Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нес 737 нес запитання учнів ніколи не були для неї несподіванкою (Коп.); Приголомшений такою несподіванкою, він знітився і відступив до стола (Ваги)]; ~ки дблі случайности судьбы; від (з) ~ки (почему) от неожиданности [У першу мить від несподіванки громада стояла в глибокому мовчанні (Головко); Хлопці жахнулися з несподіванки (Коцюб.)]. Ср. несподіваний. песподївано нар. неожиданно; разг. нежданно-негаданно; непредвиденно; внезапно; (непреднамеренно) случайно, разг. невзначай [Все сталось так несподівано й швидко, що люди закаменіли... (Коцюб.); Несподівано для всіх Зоя заявила, що вартувати залишиться вона (Трубл.); Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (Гонч.); Несподівано трапилася затримка з конвейєром (Донч.)\ Ми впали несподівано, мов блискавка, на голови упоєних своєю перемогою панів (Кач.); Несподівано мені Знов прийшлося побувати У Поліській стороні (Дор.)]; на пасти ^но на шість врасплбх. Єр. несподіваний. неспокій, -кою беспокбйство; тревбга [Чорна ніч таїла в собі дух неспокою, передчуття якоїсь невловимої тривоги (Кач.); Старшина: ..Хоч і не показуєш виду, що страшно, а на душі якийсь неспокій раз у раз (Тоб.)]. Ср. неспокійний. неспокійний беспокбйный; (лишенный спокойствия — еще) иеспокбйный, непокойный (разг.), тревожный (сильнее), смутный (редк.), уст. смятенный; (о характере с оттенком ищущий чего-то, стремящийся к чему-то — ещё) мятежный, мятущийся [Цілісінький вечір він був неспокійний (Вовн.); її обличчя неспокійне навіть уві сні, губи нервово здригаються, неначе вони ось-ось заговорять (Ткач); Мені здається, що бачу душу поета.. Я знаю її. Вона... Неспокійна, вся насичена вогнем, вся палаюча великим і праведним гнівом (Коцюб.)]. неспокійно нар. беспокойно; песпокбйно; тревожно; смутно [Вітер неспокійно шарудів у густій, високій траві (Риб.); Його холодні очі неспокійно заметались по людях (Коцюб.); Тихо в небі. Тихо в морі. Неспокійно на землі (Пере.)]. Ср. неспокійний. неспокушепий неискушённый [Це неспоку- шена провінція (Ле)]. несполучний несовместимый [Родовий лад абсолютно несполучний з грошовим господарством.. (Енгельс)]. несполучність, -пості несовместимость [Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, ноклика- ючись на історичний приклад середньовіччя (Вісник АН УРСР, 1949, 4I. песпосібпий разг. 1) несподручный; 2) не в силах, не в состоянии; до роббти ^пий не в силах (не в состоянии) раббтать [Я жила у господаря дванадцять літ, робила на нього.., а тепер, коли я постарі- лася і до роботи стала неспосібна, він узяв та й вигнав мене на голе поле (Фр.)]. яеспосібпо предик, разг. несподручно; не рука". 47—380 ч неспостережепий обл. псзамеченный. неспостережливий ненаблюдательный. неспостерёжно нар. обл. незаметно [Усі приготування могли б зробитися швидко й неспостерёжно (Фр.)]. несправдженмй неоправданный; неоправдавшийся; ~ні надії неоправданные (неоправдавшиеся) надежды. несправдження неосуществление; неисполнение. несправджування неосуществление; неисполнение. несправедливий несправедливый, книжн. неправый, книжн. уст. неправедный; (неосновательный, ненужный — ещё) напрасный; (пристрастный — ещё) лицеприятный (уст.) [[Ленін] учив, що війни бувають справедливі і несправедливі (Віогр. Леніна)]. несправедливість, -вості несправедливость [Не терпів Тихін ніякої образи й несправедливості (Коп.)]. несправедливо нар. несправедливо; неправедно; напрасно; разг. понапраспу; лицеприятно. Ср. песправедлйвий. несправжній ненастоящий; ~пе сбнце метеор, лбжное сблнце. несправний 1) Со ком) неисправный, неисполнительный; 2) (о чём: .попорченный) неисправный [Всі колії були захаращені несправними вагонами (Войч.)]. несправність, -пості 1) редк. неисправность, неисполнительность [Призначення штрафів — не відшкодовувати за збитки, а створити дисципліну.. І величина штрафу залежить, тому, не від величини збитків, а від міри несправності робітника.. (Ленін)]; 2) неисправность [Перед опалювальним сезоном у кожному колгоспі треба перевірити стан усіх пічок і усунути виявлені несправності (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. несправний 1—2. неспрацьованість, -ності несраббтанность. несприйнятлпвий невосприимчивый. несприйнятливість, -вості невосприимчивость [Тваринам і птиці вводять імунну сироватку, щоб створити у них несприйнятливість до захворювання (Колг. вироби, енцикл.)]. несприятливий неблагоприятный [Вона говорить про те, як, переборюючи труднощі, зв'язані з несприятливими умовами погоди, виконала зобов'язання по вирощуванню льону (Рад. Укр., 1949, II)]. несприятливо нар. неблагоприятно. песпромога разг. 1) сущ. бессилие [Повітові уряди дрогобицькі, мабуть, і рукою махнули, почуваючи свою неспромогу завести в Бориславі який-небудь тривкий порядок (Фр.)]', 2) (кому и без дополнения) предик. не в состоянии (кто), не в силах (кто); невозможно [Неспромога мені се зробити (Сл. Г р.); Неспромога вже стало сидіти отак (Головко)]. неспроможний 1) (с инфинитивом) не в состоянии, бессильный, разг. не в силах; (при глаголах со значением понимать, чув- ствоватъ — ещё) неспосббный [..народники песпроможні зрозуміти те, як можна боротися з капіталізмом не сзатримуванням» його розвитку, а прискоренням його, но |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)