Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яеш 747 неп ,' її вш стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду (Рил.)]. вешвйдко нар. небыстро, медленно; не спеша"; "медлительно [Ми сидимо [в мисливській хатці], пильнуєм шашликів, У шахи граєм і п'ємо нешвидко (Рил.)]. неширокий неширокий [Шквал ішов неширокою полосою, несучи за собою хмари і зливу (Трубл.)]. нешкідливий безвредный, невредный. нешкідливість, -вості безвредность. нешкідливо нар. безвредно. нешлюбний дорев. внебрачный [Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина нешляхетний неблагородный. нештучний редк. безыскусственный [Його думки., клались рядками на папері. Ще ніяка супліка в світі не була написана в такій щирій, нештучній формі (Коцюб.)]. яештучність, -ності безыскусственность. нещадимий: г о л ь ^ма см. голь. нещадний 1) беспощадный [Скульптор стежив за нею [Меланією] з нещадною зухвалістю митця (Гонч.)]; 2) (очень сильный) книжн. нещадный; ^на спёка нещадный зной. нещадність, -ності беспощадность [Жорстоко з нас загарбники знущалися — так вдар по них, щоб більш і не пручалися! ..Хай силу взнають нашої нещадності! (Тич.)]. нещадно нар. 1) беспощадно [Партизани нещадно громили ворожі гарнізони та есесівські каральні експедиції (Шер.)]; 2) нещадно [Сонце пекло нещадно, хоча й було ще далеко до полудня (Мур.)]. Ср. нещадний 1—2. нещасливець, -вця несчастливец. нещасливий несчастливый; (испытывающий \еоре; приносящий горе — еще) несчастный; (преследуемый неуспехом—еще) неудачливый, разг. незадачливый; (только о человеке и без определяемого сущ.—еще) несчастливец, неудачник, (о женщине) несчастливица, неудачница; (имеющий нежелательный исход) неудачный, неблагополучный; (мешающий чему-нибудь, препятствующий) неблаго- I приятный; (исполненный бед, неудач) злополучный (книжн.) [Ходив козак нещасли- <вий, сам не свій (Вовч.); Доле моя, доле! Доле моя нещаслива! Що ти наробила? (П1евч.)\ Андрій легко підняв нещасливого вище себе (Фр.)\ Упала нещаслива, не зможе й словечка вимовити, тільки руки здіймав, ридаючи (Вовч.)]; ^вий випадок несчастный случай; ~вий день несчастливый (несчастный; неудачный; злополучный; незадачливый) день. пещаслйвиця несчастливица. нещасливо нар. несчастливо; неудачно, неблагополучно; неблагоприятно [Особисто жилося йому в ці смутні дні нещасливо (перекл. Рильського)]. Ср. нещасливий. нещасна 1) прил. см. пещаспий 1; 2) (род. нещасної) сущ. несчастная. нещасний 1) прил. несчастный [Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Л. Укр.)]\ 2) (род. нещасного) сущ. несчастный (— Що ти надумав, нещасний? — налякалась Маріора (Коцюб.)]. пещастя несчастье; (большое, тяжёлое — ещё) бедствие; (реже) злоключение [Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Смол.)]\ мені па ^тя, н а моє ^тя к моему несчастью; (як) на ^тя к несчастью, по несчастью. иещйрий пейскренний; (скрытный — ещё) неоткровенный; (с хитростью, с задней^ мыслью — ещё) непрямбй (разг.); (выдавав^ мый за настоящее, лицемерный — ещё) при-/ творный; (искусственно вызванный — ещё)' наигранный; (лишённый простоты, естественности — ещё) принуждённый; (недружелюбный — ещё) натянутый [Серце чулеє у грудях, В серці щирі почування... Мене мучать їхні речі Про нещире є кохання (Л. Укр.)\ Побачення було холодне й нещире (перекл. з Чернишевського)]; ^ра веселість неискренняя (наигранная) весёлость; ~рі віднбсини неискренние (натянутые) отношения; ~рий сміх неискренний (принуждённый) смех. нещирість, -рості неискренность; неоткро- вённость; притвбрность; найгранность; принуждённость; натянутость [Але нещирості не можу простити навіть і тобі (Сое); Обидва відчували нещирість, злостилися й на себе і стали цуратися одип одного (Ле і Левада)]. Ср. нещирий. нещільний неплбтный. нещільно нар. неплотно [Сухий степовий вітер Слобожанщини дув із сходу, заносив у кімнату крізь нещільно зачинене вікно пилюку (Шер.)]. нещодавній недавний; разг. дбвешний. нещодавно нар. недавно, не так давнб; обл. давеча; (на днях) намедни (разг.) [її нещодавно обрали секретарем комсомольської організації (Донч.)]. неявка неявка; через ^ку ко г б за неявкой когб. неяскравий неяркий [Ніби жар, вкритий сивуватим попелом, жевріють неяскраві зорі (Пере.)]. неясний неясный; (неразборчивый — ещё) неотчётливый, смутный; (непонятный, неточный — ещё) неопределённый; (о речи -— ещё) невразумительный; (о звуках — ещё) невнятный, (реже) ропотный [Минає Неясний день мій (Шевч.); В рожевому тумані, мов тіні, сновигали люди, з'являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб.); Долітали неясні звуки розмови пасажирів, що розташувались на ніч недалеко над шляхом (Трубл.)]; ^яснйй сон сметный сон [Як неясний соп, Антон пригадував якусь розмову, якісь незнайомі обличчя (Ткач)]; ^>ясне уявлення смутное понятие (представление); щось ^яснё (о речи) что-то неясное (неопределённое; невнятное); разг. какая-то невнятица. поясність, -пості неясность; неотчётливость, смутность; неопределённость; невразумительность; невнятность; разг. певнятица [Данило відчув, що починає губитись від усієї цієї неясності, від плутанини (Коп.)]. Ср. пеяснйй. пеяспо нар. нейсно; неотчётливо, смутно; неопределённо; невразумительно; невнятно |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)