Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

пиф 751 ні
Нифонт Нифонт.
пйце 1) прил. см. ийций; 2) нар. низко.
шіціііі, -ця, -це низкий; (о мыслях,
поступках — ещё) низменный [Вітру,
свіжого вітру в лице. Вітру! Він приносить
вабуття і вимітає з голови ниці думки
(Собко)].
ниць, ницьма нар. ничком; уст. ниц [Ходила
[Катя] до річки сухого галуззя на паливо
назбирати й наткнулась у верболозі на
людину. Лежить ниць на сирій землі і не
рухається (Козач.); Чіпка знемігся,
склонив коліна, зложив руки, припав ниць на
землю... {Мирн.)\ Юзя.. лягла у високу
траву ницьма, лицем на долоні, і лежала
тихо-тихо (Л. Укр.)].
нич неизм. обл. разг. ничегб [Петрій
оглянувся,— нич не видати (Фр.)].
ішчениці, -ниць текст, нйтченки.
Ничипір см. Никйфор.
нишкнути, -ну, -иеш разг. умолкать [В хру-
стальних галереях соляних копалень ми
нишкли схвильовано, вражені видовищем
небаченої краси (Смол.)].
пйшком нар. 1) (негромко, молча) разг. ти-
хбнько, потихоньку; (при глаголах со
значением говорить — ещё) шёпотом [Л у каш підходить до берези. Нишком: Ти,
Мавко? (Л. Укр.); Встала [мати Алкідова],
походила Коло замкнутої брами Та щось
шепотала. Чи не кесаря святого Нишком
проклинала? (Шевч.)\ — Та чого ж нам
іреба? — спитав батько несміливо й тихо,
сливе нишком (Н.-Лев.)]\ читати ^ком
(молча) читать про себя [Роман читав
нишком й не зводив очей з киижки (Н.-Лев.)]\
2) (тайком) украдкой, потихбньку, тишкбм
(разг.)\ исподтишка (часто о действиях,
направленных во вред кому-нибудь)', (ничего
не разглашая — обычно) втихомблку, разг.
тихомблком, молчком, втишй; (пользуясь
тем, что внимание окружающих занято
другим — ещё) под шумбк (разг.)
[Дивиться Ярина та нишком сміється (Шевч.);
Маленький матрос, нишком поглядав на
Василька (Донч.); Вірить Юрко в свою
глибоко приховану мрію, яку нишком
виплекав (Козач.)].
пй піком-тишком нар. разг. 1) тйхо-тйхо
[Повій, вітре, нишком-тишком Над
рум'яним, білим личком (Руд.)]\ см. ещё
нишком 1; 2) см. пйшком 2.
нишпорення рыскание; выша'ривание. Ср.
нишпорити.
нишпорити, -рю, -рпш разг. рыскать (бродить
в надежде найти что-нибудь); иск&ть;
ширить; разг. вышаривать [Нишпорять під
вікнами лисиці, Визирають зайчики з-під
віт... (Нех.); Ми нишпорили по кутках і
закутках (Смол.); Він нишпорив поглядом
по верхів'ях дерев (Янов.)\ Марина чув,
що він уже встав, щось нишпорить, чимсь
стукає (Мирн.)].
нишпорка 1) (о чём) укрбмпое место, тайник;
піти по ~ках по йти искать;
обшарить [Мама й: Та візьми людей, піди
по нишпорках, де яка стежка, де яка
клуня .. (Янов.)]; 2) (о колі) презр. ищейка [Це
не дядина, а нишпорка (Н.-Лев.)].
нйща 1) прил. см. шіщііц 1; 2) (род. пйщої)
сущ. нищая, нищенка.
нищення уничтожение} истребление; (о
людях— ещё) избиение; разорение;
разрушение. Ср. пйщити.
нйщечком нар. разг. 1) тихбхопько,
потихбньку [ — Фесенко прийшов, — говорила Нав-
роцька нищечком (Н.-Лев.)]; 2) украдкой,
потихбньку; тишкбм; исподтишка^
втихомолку; тихомблком, молчкбм [І Гурій спав.
Йому, сердешному, й не снилось, Що дома
нищечком робилось (Шевч.)]. Ср. нишком
1—2.
нищий 1) прил. нищий; О ^щпй д^хом
нищий духом; 2) (род. нйщого) сущ. нищий
[Говорили, буцімто молодий пан звелів
спустити з ланцюгів собак і цькувати
тими псами нищих (Н.-Ле$.)].
нищитель, -теля истребитель; губитель;
разоритель; разрушитель [Дай нам дружністю,
і згодою, і розумом по.бідити нищителів!
(Фр-)]. Ср. пйщити.
нищителька истребйтельница; губительница;
разорйтельница; разрушительница. Ср. ни*
ЩИТИ.
нйщитн, -щу, -щиш уничтожать, (реже)
губить; (о живом, растениях и т. п. — ещё)
истреблять, (только о животных, насекомых
и растениях) изводить, переводить (разг.);
(о стране, хозяйстве и т. п.; о птичьих
гнёздах — обычно) разорять; (реже)
разрушать [Лазар кидавсь по хаті., і нищив все,
що попадало в руки (Коцюб.); Червоний
воїн вашу [фашистів] міць лама, А
партизан вас нищить із засади (Важан)].
нищитися, -щуся, -щишся уничтожиться;
губиться; истребляться; изводиться;
разоряться; разрушиться. Ср. нищити.
нищівний сокрушительный; сокрушающий,
всесокрушающий (книжн.); уничтожающий;
истребительный [3 нищівною силою викрив
Горький жорстокі, звірячі закони
капіталістичного світу (Літ. газ., 1949, VI)]; ~н?
рецензія уничтожающая (разг. раз-
нбеная) рецензия. Ср. нищити.
нищівно нар. еокрушающе; уничтожающе
[Раптом він зло вилаявся, нищівно
висміявши себе в мислях (Риб.)].
ппщГти, -щїю, -щієш редк. разоряться [Одра-
дяни все далі та далі нищіли —
пустошилися (Мирн.)].
ниючий пбющий [Приємний ниючий біль,
вродився в грудях (Козач.)].
ні1 1) част, (в отрицательном ответе и в
значении сказуемого) нет; (в почтительном
ответе уст.— ещё) никбк нет [Миро н:
Маріє, підеш 8а мене заміж? Марія:
Жартуєте... Миро н: Ні (Тоб.); — Ти
мене не забула? — Ні, не забула (Коцюб.);
Ні, немає нічого романтичнішого, ніж
наша радянська дійсність, ніж наше
майбутнє (Літ. гав., 1948, IX)]; ні, до з в б л ь-
те, я не згбден нет (э), позвбльте,
я не согласен; а пі, то... а если нет, то...;
а х і б а* ні? разг. а рЗзве (то) нет?; з б в-
с і м ні совсем нет; разг. ничуть не бывало;
мбжеб^де, може и ні не то Ь<! дет,
не то нет; та ні! да' нет! [Мавка:
..Заходить сонце... Бач, уже встав на озері ту-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)