Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пиф 751 ні Нифонт Нифонт. пйце 1) прил. см. ийций; 2) нар. низко. шіціііі, -ця, -це низкий; (о мыслях, поступках — ещё) низменный [Вітру, свіжого вітру в лице. Вітру! Він приносить вабуття і вимітає з голови ниці думки (Собко)]. ниць, ницьма нар. ничком; уст. ниц [Ходила [Катя] до річки сухого галуззя на паливо назбирати й наткнулась у верболозі на людину. Лежить ниць на сирій землі і не рухається (Козач.); Чіпка знемігся, склонив коліна, зложив руки, припав ниць на землю... {Мирн.)\ Юзя.. лягла у високу траву ницьма, лицем на долоні, і лежала тихо-тихо (Л. Укр.)]. нич неизм. обл. разг. ничегб [Петрій оглянувся,— нич не видати (Фр.)]. ішчениці, -ниць текст, нйтченки. Ничипір см. Никйфор. нишкнути, -ну, -иеш разг. умолкать [В хру- стальних галереях соляних копалень ми нишкли схвильовано, вражені видовищем небаченої краси (Смол.)]. пйшком нар. 1) (негромко, молча) разг. ти- хбнько, потихоньку; (при глаголах со значением говорить — ещё) шёпотом [Л у каш підходить до берези. Нишком: Ти, Мавко? (Л. Укр.); Встала [мати Алкідова], походила Коло замкнутої брами Та щось шепотала. Чи не кесаря святого Нишком проклинала? (Шевч.)\ — Та чого ж нам іреба? — спитав батько несміливо й тихо, сливе нишком (Н.-Лев.)]\ читати ^ком (молча) читать про себя [Роман читав нишком й не зводив очей з киижки (Н.-Лев.)]\ 2) (тайком) украдкой, потихбньку, тишкбм (разг.)\ исподтишка (часто о действиях, направленных во вред кому-нибудь)', (ничего не разглашая — обычно) втихомблку, разг. тихомблком, молчком, втишй; (пользуясь тем, что внимание окружающих занято другим — ещё) под шумбк (разг.) [Дивиться Ярина та нишком сміється (Шевч.); Маленький матрос, нишком поглядав на Василька (Донч.); Вірить Юрко в свою глибоко приховану мрію, яку нишком виплекав (Козач.)]. пй піком-тишком нар. разг. 1) тйхо-тйхо [Повій, вітре, нишком-тишком Над рум'яним, білим личком (Руд.)]\ см. ещё нишком 1; 2) см. пйшком 2. нишпорення рыскание; выша'ривание. Ср. нишпорити. нишпорити, -рю, -рпш разг. рыскать (бродить в надежде найти что-нибудь); иск&ть; ширить; разг. вышаривать [Нишпорять під вікнами лисиці, Визирають зайчики з-під віт... (Нех.); Ми нишпорили по кутках і закутках (Смол.); Він нишпорив поглядом по верхів'ях дерев (Янов.)\ Марина чув, що він уже встав, щось нишпорить, чимсь стукає (Мирн.)]. нишпорка 1) (о чём) укрбмпое место, тайник; піти по ~ках по йти искать; обшарить [Мама й: Та візьми людей, піди по нишпорках, де яка стежка, де яка клуня .. (Янов.)]; 2) (о колі) презр. ищейка [Це не дядина, а нишпорка (Н.-Лев.)]. нйща 1) прил. см. шіщііц 1; 2) (род. пйщої) сущ. нищая, нищенка. нищення уничтожение} истребление; (о людях— ещё) избиение; разорение; разрушение. Ср. пйщити. нйщечком нар. разг. 1) тихбхопько, потихбньку [ — Фесенко прийшов, — говорила Нав- роцька нищечком (Н.-Лев.)]; 2) украдкой, потихбньку; тишкбм; исподтишка^ втихомолку; тихомблком, молчкбм [І Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома нищечком робилось (Шевч.)]. Ср. нишком 1—2. нищий 1) прил. нищий; О ^щпй д^хом нищий духом; 2) (род. нйщого) сущ. нищий [Говорили, буцімто молодий пан звелів спустити з ланцюгів собак і цькувати тими псами нищих (Н.-Ле$.)]. нищитель, -теля истребитель; губитель; разоритель; разрушитель [Дай нам дружністю, і згодою, і розумом по.бідити нищителів! (Фр-)]. Ср. пйщити. нищителька истребйтельница; губительница; разорйтельница; разрушительница. Ср. ни* ЩИТИ. нйщитн, -щу, -щиш уничтожать, (реже) губить; (о живом, растениях и т. п. — ещё) истреблять, (только о животных, насекомых и растениях) изводить, переводить (разг.); (о стране, хозяйстве и т. п.; о птичьих гнёздах — обычно) разорять; (реже) разрушать [Лазар кидавсь по хаті., і нищив все, що попадало в руки (Коцюб.); Червоний воїн вашу [фашистів] міць лама, А партизан вас нищить із засади (Важан)]. нищитися, -щуся, -щишся уничтожиться; губиться; истребляться; изводиться; разоряться; разрушиться. Ср. нищити. нищівний сокрушительный; сокрушающий, всесокрушающий (книжн.); уничтожающий; истребительный [3 нищівною силою викрив Горький жорстокі, звірячі закони капіталістичного світу (Літ. газ., 1949, VI)]; ~н? рецензія уничтожающая (разг. раз- нбеная) рецензия. Ср. нищити. нищівно нар. еокрушающе; уничтожающе [Раптом він зло вилаявся, нищівно висміявши себе в мислях (Риб.)]. ппщГти, -щїю, -щієш редк. разоряться [Одра- дяни все далі та далі нищіли — пустошилися (Мирн.)]. ниючий пбющий [Приємний ниючий біль, вродився в грудях (Козач.)]. ні1 1) част, (в отрицательном ответе и в значении сказуемого) нет; (в почтительном ответе уст.— ещё) никбк нет [Миро н: Маріє, підеш 8а мене заміж? Марія: Жартуєте... Миро н: Ні (Тоб.); — Ти мене не забула? — Ні, не забула (Коцюб.); Ні, немає нічого романтичнішого, ніж наша радянська дійсність, ніж наше майбутнє (Літ. гав., 1948, IX)]; ні, до з в б л ь- те, я не згбден нет (э), позвбльте, я не согласен; а пі, то... а если нет, то...; а х і б а* ні? разг. а рЗзве (то) нет?; з б в- с і м ні совсем нет; разг. ничуть не бывало; мбжеб^де, може и ні не то Ь<! дет, не то нет; та ні! да' нет! [Мавка: ..Заходить сонце... Бач, уже встав на озері ту- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)