Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зак
58
зак
закономірність, -пості закономерность [Світ
є закономірний рух матерії, і наіше
пізнання, будучи найвищим продуктом при-
' роди,' спроможпе тільки відображати цю
* закономірність (Ленін)].
закономірно нар. закономерно.
законопачувати, -чую, -чуєш, законопатити,
-пбчу, -п&тиш законопачивать,
законопатить.
законопачуватися, -чується законопачиваться.
законоположення законоположение [Всякий
великий переворот ставить'перед народом
ясно не тільки використання існуючих >
але й створейня нових відповідних
законоположень (Ленін)].
законопорушник юр. закононарушйтель.
законопорушниця юр% закононарушйтельница.
законопроект, -ту законопроект [Більшовики
внесли в Державну думу законопроект
про 8-годинний робочий день, який,
звичайно, не був прийнятий чорносотенною
думою, але відіграв велику агітаційну
• роль Aст. ВКП(б))].
законсервований законсервированный.
законсервувати,/ -рвую, -рвусін
законсервировать.
Законсервуватися, -рвується законсервйрова-г
ться.
закопспірбвувати, -рбвую, -рбвуєга,^
законспірувати, -рую, -руєш конспирировать,
законспирировать [Запілля треба шукати
якраз там, де' сама неправдоподібність
законспіровує його якнайбільше (Смол.)].
законспіруватися, -руюся, -руєшся
законспирироваться [Законспіруватись треба
було задовго до можливого приходу німців
(перекл. з І. Козлова)].
законтрактований законтрактбванный,
законтрактовувати, -ктбвую, -ктбвуєш,
•законтрактувати, -кт^ю, -ктуєш законтрак-
тбвывать, законтрактовать [Прагнучи
якнайшвидше відродити громадське
тваринництво, колгоспники законтрактували і
передали на ферми коло 2 мільйонів голів
молодняка (Рад. Укр., 1946, 1)].
закоитрактбвуватися, -ктбвуюся, -ктбвуєш-
ся, законтрактуватися,' -ктуюся, -ктуєшся
законтрактовываться, законтрактоваться.
законтрактувати см. законтрактовувати.
законтрактуватися см. закоитрактбвуватися.
законфузитися, -фужуся, -фузишся разг.
законфузиться. *
закоиятися, -няється ц закбиюватися, -іпо-
ється, закопйтися, -питься обл.
зарождаться, зародиться; показываться, показаться
[Це був час страшної безбарвності, час
моторошної сірості, коли заколюється день
після нічної тиші (Янов.)\ Високо над
лісом законився щерблений' місяць; він
був кволий і ледве виблискував (Янов.)].
закопаний закопанный, зарытый.
закопати см. закопувати.
закопатися см. закбпуватися.
закоперщик техн. закопёрщик.
закопилити см. закопилювати.
закопилитися, -литься разг. загнуться
(кверху); разе, задраться (кверху) [Дивлюся —
ніс закопилився, скривився, немов під
його щось гидке піднесли (Мирн.)]. ' *
закопилювати, -люю, -люєш, закопилити,
-лю, -лиш: ^*ти г^би (губу) разг.
фам. надувать губы, надать губы; (перен.—
сердиться или важничать— ещё)
надуваться, надуться [Писарша знов кокетливо
махнула пальцями на другий бік та ще й
губи закопилила (Н.-Лев.)] — Отаке! На
тобі, небоже, що мені негоже! —
закопиливши губу, одказала Горпина >(Мирн.)].
закопотіти, -почу, -потйш разг. затопотать
[Галя собі повернулася, скочила в двір,
защепнула хвіртку і — тільки чутно —
закопотіла двором (Мирн.); Тільки коні
закопотіли там то там (Греб.)].
закопошитися, -шуся, -шйшся разг.
закопошиться [Чогось конотопський народ
загомонів і закопошився (Квітка)]. '
закоптити см. закопчувати.
закоптитися см. закопчуватися.
закоптїлий разг. закоптелый, закоптевший;
закопчённый [З-під снігу виглядали кістки
морських звірів і покинутий закоптілий
світильник (перекл. з Сьомушкіна)].
закоптіти, -птйть закоптеть.
закопування закапывание.
закопувати, -пую, -пуєш, закопати, -па*ю,
-паєш закапывать, закопать, зарывйть,
зарыть [Зброю знаходили, приносили до
нього, а він разом із своїм онуком
закопував її в землю, щоб не дісталася німцям
(шиян)\ Само серце знає, Кого любить...
Нехай в'яне, Поки закопають (Шевч.)\\
^ти талант зарывать, зарыть талант.
закбпуватися, -пуюся, -пуєшся, закопатися,
-паюся, -пбєіпся 1) закапываться,
закопаться, зарываться, зарыться [Тіло міни
' закопується в землю, і тільки вусики
лишаються на поверхні землі (перекл.
в В. Некрасова)]; 2) (перен.: углубляться)
уст. зарываться, зариться [Дашкович все
глибше й глибше закопувався в книжки
(Н.-Лев.)].
закопчений 1) прич. закопчённый [Він
повернувся з битви без пробоїн, Закурений,
закопчений в бою ^Важан)]\ 2) ігрил.
закопчённый, закоптелый [На дерев'яному
стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом
(Шиян)].
закбпчуванпя закбпчивание.
закопчувати, -чую, -чуєш, закоптити, -пчу,
-птйга закапчивать, закоптить.
закопчуватися, -чуюся, -чуєшся,
закоптитися, -пч^ся, -птйшся закапчиваться,
закоптиться [Від диму закоптишся (Ном.)].
закордбп, -ну разг. заграница.
закордонний заграничный [Зустрічав і водив
він у себе по шахті вже не одну
закордонну екскурсію (Козач.)].
закоренитися, -питься редк. укорениться
[Довгий тяжкий смуток не міг.,
закоренитись в його жвавій веселій натурі
(Н.-Лев.)].
закореіилпй закорепёвший, закоренелый.
закоренілість, -лості закоренелость.
закореніти, -нію, -нієш закоренеть.
закоришматися, -маюся, -маєшся обл.
зашевелиться [Дитина закоришмалась на руках
у Домни, запхикала (Коцюб.)].
закоріненнй укоренившийся.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)