Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пес 736 нес незугарний {Мирн.у, На шлях я вийшла ранньою весною I тихий спів несмілий заспівала (Л. Укр.)]. несміливість, -вості несмёлость, робость [Він думав про неї і нарікав на свою несміливість (Десн )]. несміливо, несміло нар. несмело, робко [Вона глянула на мене, зашарілася і чомусь дуже несміливо простягла руку (Десн.); Дівчинка перша несміло підійшла до Христі (Мирн.)]. посмілий см. несміливий. несмілість, -лості см. несміливість. несміло см. несміливо. несовісний разг. недобросовестный; (несправедливый — ещё) бессбвестный несовісно нар. разг. недобросовестно; бес- совесіпо. Ср. несовісний. песогірше обл. см. незгірше. песо гірший обл. см. незгірший. несокрушймий редк. несокрушимый [Та рідпі їх [Шевченка і Гоголя| слова між нами Живуть, як думка світова, Бо стали вічними ділами Нссокрушимі їх слова (Рил.), В цьому масиві хлібів Лазар Лавріпович відчував могутню, несокрушиму силу (Д«н.)Ь несолідний несолидный; (о мотивах у замечаниях — ещё) неосновательный, невёский. несолідність, -ності несолйдность; неосновательность. Ср. несолідний. несолідно нар. несолидно; неосновательно, невёско. Ср. несолідний. несолоний несолёный. несортний спец. несортный. несортовий с.-х. несортовой [Несортове зерно треба обміняти на зерно найбільш урожайних сортів (Рад. Укр., 1954, ї)\. несосвітенний разг. несусветный, несосветимый; (об активных качествах — обычно) отъявленный, прожжённый; ^па д у- р і с т ь несусветная (непроходимая) глупость; ^ннії дурень бран. несусветный (набитый, отпетый, махровый, непроходимый, стоеросовый) дурак; «-~иий шахрай отъявленный (прожжённый; реже несусветный) плут. несосвітенно нар. разг.: ~по дурний непроходимо глупый. неспаленний, неспалимий несгораемый. неспання бодрствование; уст. бдение; (часто также) бессонная ночь, бессонные ночи [Він був трохи блідий від неспання й страху (Ле)]. песперечлйвий редк. покладистый, сговорчивый [Я чоловік несперечливий (II.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. несперечливість, -вості редк. покладистость, сговорчивость. несперечливо нар. редк. покладисто. неспинний 1) безостановочный [Полив дощ, густий, сірий і, здавалося, неспинний (Турч.)]; 2) (такой, что нельзя остановить; очень сильный) неудержимый [За відкритими вікнами теж було тихо, тільки ледь чутно гув неспинний струм гірського потоку, Козачки (Смол.)]. поспішно нар. 1) безостановочно [Анапський маяк був білий, струнки й, з конічної головкою, що обертається неспинно (Смол.)];' 2) неудержимо. Ср. неспинний 1—2. неспівзвучний несозвучный. неспівзвучно нар. несозвучно. неспілий неспелый, незпёлый. неспілість,^ -лості неспелость, незрелость. неспільномірний несоизмеримый. неспільномірність, -пості несоизмеримость. неспішний неспешный [Борис, не поспішаючи, обійшов навколо стадіону, потім ніби сама земля штовхнула його вперед, і він перейшов на легкий, неспішний біг (Собко)]. неспинно нар. не торопясь, не спеша, неторопливо [Мати встала з-за столу і, неспішно відійшовши до вікна, повернулась до всіх спиною (перекл. з Горького); Переливчастий міцний тенор неспішно і привільно вивів перші слова" величної пісні (Ст.)]. песнлата неуплата; невзнос. несплаченин неуплаченный; (невозмещённый) неоплаченный [Ми, письменники, знаємо, який великий і несплачений наш борг перед соціалістичною батьківщиною, що дала нам щастя (Літ. газ., 1939, V)]. песповідймий книжн. неисповедимый [Шляхи війни воістину несповідимі. В цю поїздку мені щастило на зустрічі з старими друзями (Пере.)]. несповна нар. разг. не сполна; (при прилагательных) не вполне; ^сповна р б з у м у не вполне нормальный; разг. полоумный [Казали, що він став несповна розуму (Сміл.)]; «-^сповна дван адцяти (и т. д.) літ неполных двенадцати (и т. д.) лет [Се був малий хлопчик, несповна дванадцяти літ (Фр.)]\ ^сповна тиждень а) (сколько времени) меньше недели; б) (когда) меньше чем через неделю [Але несповна тиждень після балу стався факт, на око зовсім звичайний і природний, що, проте, фатально вплинув на взаємні відносини обох братів (Фр.)]. несподівагин неожиданный, нежданный; (реже) нечаянный; (с иным оттенком) случай ный; уст. нечаемый; (преим. в деловых стилях^ непредвиденный; (вдруг наступивший— при существительных со значением действий и состояний) внезапный [Несподівана розмова стурбувала, збаламутила товариство (Горд.); Ошелешений несподіваним ударом, противник кинувся до апаратів, але зв'язок уже був перерізаний (Гонч.)]; ~піш гість неожиданный (нежданный, нечаянный; случайный; непредвиденный) гость [Літнього вечора зайшли на Кавунове подвір'я несподівані гості (Козл.)]; <^па зустріч случайная (неожиданная) встреча [Всі паші стрічі так короткі, Так несподівані були... (Граб.)]. несподіваність, -пості неожиданность; нечаянность; случайность; непредвиденность; внезапность [Несподіваність запитання вразила його (Шовк.)]. Ср. несподіваний несподіванка неожиданность; (факт — ещё) сюрприз; нечаянность; случайность, непредвиденность; внезапность [Р у ф і п: Приємна несподіванка' не ждав я тебе сьогодні в своїм домі бачить (Л. Укр.); Ніякі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)