Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лех 745 иеч Нехотя, разг. нехотячи І) (без желания) нехотя [Дівчина кинула жмут гілок у вогонь і, наче нехотячи, почала розповідати про себе (Трубл.)]; 2) (без намерения) разг. нехотя (разг.), нечаянно [ — Ти чого смієшся? — Я не сміюся. — Як то ні? Адже я бачив!— Я нехотячи (Фр.)]. пёхочу: з г^чу разг. нехотя [Баба з нехочу ціле порося з'їла (приказка)]. пехрещений некрещёный [Мене мати породила, Не хрещену положила (Шевч.)]. пёхрист уст. не христианин; уст. нехристь [То турок, то нехрист з-за моря летить І копей в Дунаї купає (Боров.)]. нехтблиця обл. нерадйвица [Мати сплескує руками: Ой, лишенько! Іще не починала! Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? Не- здарисько! Нехтолице! Ледащо! (Л. Укр.)]. нехтування пренебрежение; уст. небрежение; игнорирование; попирание, попрание; презрение; манкирование, манкировка; беспечное отношение (к чему); небрежное обращение (с чем) [Це була хвилина, в яку нехтування власним життям об'єктивно дорівнювалось зраді (Козач.)]; ~пя смёр- т і презрение к смерти. Ср. нехтувати. пёхтувати, -хтую, -хтуєш (кого, що и ким, чим) пренебрегать (кем, чем); (умышленно не замечать кого, не принимать во внимание чего) игнорировать (когб, что); (нарушать) попирать (что) (рит.)\ (не бояться чего-нибудь, не придавать значения) презирать (что) (уст.); (не проявлять усердия к чему- нибудь) манкировать (чем), уст. неглижировать (чем); (преим. о вещах, деньгах) разг. пе беречь (чего); (только о вещах — еще) небрежно обращаться (с чем) [— Що ж — ти боїшся людського поговору, — чи що?.. — Не поговору, Чіпко, не слави, — перебила його Галя.. — а правди, котру ти так любиш, та нехтуєш... (Мирн.); Щось не дуже спішать хлопці, мов зговорились, дівчат нехтують (Горд.); От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею (Гадяч. у.— Сл. Гр.)]\ ~ти правила (п р бвилами) пристбй- н о с т і пренебрегать приличиями; ^ти небезпеку (небезпекою), смерть (смёртю) пренебрегать опасностью, смертью; уст. презирать опасность, смерть [Бійці нехтували небезпекою, рвалися вперед (Ле і Левада); Воїни бачили перед собою сміливу людину, яка нехтувала смерть (Скляр.)]; ~ти закбп (законом) попирать закон. нехтуватися, -хтуюся, -хтуєшся пренебре- гаться; находиться в пренебрежении; игнорироваться; попираться; презираться; манкйроваться. Ср. нехтувати. нецензурний нецензурный; (непристойный — ещё) непечатный. нецензурно нар. нецензурно. нецеремонний нецеремонный; (развязный — ещё) бесцеремонный. нецерембнпо нар. нецерембнно; бесцерембнно [ — Що це у вас за штучка у руках? — спитав Целаброс у Христини і нецеремонно ляпнув пальцями по тій штучці (И.-Лев.)]. Єр. нецеремонний. нецікавий 1) (не возбуждающий интереса) неинтересный; малоинтересный; (реже) нелюбопытный [Ярина враз опустила самопал, як дитина надто важку для неї і нецікаву іграшку (Панч)]\ 2) (некрасивый) разг. неинтересный. нецікаво нар. неинтересно; нелюбопытно [[Рахівник] взяв-таки, переглянув пачку і кинув на стіл — нецікаво (Головко)]. Ср. нецікавий 1. нецілковитий неполный; ^та с х б ж і с т ь неполное сходство. пёцкн, -цок, иёцьки, -цьок обл. корыто [А вже певнісінько, що в наших нецках його дитиною купали й нашим кропилом кропили! (Фр.)]- нечастий нечастый, редкий [Вони поспішали спорожнілими вулицями і жадібно ловили кожне слово, яке долітало до них від нечастих перехожих (Смол.)]; ^тий гість редкий (нечастый) гость. печасто нар. нечасто, редко [Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні, аж прозорі очі (Ільч.)]. нечема м. и ж. р. невежа [Що вона зараз думає про нього? Нечема, приставака, межи очі лізе з своїми недоречними послугами... (Гонч.)]. нечемний невежливый, (сильнее) невежа; (проявляющий неуважение к определённому лицу; выражающий неуважение — еще) неучтй вый. нечемність, -ності невежливость; неучтивость [Йому аж ніяково стало за свою нечемність (Баш)]; говорити ~ності говорить дерзости. Ср. нечемний. печёмно нар. невежливо; неучтиво. Ср. нечемний. нечепура, обл. нечупара разг. неряха, пачкун (о мужчине), пачкунья (о женщине); обл. росомаха [Хто тебе візьме, таку нечупару?.. (Коцюб.)]. печепурнйй, обл. нечупарппй неопрятный, неряшливый; (неприятный для зрения) некрасивый [Обстава кімнати стара і нечепурна (Вас); І Трахтемирів геть горою Нечепурні свої хатки Розкидав з долею лихою (Шевч.); До чого ж не люблю нечупарних! (Ільч.)]. печепурність, -пості неопрятность, неряшество, неряшливость. иечёпурно нар. неопрятпо, нерйшливо; некрасиво [Руфін: ..Тут душі деякі так нечепурно убралися, що видержати тяжко І в сусідстві з ними (Л. Укр.)]. Ср. нечепурний. нечепуруха разг. нерйха, пачкунья; росомаха [Хівря славить Пріську на всю Мар'янів- ку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха!.. (Мирн.)]. Ср. печепура. печесний нечестный [Чи не згадав ти знов про ту нечесну жіпку з блакитними, як небо, очима? (Ле)]. печеспість, -пості нечестность. нечесно нар. нечестно. нечестивець, -вця книжн. уст. нечестивец. нечестивий книжн. уст. нечестивый, бого- I мерзкий [Кем б ль..: Ти, молодче, либонь. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)