ник 750 нит глядывать [Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб.); Півгодини я никав по парку (Смол.)\ От, кумо, лишенько мені У цій поганій стороні: Никав всю ніч, аж утомився — Та й що ж! Ніде не поживився! (Гл.); Затим вовк не линяє, що в кошару частенько никає (Ном.)]; ^ги без роботи, без діла слоняться (околачиваться) без дела. Никйфор, -ра, разг. Ничипір, -йора Никйфор. Нйкін, -копа Нйкон. шіклиіі 1) поникший; редк. пйклый; 2) перен. разг. печальний. пйкнути1, -ну, -нош (клониться) никнуть; поникать [Никнуть у знемозі спалені сонцем трави (Гонч.)]. пйкнути2, -иу, -неш обл. исчезать [Русалка Польова клониться низько перед Мавкою, дякуючи, і никне в житі (Л. Укр.)]; день ~пе день гаснет (угасает) [Світлий день "поволі никне' — Над нами літня ніч... пйкнути, -иу, -неш заглянуть; завернуть; разг. ткнуться; шнырнуть (разг.) [Ходить Настя по двору.. Довідалась до корови, пикнула до курей (Вас); Так миша, ускочивши в мишоловку, котра з грюком зачинилася, бігає-метушиться: никне туди; кинеться у другий бік; поверне назад, — нема виходу, нема волі! (Мирн.)]. Ср. никати. Никодйм, разг. Микодйм Ни ко дим. Никои Пикон. Ни кто пол і он Никто по л ион. Нил (имя) Нил. ' Нимидора Минодбра. нимпланн, -пін нымылланы. иимнланський нымыллаиский. пиці нар. 1) (в настоящее время) ныне (книжн.); разг. нынче; теперь; (реже) сейчас [Володимир Ілліч Ульянов (Ленін) народився 22 квітня 1870 року в місті Симбірську (нині Ульяновськ) (Біогр. Леніна); І дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п'янить і нині) (Рил.)]; 2) (сегодня) редк. нынче (разг.); ныне (обл.) [Закурене сонце засяяло нині (Мал.); Герман Гольдкремер устав нині дуже злий (Фр.)]. нинішній 1) нынешний; теперешний [Одним з найважливіших досягнень нинішнього року є швидкий ріст машинобудування (Рад. Укр., 1948, XI)]; ^шпін момент текущий момёит; 2) нынешний; в і д ~ІШІЬОГО ДНЯ, ВІД ^ШІІЬОЇ ДНИНИ с сегодняшнего дня [Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини (Федьк.)]. Ср. нині 1—2. іійнькн нар. обл. нынче. нипати, -паю, -паєш обл. слоняться (в пбпе- ках); рыскать; искать (бщупью); высматривать [Він., весь день тілько за тим і нипав, щоб роздобути дрівець (Фр.); Раз у раз озираючись, нипаючи, надслухуючи, вона пішла вглиб саду (Фр.)]. пнрець, -рця ныряльщик [Найвправнігаі нирці не можуть сягнути дна на його [Дніпра] холодних глибинах (Гонч.)]. І нирка анат. пбчка. І нирковидний анат., бот. почковидный. нирковий анат. почечный. ниркоподібний анат. почкообразный. нирнути см. ниряти. нирок, -рка 1) орн. нырок [Над ними пролітали сріблясті морські птахи, і нирки, витягши довгі шиї, пропливали повз них, не лякаючись (Борз.)]; 2) (погружение в воду и т. п.) разг. нырок; дати ~>рка нырнуть. нирцем нар. нырком. ниряння ныряние. ниряти, -ряю, -рясні, нирпути, -иу, -непі нырять, нырнуть [І грає, і піниться синєє море, Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по хвилі, пиряє на волі (Греб.); Тарас знову нирнув у темне нутро машини (Панч)]. ийтп (шію, і їй єні) разг. ныть [Тіло Сергійове нило легкою, приємною втомою (Козач.)]\ ниє сёрце ноет (щемит) сердце [Подивиться— серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, гине! (Шевч.)]. нитик разг. прен. нытик [Для нитиків дійсність — чужа і навіть ворожа їм сира на, тому вони й скиглять (перекл. з Горького)]. нитка нитка; (преим. перен. и о форме) нить [Тепер нам тільки удвох: куди голка, туди й нитка, згода? (ІПер.); Сонце часом спускало з-за хмар, у імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток (Коцюб.); Хотів одразу заговорити про бажане, передумане, та враз згубив нитку думок (Десн.)]; до ~ки (совсем) разг. до [последней] нитки [Обідрали до нитки (Ном.); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн... (Шевч.)]; жива ~ка см* живші 1; промокнути до ^кн промокнуть до нитки, промокнуть насквозь; ч є р в 6 н а ^ка а) прям, красная нитка (редк. нить); б) перен. красная нить [Викриття американського капіталістичного варварства червоною ниткою проходить через багато творів Горького (Рад. Укр., 1951, VI)]; штб пальні ^кц штопальные нитки, штопка. ниткар, -ря спец, нйточник. ниткарка спец, нііточница. шітковйдшш нитевидный. нитковий ниточный. ниткоподібний нитеобразный. ниточка уменъш., ласк, ниточка [По ииточтп\ як там кажуть, дійде і до клубочка (Квітка)]. ниття нытьё, нитчастий нитчатый. нитяний 1) (сделанный из ниток) нитяный; 2) (нитевидный) спец. нитчатый. нитянка нитянка. нить, -ті редк. 1) поэз. пить [I знали ми, що на граніті, Край петербурзької води, Сплели, як золотисті ниті, Шевченко з Пушкіним сліди (Рил.); До кучерів густих твого чола Я нить душі своєї заплела (перекл. Бажана)]; 2) собир. нитки [Купіть ту нить, ..а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід (народна казка)].
|