Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пив 748 ни* [Мотря й Оришка сиділи на иолу; перед ними на стільчику неясно блимав каганець— от-от збирався погаснути (Мирн.); Неясно чорніли в темряві контури кораблів (пе- рекл. з Новиков а-Прибоя)\. Ср. неясний. пхіва нива; (прям.— ещё) пашня; (перен.— ещё) поприще, рит. уст. чреда [Люди спільні орють ниви. І нових співають дум! (Тер.); Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав (Смол.)]. пйвка уменьш. нивка, полоска [пахоти] [Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток.., а за Дніпро, за житню нивку, за люд вкраїнський, за діток... (Тич.); Осінь глибока. Граки полетіли, Ліс оголився, поля опустіли, Тільки невижата нивка одна... Думу журливу наводить вона (пе- рекл. з М. Некрасова)]. пйв'я собир. редк. нйвы, пахоть, пашня [Почалося нив'я—не нив'я, а так, поле з пеньками (Мири.)]. нидіння 1) прозябание [Гтепер, після десяти літ нидіння в неволі, Тарас Григорович теж ладен був ходити до театру хоч і щодня... (Ільч.)\\ 2) томление, изнывание; маята. Ср. нидіти 1—2. пйдіти, -дію, -дієш 1) прозябать; коптеть І — Живете? — кричить Мирін. — Нидієте, а не живете! (Мирн.)]; 2) (скучать)томиться, изнывать; разг. маяться [Палагна цвіла й веселилась, а Іван нидів і сох (Коцюб.)]; 3) чахнуть, хиреть [На вікні ниділа в горщику миршава квітка (Коп.)]. Нижнє-Амурська область Нйжпе-Амурская область. нижник карт. уст. валет. пйжниця обл. редк. нижний этаж [Наша світличка була в нижниці над самим морем (Федьк.)]. лижній нижний [Червоний відблиск від нього [багаття] осяває нижні гіллячки чорних верб (Коцюб.)]; ~>пє вікно нижнєє окно; Нижня Волга Нижняя Волга; ^ній регістр муз. нижний регистр; <^пій чин воен. дорев. нижний чин [Тарас: ..Слухай ти, нижній чин, як стоїш? (Корн.)]. Нижньодніпровськ Нижнеднепровск. нижньодніпровський нижнеднепровский. нижче 1) прил. см. нижчий; 2) пар. ниже [Сонце спустилось ще нижче (Коцюб.)]; трохи ~^че немнбго ниже, пониже; це ~че всякої критики это ниже всякой критики; це ^че гідності зто ниже достоинства; 3) (в значении предлога) ниже; п'я ть градусів ~че нуля пять градусов ниже нуля; на Дніпрі, ~->че Києва на Днепре, ниже Киева. нижчевйкладений нижеизложенный. нижчезазпачеиий нижеозначенный. нижчезгаданий нижеупомянутый, нижеозначенный. пижченавёденпй нижеследующий; ^ний н а- р А г р а ф нижеследующий параграф. пижчепазвапий нижепоименованный^. нижчепідписаний нижеподписавшийся. нижчеподаний нижеследующий; ^ний п а- р а г р а ф нижеследующий параграф. нижченойменбваний нижепоименованный. нижческазаний уст. нижесказанный. нижчестоящин нижестоящий [Вищестоящі Ради депутатів трудящих мають право скасовувати рішення і розпорядження нижчестоящих Рад депутатів трудящих та їх виконавчих комітетів (Конст. УРСР)]. нижчий 1) (как определение) низший; (при наличном или невыраженном сравнении) более низкий, (иногда) ниже (разг.) [Його [Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства., з нижчим, біднішим класом народу, який обстоює і боронить громадські інтереси (Коцюб.)]; ~чіш розряд низший (более низкий) разряд; 2) (как сказуемое) ниже [Руса коса нижче пояса (Воеч.)]; в і н ^чий в і д брата (за брата, ніж брат) он ниже брата; О трохи ~->чий (как определение и как сказуемое) немнбго ниже, пониже; 3) (начальный) низший; ~ча освіта низшее образование; 4) (простейший) научн. низший; ^чпй тип тварин низший тип животных. пиз, -зу 1) низ [Ялинка затремтіла від низу до вершечка (Коцюб.); На низу темним кущем стояли верби, а на гору п'явся густий терен (Панч)]; низ гори низ горы, подошва [горы]; в і д (з) верху до ~»зу см. верх 1; від (з) ^зу до верху с-и. верх 1; 2): ^зй (мн. ч.: широкие слои населения) низы [Лише тоді, коли «низи» не хочуть старого і коли «верхи» не можуть по-старому, лише тоді революція може перемогти (Ленін)]; 3): ^зй (мн. ч.: нижние ноты) муз. низы. пизалмшп низальный; ^на машина техн. низальная машина. низаний низанный. низання низанье, низка. низати (нижу, нйжеш) 1) низать; (на что-нибудь— еще) панйзывать [Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок (Коцюб.)]; ^ти очима пронизывать взглядом [Сидить над книжкою., мовчкп ниже рядки очима (Вас.)]; 2) (плечами) разг. пожимать [А він мовчить, та тільки плечима ниже (Ном.)]. низатися (нижеться) низаться; нанизываться [І полетіли Сапині думки, одна за другою, як зерна дорогого намиста низались на шовкову нитку (Н.-Лев.)]. Ср. низати 1. низенький разг. низенький [Низенькі хати осіли під синьою банею неба (Коцюб.)]; ~кий по к л ї н разг. нижайший поклон [Через місяць подає їй Максим низенький поклін (Мирн.)]. низенько нар. разг. низко, низёхонько; понизу [Ой високо сонце сходить, Низенько заходить (Шевч.)]. Ср. низько. низесепький разг. низёхонький [Від українського народу уклін низесенький приймай [Грузія] {Тич.)]. низесенько нар. разг. низёхонько [Дідусь., мугиче щось таке та, веселенько усміхаючись, знай йому низесенько кланяється (Квітка)]. низи см. пиз 2—3. піізина низина; (о большом пространстве — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)