ємність, -ності неотъемлемость. невідкладний неотлбжный; разг. безотложный; безотлагательный [Щось важливе і невідкладне хотів висловити Павленко (Скляр.)]; ~па справа неотлбжное (не терпящее отлагательства) дело. невідкладність, -ності неотложность; безотлагательность. Ср. невідкладний. невідкладно нар. безотлагательно. невідкрйтий неоткрытый. невідлучний неотлучный, безотлучный. невідлучно нар. неотлучно, безотлучно. нсвідмїнно нар. редк. непременно [Невідмінно вчитихмусь. Попрохаю Романка, він мені прокаже... (Коцюб.)]. невідмінюваний грам, несклоняемый. невідмінюваність, -ності грам, несклоняемость. невіднйк, -ка рыб. неводчик. невідоме мат. 1) прил. см. невідомий 1; 2) (род. невідомого) сущ. мат. и пр. неизвестное [Невідоме — страшне саме через те, що воно невідоме (Шовк.)]. невідомий 1) прил. неизвестный, книжн. безвестный, (реже) неведомый, книжн. невёданный; (такой, о котором не знает данное лицо — еще) незнакомый; (неизученный; неиспытанный — ещё) неизведанный; (не занимающий видного положения в обществе — ещё) безызвестный (книжн.) [Слово, моя ти единая зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Л. Укр.); А в серці — почував він — прокидалось щось невідоме, чудне (Мирн.); Другого дня, за десяток кілометрів від своєї хати, вона сиділа перед невідомими їй людьми (Ле)]; ~м\ місця неизвестные (неведомые; неизведанные; незнакбмые) места; 2) (род. невідомого) сущ. неизвестный [Пізнього вечора Крупяк привів невідомого у світлицю (Ст.)]. невідомість, -мості неизвестность; безвестность [За рікою тьма і невідомість... (Сос); Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність (Вовч.)]; повито темрявою ^мості разг. покрыто мраком неизвестности. Ср. невідомий 1. невідомо (в значении частицы) неизвестно; (с оттенком пренебрежения, неудовольствия — ещё) неведомо [Задерши голову до сонця, він кілька разів глибоко нюхає сухий цвіт і мружиться сьогодні якось особливо ласкаво, всміхаючись невідомо кому (Гонч.)]. невідплатний невознаградимый. невідплатність, -пості невознаградимость. невід плачений неотплаченный; книжн.' неоплаченный. певідповідальпий неответственный. невідповідний (чому и до чбго) несоответствующий (чему), несоответственный (чему), уст. несогласный (с чем); (неотвечающий своими размерами чему-нибудь — ещё) несоразмерный (с чем); (не такой, какой следует, какой должен быть — ещё) ненадлежащий,* неподходящий [М}за.. скандує собі на пальцях щось без слів, зовсім у невідповідному ритмі (Л. Укр.)]. невідповідність, -ності несоответствие; несоразмерность [..монополія, яка створюється в деяких галузях ^промисловості, посилює і загострює хаотичність, властиву всьому капіталістичному виробництву в цілому. Невідповідність у розвитку землеробства і промисловості, характерна для капіталізму взагалі, стає ще більшою (Ленін)]. Ср. не- відповідний. невідповідно нар. несоответственно (чему); несоразмерно (с чем) [Вона навдивовижу тонко 4 розуміла характери людей,—талант, що прокинувся в ній невідповідно до її віку (Янов.)]. Ср. невідповідний. невідпорний неотразимый; (убедительный — ещё) неопровержимый; ^пі д б в о д и неотразимые (неопровержимые) доводы; ~ний натиск неотразимый натиск. невідпорність, -ності неотразимость; неопровержимость. Ср. невідпорний. невідпорно нар. неопровержимо. певідрадний обл. безотрадный [Нині було їй тяжко на душі, і її думки були понурі й невід ради і (Коб.)]. невідривний неотрывный [Завдання радянської літератури невідривні від завдань радянської держави (Літ. газ., 1948, У)]. невідривно нар. неотрывно [Хлопець невідривно, жадібно слідкував за ним очима (Козач.)]> невідступний неотступный; (надоедливый; му- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)