Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нес 734 нес стояние), умоисступление (книжн.); ярость, яростность, остервенение [Вибори [додаткові до III Думиї відбуваються в обстановці найшаленішої реакції, при повному розгулі контрреволюційної несамовитості царської урядової зграї.. (Ленін)]. Ср. несамовитий 1 — 2. несамовито нар. 1) вне себя; 2) неистово; бурно; исступлённо, в исступлении; отчаянно, душераздирающе; истошно; в ярости, яростно, остервенело, с остервенением [Раптом надворі несамовито загавкав Каро (Гонч.); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині, стукав затулками' (Донч.); Він увесь тремтів, вдивляючися очима фантазії в ті несамовито блискучі очі (Фр.)\\ <-~то кричати, крикнути разг. исступлённо (душераздирающе; истошно) кричать, крикнуть, кричать, крикнуть не своим голосом; кричать благим матом; (плакать) реветь белугой [Соломія несамовито крикнула, неначебто вона й справді впустила живу дитину (Н.-Лев.)]. Ср. несамовитий 1-2". несамостійний несамостоятельный. несамостійність, -пості несамостоятельность. несамохіть нар. невольно, (вопреки желанию) поневоле [Цимбал ступив кілька кроків наперед, наскочив у темряві на колючий дріт і несамохіть, інстинктивно, подався назад (Воре.)]. несвідомий 1) (не направляемый сознанием, непроизвольный) бессознательный; (инстинктивный — ещё) безотчётный; 2) (ли- гиённый понимания долга, обязанностей) несознательный; разг. бессознательный [Учні заспокоїлись. Учителька почала з ними розмову: — Треба нам усім гуртом стежити за своїм майном. Ось якийсь несвідомий школяр нашкодив. Дізнаємося, хто зробив шкоду, суворо покараємо (Коп.)]; 3) обл неизвестный. несвідомість, -мості 1) бессознательность; безотчётность; 2) несознательность. Ср. несвідомий 1—2. несвідомо нар. 1) бессознательно; безотчетно; не давая себе отчёта [Він сів на ліжко і несвідомо схопивсь за кишеню (Коцюб.)]; 2) несознательно. Ср. песвідомий 1—2. несвіжий несвежий; (о лице, общем виде человека — усталый, нездоровый — ещё) потёртый (разг. прен.) [В руці любовно зважив кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажай)]. несвітський, обл. песвїтпій редк. необыкновенный, небывалый; (очень сильный) невообразимый; (о крике, муках и т п.) нечеловеческий; (поражающий нелепостью) несусветный (разг.), несосветимый (разг.); (необъяснимый, чудесный) сверхъестественный [Марія, обливаючись слізьми, оповідала йому про свій сором несвітський (Коцюб.)', Мартіан: Як розуміть тебе? Се щось несвітське! (Л. Укр.); [О. Телесни- цький] б'є й любується несвітським вереском дитини (Фр.)]. несвоєчасний несвоевременный; редк. небла- говрёменный. несвоєчасність, -пості несвоевременность. несвоєчасно нар. несвоевременно. несення несение; ~ня служби несение службы. несердйтий несердйтый. несерйозний несерьёзный; (легкомысленный; недостаточный — о причинах и т п. — ещё) неосновательный. несерйозність, -пості несерьёзность; неосновательность. Ср. несерйозний. несерйозно нар. несерьёзно; неосновательно. Ср. несерйозний. несесер, -ра несессер [Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (Собко)]. несила1 предик, разг. нет сил, (не быть в состоянии; не иметь власти) не в силах; (не хватает терпения; нет возможности) разг. невмоготу, невмбчь; (невыносимо — ещё) невтерпёж [Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила (Вовч.); Турбує його те, що до полку йде багато людей. Перевірити всіх несила (Скляр.)]; ~ла булб чекати ждать было невтерпёж (невмоготу, невмбчь); ~ла мені терпіти нет у меня сил терпеть, я не в силах терпеть; мне невмоготу (невмбчь) териёть; мне невтерпёж. несила2 сущ. уст. бессилие [Вороги ходять похмурі і люті, як вовки, мов вчувають свою несилу (Горд)]; з ~ли от бессилия; в бессилии [3 несили схилилась (Л Укр.)]. неейлуваний непринуждённый [Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела Т несилувана (Н.-Лев.)] песйлувано нар. непринуждённо [Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно. несилувано, сміялись і жартували з ним (Фр.)]. несильний несильный; (небольшой — о некоторых явлениях природы — ещё) некрепкий (разг.). несимпатичний несимпатичный. неситий 1) (голодный) несытый; 2) перен ненасытный; книжн. несытый, алчный [Окують царей неситих В залізнії пута (Шгвч )]; ^те око завистливый (несытый, алчный, жадный) взгляд [Щаслива була Тухоль- щина. бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр (Фр.)]\ ^та ревність ненасытная ревность [її несита ревність не давала йому покою ні на одну хвилину (Мирн.)]. неситість, -тості 1) несытость; 2) ненасытность; Алчность. Ср. пеейтий 1—2. неситний несытный несито нар 1) несыто [Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б'є ворога (Рад. Укр., 1946. /)]; 2) жадно: книжн. блчно [Світло хвилями ллється з неба, сповнює повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева, кущі, у гущину (Коцюб.)]. несіння (о яйцах) нбека, кладка. несказанний неописуемый; книжн. невыразимый; рит. несказанный; уст. неизречённый [Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч..—усе те |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)