Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нес 735 1 зіллялося в один несказанний галас {Коцюб.)]. несказанно нар. неописуемо; невыразимо; несказанно Печори були новні несказанно лагідної, привабливої краси... (Коб.)]. Ср. несказанний. несква плйкпй неторопливый. нескваїїлйкість, -вості неторопливость. нес квапливо нар. не спеша, неторопливо. нескпапішії неторопливый. нескнаїшість, -пості неторопливость. несквашю нар. не спеша, неторопливо. нескінченнії поокбмчрпішй [Порвалася иескін- чена розмова. Тремтить вона, мов порвана струна, В моєму серці (Л. Укр.)]. нескінченість, -пості неоконченность. нескінченний бесконечный, (чрезмерно длительный — ещё) нескончаемый; (о процессах, действиях — ещё) непрекращающийся [Круг иа горка, на якому стояло село, тяглася, нескінченна рівнина (В Василев- съка — переклад), Добре нозакутувавшись, хлопці сиділи біля багать і провадили нескінченні розмови на різні теми (Верш.)\. нескінченність, -пості бесконечность ІВ одчинені вікна й двері на довгу з колонками веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб.)]. нескінченно нар. бесконечно; нескончаемо [Зима цього року стояла люта і, здавалось, нескінченно довга (Риб.)]. Ср. нескінченний. нескладний 1) нескладный, нестрбйный; (отрывочный) несвязный, бессвязный [Овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (Коцюб.)\ Дуже пізно заснула вона неспокійним гарячковим сном; нескладні слова у неї вихоплювались, то зітхання тяжке, то сміх (перекл. а Вовчка)], 2) (лишённый соразмерности) нескладный; (о телосложении — ещё) неладный (обл.). нескладний несложный [Почавши як виконавець окремих нескладних доручень, Жу- бур виростав як серйозний партійний працівник (перекл. Скляренка)]. нескладність1, -пості 1) нескладность, нестройность; несвязность, бессвязность; 2) нескладность. Ср. нескладний 1—2. нескладність1, -пості несложность. Ср. нескладний. нескладно1 нар. 1) нескладно, нестрбйно; несвязно, бессвгїзно [І він почав далі досить уже нескладно плести про свойого батька, що був цісарським урядником (Фр.)]\ 2) нескладно; неладно. Ср. нескладний 1—2. нескладно2 нар. неслбжно. Ср. нескладний. нескорений непокорённый [Про одвічний, нескорений Київ Ходить слава в херсонських степах (Дмитр.)]. нескорення редк. непокбрность. нескоримий 1) (такой, которого нельзя одолеть, победить) неодолимый (рит.)\ непобедимый; 2) (такой, который не покорился) непокорившийся [Нескоримим навік хай квітує земля! (Ус.)]. нескоро нар. нескбро [Скоро казку повідати, та нескоро путь верстати (Забіла)]. нескоро гний мат несократимый. нескромний нескромный. нескромність, -пості нескромность. нескромно нар нескромно | Чепурні кури, задерши нескромно шпичасті хвости, порпались в гної (Коцюб.)]. неслава бесславие {книжн.)\ (мнение, слухи) (дурная] слава, худая слава, [дурная] молва, худая молва; (бесчестие) позор [І яка мара пустила неславу про дівчину, що вона погана! (Вас); Дооре хоч Овсрка нема близько, не бачить він неслави Олен- чиної... (Горд.)]. неславити, -влю, -виш бесславить, порбчить; (сильнее) позорить |В сусіда жінка язиката Мене неславить (Фр.)]. неслужбовий неслужебный; ^виії день уст. неприсутственный день; ^ве місце уст. неприсутственное место. неслух непослушный [человек]; (не подчинив* шийся распоряжению) ослушник (уст.). неслухання (когб, чогб) непослушание (ком^, чему); (ррже) неповиновение (ком^, чему). неслухнянець, -нця непослушный; ослушник. Ср. неслух. неслухняний непослушный [Костя Цалюк був непокірний і неслухняний (Ковач.)', Десь у темряві біля возів Хаєцький голосно сварився з неслухняними кіньми (Гонч.)]. неслухняність, -пості (перед ким, перед чим) непослушание (кому, чему); (реже) неповиновение (кому, чему) (Дмитрии.. з жахом думав, що-то скаже йому мамка за неслухняність (Коцюб.)]. неслухпянка непослушная; ослушница. Ср. песлух. неслухнйно нар. непослушно [Відчула Рая на собі очі тисяч людей, і тому ноги неслухняно пересувалися (Коп.)]. неслухнянство ослушание (уст.); неповиновение. неслушний 1) неподходящий, книжн. ненадлежащий; (о времени, обстоятельствах — ещё) неблагоприятный; (только о времени— ещё) неудббный; 2) (несправедливый — о замечаниях, требованиях и т. п.) неосновательный, разг. неправильный; (не заслуживающий внимания) недельный; (неубедительный) несостоятельный. неслушність, -ності неосновательность; неправильность; несостоятельность; переконати кого-нёбудь в ~ності йогб сумнівів разуверить когб- нибудь в основательности его сомнений. Ср. неслушний 2. неслушно нар. неосновательно; неправильно. Ср. неслушний 2. несмак, -ку безвкусие, безвкусица. несмачний невкусный [Страва здалась їй несмачною, противною (Коцюб.)]. несмачно нар. невкусно. несмертёльпий 1) несмертёльный; 2) поэз. бессмертный [В повіз великий богині щасливої впряжені коні. Всі несмертельні боги посідали в той пбвіз (перекл. Л. Українки)]. песмёртпий поэз. бессмертный. ^ _ несміливий, промити несмелый, рббкий [Аж плач його бере, — який він несміливий іь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)