Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
я из 749 ник обычно) низменность [В низині стояли громадські, колгоспні будівлі (Коп.)\ Врешті війнув вітрець — перед втікачами була наддунайська низина (Коцюб.)]. шізйііка умелый, низинка [Він повісив рушника на галузку сосонки, нахилився и поглянув на себе в люстерко води, яка набігла в низинку по мо хо вато му спаду (Янов.)]. низинний низменный [На багато кілометрів розтяглося низинне Забужжя (Ст.)]. низка 1) (совокупность предметов, явлений и т. п., расположенных или следующих один за другим) ряд, вереница; (о соединённом между собой — обычно) цепь; (реже) череда, гряда; уст. чреда [Битим шляхом ішли нескінченною низкою обози (перекл. з Казакевича)]] ~>кою (как) вереницей; гуськом; грядой; ~ка думок вереница мыслей; довга ~ка думок длинный ряд мыслей; ~ка подій ряд событий; цепь событий; 2) (что-нибудь нанизанное на нить) нитка; (о бусах — ещё) пронизь [Два рядки білих зубів блищали на сонці, як дві низки добірних перлів (Коцюб.)]. низовий низовой; (о вьюге, метели — ещё) позёмный [Душно так, млосно... Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Коцюб.)] Добре родять води і чорнозем, Низова Херсонщина цвіте (Мас.)] Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Риб.); Тут часто відбуваються лекції, доповіді, бесіди про п'ятирічку, широко використовується наочна агітація, низова преса (Рад. Укр., 1946, VI)]. низовик, -ка ист. разг. запорожский казак с низовьев Днепра. низовина низина; (о большом пространстве — обычно) низменность [В низовині шаруділа осока — тихо, таємниче (Десн.)]. низовинний низменный. пизов'я низовье [Орли клекотіли в низов'ю, шуміли в диму комиші (Мал.)]. низом нар. низом (разг.)] (у самой земли — еще) понизу [Котились низом ниви, стелились горбами, повні, свіжі, багаті, та все чужі (Коцюб.)]. низхідний нисходящий; ^нйй наголос лингв, нисходящее ударение. низь, -зі гладь [Зодягнена, як на врочисте свято, в червоних сап'янцях, в своїй улюбленій темнозеленій корсетці, у вишиваній мистецькою дрібною низзю найтоншого льняного полотна сорочці й гаптопапій шовком плахті, вся легка і вібруюча, стояла Оксана (Кач.)]. низький низкий; (о человеке, его поведении и т. п.— ещё) низменный [Одна гора високая, а другая низька, Одна мила далекая, а другая близька (Чуб.)]] г^кё запобігання см. запобігання 2; ~шїі п о- к л і н низкий (поясной) поклон; ^кий учинок низкий (подлый) поступок, низость. низькість, -кості презр. низость, низменность [Європейська війна [1914—1917 рр.] принесла ту велику користь міжнародному соціалізмові, що наочно викрила всю міру гнилості, нідлості й низькості опортунізму.. (Ленін)]. низько нар. низко; (у самой земли — ещё) понизу [Подихнув вітер, і з заходу низько посунули важкі хмари (Ільч.), Літак ішов зовсім низько, майже над дахами будинків (Собко)], г~ко кланятися (вклонятися) (кому) низко кланяться (кому); (прям.— ещё) кланяться в пояс (кому), отвешивать поклоны (кому); (о заискивании — ещё) ломать шапку (неред кем) (разг. уст.); (раболепствовать — только ^>ко кланятися) низкопоклонничать, низкопоклбн- ствовать (перед кем, перед чем) [Маланка встає, низько вклоняється (Коцюб.)]. низькобровий разг. с нависшими бровями. низьковольтний эл. низковольтный. пизькодїл, -долу низина [Та ось і село. Серед низькодолу й мочарів стояло воно, прикривши свої убогі оселі вітами крислатих верб (Коцюб.)]. низькозорий уст. близорукий [Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів (Вас.)]. низьколобий низколобый. низькоокий уст. близорукий. низько поклонник низкопоклонник. низькопоклонництво низкопоклонничество, низкопоклонство. низькопоклонниця низкопоклбнница. низькопоклонницький низкопоклоннический. низько поклошш чати, -чаю, -чаєш низкопоклонничать. низькопоклонпо нар. низко поклонно. низькопоклонство низкопоклонство, низко- поклбнничество. ніізькопрббппй низкопрббный; (вульгарный — ещё) пошлый. низькопробність, -ності низкопрббность; пошлость. Ср. пизькопробнпй. низькорослий низкорослый [Збоку стояла під- Еода, запряжена парою гнідих коней, низькорослих і коренастих (Козач.)]. низькосортний низкосортный. низькостовбурний низкоствольный. низькочолий низколобый [Не сподобався їй цар. Незугарний, низькочолий і, видать, на розум кволий (Пере.)]. низькоштамбовий сад. низкоштбмбовый [Найкраща форма карликових дерев — низькоштамбова з п'ятигілковою кроною (Колг. вироби, енцикл.)]. ник межд. 1) глядь [Ник, аж там бик (Ном.)]; 2) (в значении войти, прийти) ткнуться; (внезапно — ещё) шасть (разг.) [Сюди пик, туди ник — та й день невелик (прислів'я); Сидимо тут і балакаємо. А тут у хату ник старий, побачив стару та й пішов (Сл. Гр.)]. Никапдр, -ра Ник?ндр. никання бесцельное хождение; блуждание; шатание; рыскание; шныряние; загляды- вание. Ср. пикати. Нпкапор, -ра Никанбр. и и кати, -каю, -каєш бродить; (о людях — ещё) слоняться, шататься (разг.); (в надежде найти что-нибудь, поживиться) рыскать; (с целью высмотреть что-нибудь, разузнать — ещё) шнырять (разг.); (куда) за* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)