Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зак , 56 зак (Л. Укр.); Хвилину стояв Марко блідий, закляклий, потім опустився на парту (Коп.)]; ^ла тиша застывшая тишина [За вікном лежала густа темрява зимової ночі і заморожена, заклякла тиша (Коп.)], Ср. заклякати. закляклість, -лості окоченелость; окостенелость, закостенелость' оцепенелость. Ср. заклякати. заклякнення окостенение, закостенёние; оцепенение. Ср, заклякати. заклякнути, заклякти ел*, заклякати. заклясти см. заклинати. заклястися см. заклинатися. заклятий 1) прич., прїіл. заклятый [Озеро це було закляте: в нім не було нічого живого, ні рибки, ні хробачка (Фр.)]; 2) прил. {непримиримый) заклятый [Так я онукам би своїм зуміла б розказати, як батьКо в партизанах бивсь із ворогом заклятим (перекл. Шеремета)]. закляття уст. заклятие [Шпиль усміхнувся новою красою, Наче по слову закляття (Л. Укр.)]. закльовувати, -льбвую, -льовусш, заклювати, -люю, -люёш заклёвывать, заклевать [Заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку (Н.-Лев>)]; к^ри клюють перен. разе, куры заклюют [Тепер її і кури заклюють (Ном.)]. закльовуватися, -льбвується, заклкгаутися, -петься 1) разг. зарождаться, зародиться [Може він і в думці нічого не мав того, що заклюнулося в її дурній голові (Мирн,); Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось, Чи ще тілько заклюнулось І рай*запалило? (Шевч.)]; 2) -страд.з. (несоверш.) заклёвываться. заков, -ву. (чаще ми. ч.) закови уст., поэз. окбвы [Упадуть важкі зими закови, Простягніть до сонця ви гілки (Сос.)]. закований закованный [Трепетно виходжу На Красну площу. Мов опуклий щит, Лежить вона, закована в граніт (Важан)]. заковзати, -заю, -заєш и заковзатися, -заюся, -заєшся заскользить. закови см. заков. заковика, заковйчка разг. заковыка, заковыч- ка, загвбздка, закорюка, закорючка [Така відповідь не задовольнила Тимофія Ілліча: «..з чого починати, ось де в мене заковика!» (перекл. а Бабаееського)]. закбвка закбвка. заковтувати, -втую, -втуєш, заковтнути, -ну, -пёш спец. заглатывать, заглотать. закбвування закбвывание, закбвка. закбвувати, -кбвую, -кбвуеш, закувати, -кую, -куєш и закути закбвывать, заковать [Поки присяжний заковував мене в ланцюги, вже й зовсім стемніло (Фр.)\ Люта хуртовина, мороз заковує все живе (Літ. газ., 1948, XII); Ой узяли безталанну [титарівну], Закували у кайдани (Шееч.)]. закбвуватися, -кбвусться закбвываться. заколення уст. закл&ние. заколесит и, -лешу, -лесйш заколесить; закружить [Знову всі заколесили біля столу (Мирн.)]. заколесник (в оси) чека1 [В Бутові не буде кілка на заколесник (Сеидн.)]. заколивати, -ваю, -ваєш заколебать, заколыхать; (реже) закачать; (сильно) сотрясти. заколиватися, -ваюся, -ваєшся заколебаться, заколыхаться; закачаться; сотрястись [Заколивалися барвисті стьожки в заплетених косах (Риб.); І небо синє враз заколивалось (Мал.)]. Ср. заколивати. заколисаний убаюканный; укачанный, закачанный [Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками (Коцюб.); Михайло заснув, заколисаний тихим, одноманітним рухом бабусі (Собко)]. Ср. заколисувати. заколисати см. заколисувати. заколисливий убаюкивающий [Пахло чимось чудесним, південним і заколисливим (т- рекл. в Павленка)]. заколисливо нар. убаюкивающе [У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвірку- ' нець (Янов.)]. заколисування убаюкивание; укачивание, закачивание. Ср. заколисувати. заколисувати (заколисую, заколисуєш), заколисати (заколишу, заколишеш и редк. заколисаю, заколисаєш) убаюкивать, убаюкать; (движением — ещё) укачивать, укачать, закачивать, закачать [Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п'ятий рік (Іван.); Було тихо. Тиша заколисувала думки, увагу (Минко); Одноманітний сплеск моря, що чутний був аж сюди, заколисав його (Борз.)]. заколисуюче нар. убаюкивающе [Ліс шумів то заколисуюче співуче, то рвучко і тривожно (перекл. з Полевого)]. заколисуючий убаюкивающий [Пісня линула тихо.. Бриніла у ній мрійна туга, м'яка, заколисуюча, сповнена теплого, глибокого почуття (Козач.)]. заколихати! убаюканный; укачанный, закачанный. Ср. заколихувати. заколихати1 см. заколихувати. заколихати2 (заколипгу, заколишеш и редк. заколнхаю, заколнхаєш) (привести в движение) заколыхать, закачать; (реже) заколебать. заколихатися (заколишуся, заколишешся и редк. заколихуюся, заколихаєшся) заколыхаться, закачаться; заколебаться; (только о чём-нибудь висящем) заболтаться (разг.) [Юрба заколихалася, як хвилі моря (Ле)\ Ліжко зненацька заколихалось, наче койка на кораблі (В. Василевська — переклад)]. Ср. заколихати2. заколихування убаюкивание; укачивание, закачивание. Ср. заколихувати. заколихувати (заколихую, заколихуєш), заколихати (заколишу, заколишеш и редк. заколнхаю, заколнхаєш) убаюкивать, убаюкать ; (движением — ещё) укачивать, укачать, закачивать, закачать [Одноманітна копітка робота якимсь незрозумілим чином заколихувала його думки (перекл. з Чехова); Мрії неясні його заколихали (перекл. Рильського)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)