Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пеу 744 пех неуявленно нар. невообразимо. неф архт. неф. нефальшований редк. непритвбрный, неподдельный [Юлія з не фальшованим переляком слухала капітанових слів (Фр.)]. нефарбований некрашеный [Посередині стояв нефарбований білий вггіл з соснових дощок \ (Донч.)]. нефелін, -ну мин. нефелин. пефелометр, -ра хим. нефелбметр. нефоремпий обл. бесформенный [Небо закуталось в однобарвну сірину; нефоремні снігові хмари збились під нього (Коб.)]. пефоскоп метеор, нефоскоп. нефрит1, -ту мин. нефрит. нефрит2, -ту мед. нефрит. нефролітіаз, -зу мед. нефролитпаз. ііех см. нехай. нехазяйновитий нехозяйственный. нехазяйновитість, -тості не хозяйственность. нехазяйновито нар. нехозяйственно. нехай, разг. пех 1) част, (со значением согласия, позволения, приказания или желательности чего-нибудь) пусть, разг. пускай; (со значением желательности — ещё) чтоб (разг.), да (книжн., поэз.) [Нехай мою мрію, мою надію Несуть на Вкраїну із чужини (Мал.)] —Цить, нех ти2скиснеш!—не втерпіла Прісь- ка (Л. Укр.)]; ^хай візьме пусть (пускай) возьмёт; ~^хай живё! (в призывах, в приветствии) да здравствует! [В квітках всі улиці кричать: Нехай, нехай живе свобода! (Тич.)]', ^хай [і] т а к так и быть; куда ни шлб [Не помоглось — летіти та й летіти! «Прискучило тобі зі мною жити, — Промовив брат,—нехай і так, Нехай смієть- . ся Шпак...» (Гл.)]; г^хай-но пусть уж (уже] [Мат и: ..А хто ж обору мав загородити? Л у к а ш: Та добре вже, загороджу, нехай- но (Л. Укр.)\\ ^хай тобі в-с я ч и и а! разг. чтоб .тебе пусто было! [Хоч удень же роби мені добре, ледащо! Нехай тобі всячина ! (Вовч.)]; <^хай тобі земля пером! пусть тебе земля пером [пухом]!; церк. мир праху твоєму!; 2) (союз уступительно-ограничительный) пусть; разг. пускай [Нехай чує батько,^ нехай чує мати, нехай усі — я до його вийду! (Вовч.)]; ^хай я не маю рації, алё... пусть я не прав, но...; необхідна йогб згода, ~*х?й вимушена необходимо сгб согласие, пусть вынужденное; ще ~хай би... разг. добрб бы...; 3) (союз со значением цели) разг. чтобы [Заграй мені, дуднику, На дуду, Нехай своє лишенько Забуду (Шевч.); Скажи ж мені, нехай і я почую,— Зозуля каже,— що і як, Про що міркує неборак? (Гл.)]; мбб^ть та ~хай см. мабуть. нехапливий разг. неторопливый [Робить [брат] два нехапливі широкі кроки й спиняється біля ліжка (Козач.)]. нехапливо нар. неторопливо, не спеша [Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла. Чим більше вона віддалялась, схиляючись проти мряки паперед, нехапливо, впевнено ступаючи, тим більше нагадувала й собою втомленого мирного землевпорядника (Гонч.)]. нехарапутний, нехарний обл. неряшливый, неопрятный [Яка ти невмита, нечесана, нехарапутна (Фр.); І досі він живо нагадує ту напіврозвалену, підгнилу, вогку, нехарну й занедбану хатку на Лану в Дрогобичі (Фр.)]. нехарність, -ності, нехарство обл. неряшливость, неряшество, неопрятность. нехаяти (нехаю, пехаєш) (що) пренебрегать (чем) [У кожного була думка, що добре б і рощот одібрати; був і острах того . «..щоб гірше не вийшло!» ..Чим далі, та все більше й дужче виступала правда першого; а острах другого нехаяли (Мирн.)]. нехватка разг. нехватка. нехворощ, -щі, нехвороща бот. разг. нёхво- рощь (разг.), нёфорощь (разг.); полынь [За кілька верстов від Каховки сивіла неподалік шляху висока могила, поросла сріблястою нехворощею (Гонч.)]; см. полин. пехйбпий редк. безошибочный; верный [Я в сих речах маю нехибний нюх (Л. Укр.)]; ***на смерть, згуба верная (неминуемая) смерть, гибель [В тій хвилі вона [Мирослава] не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (Фр.)]. нехибно нар. редк. безошибочно; верно. нехитрий 1) (о ком) нехитрый; 2) (о чём — простой) разг. незамысловатый, незатейливый; разг. нехитрый, немудрёный, немудрый [І більшовик не спав, Готуючи на випробу тривалу Нехитру зброю хоч для перших лав (Бажан); На порожній бочці стоїть нехитра вечеря (Янов.)]. пехйтро нар. незамысловато, пезатёйливо; нехитро. Ср. нехитрий 2. нехитромудрий не хитроумный; (простой — ещё) незамысловатый. нехіть, -хоті нежелание, неохбта; (к кому, к чему) нерасположение, (сильнее) отвращение [Іван: ..Я поки що боярську нехіть буду ламати (перекл. з О. Толстого); В йому, непомітно для його самого, зростала нехіть до вчиття (Коцюб.); Кай Леті- ц і й: Та... я вже не вперше у тебе помі- чаю^ тую нехіть до цезаря (Л. Укр.); з ^хіттю (как) с пеохбтой, неохбтно. нехлюй разг. 1) разгильдяй [Галя: ..Під час жнив виступав по радіо секретар нашого обкому, так він точно сказав, що аварії машин бувають тільки в ледарів, розтяп, нехлюїв або в некваліфікованих людей, і я з ним згодна (Корн.)]; 2) (о неопрятном) неряха. нехлюйство 1) разгильдяйство; 2) неряшество. Ср. нехлюй 1—2. нехлюйствувати, -вую, -вуєш разг. разгильдяйничать. нехлюйський разг. разгильдяйский. нехлюя разг. неряха [К и л и н а..: Ой горе! Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Л. Укр.)] неходжений нехбженный [Лісами чи шляхом неходженим, Крізь сніжні замети і млу, Ідем мовчазні, насторожені В глибокім ворожім тилу (Шер.)]. неходовий неходовой. нехороший нехорбший [О, який же ви нехороший, Леонід Петрович! (Головко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)