пі 752 ніг ман... Лука ш: Та ні, ще рано! (Л. Укр.)]; так чи ні? да или нет?; 2) част, (при отдельных членах предложения) ни, ні душі ни души; ні с л б в а про це! ни слбва об бтом!; 3): пі — пі (союз) ни—ни (Але навколюшки не стала Україна, А мовила Гнобителям: — Не дам! Ш шмат металу, ні одна зернина Без бою не належатиме вам! (Ваман)]; б ути (стати) ні в сих ні в тих, обл. бути (стати) ці в дві ні в три разг. быть (стоить) в недоумении (в нерешимости); растеряться [Попа сгояв ні в сих ні в тих \Фр.)\ Леон став ні в дві ні в три на таке .привітання (Фр.)]; ні п р с й т и пі п р о Ї х а т и ни пройти ни проехать; ні сіло ні впало (без всякого основания) разг. ни с тогб ни с сегб; с бухты-барахты; ні т є ні с е ни то ни сё. піа (отделяемая часть местоимения) 1) (под ударением) не [Не говорить, Мовчить і гається, мов жива, В степу но жовкла я трава; Не хоче правдоньки сказать, А більше ні в кого спитать!.. (ПІевч.)]; ні в ід кого не от кого; ні д о чого не к чему; 2) (бее ударения) ни [Л у к а ш: Я не любився ні з ким ще зроду (Л. Укр.)\ Так і поїхав ні з чим (Коцюб.)]; ні д о чбго ни к чему [Мати., нишком: Таке воно, простибіг, ні до чого... (Л. Укр.)\. Ніагара Ниагара. ні агарський ниагарскийД ніби 1) {союз сравнительный) будто, слбвно, как будто [Вся оселя зеленіла і пахла, ніби квітник (ІІ.-Лев.)]; 2) (союз изъяснительный) будто; уст. йкобы [їй здалося, ніби за стіною хтось розмовляє (Трубл.)]; 3) част будто, как б^дто, слбвно; уст. якобы [Баштан жовтіє понад яром, Е^урінь безверхий ніби спить (Рил.)]. нібито 1) (союз сравнительный) будто бы, как будто [бы] [А він коня поганяє, Нібито й не бачить (Шевч.)]; 2) (союз изъяснительный) будто бы, как будто [бы]; уст. якобы; ,3) част, будто бы; уст. якобы; 4) (вводное слово) разг. будто бы [Він у своїй сім'ї Те саме, нібито, що матка у рої (перекл. Рильського)]. нібитохворий разг. редк. мнимобольнбй. нівелір, -ра геод. нивелир [Проти минулого року завод випустив набагато більше нівелірів, теодолітів та іншої продукції для вугільної промисловості Донбасу і Підмосков'я (Рад. Укр., 1951, І)]. нівелювальник спец. нивелировщик. нівелювальниця спец, нивелирбвщица. нівелювання нивелирование, нивелирбвка [..літературна справа менш за все піддається механічному рівняпню, півелювапню, пануванню більшості над меншістю (Ленін)]. півелювати, -люю, -люсш нивелировать [В південній півкулі пом'якшуючий вплив океану значною мірою нівелює правильність чергування природних зон (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 1)]. пі ізолюватися, -люється нивелироваться. нівелюючий нивелирующий [По всіх країнах басейну Середземного моря протягом століть проходив нівелюючий рубанок римського світового панування (Енгельс)]. нівечення порча; уродование, коверканье; лбмка [Що всяка капіталістична нація несе технічний прогрес і усуспільнення праці ціною калічення і нівечення виробника,— це встановлено вже давним-давно (Ленін)]. Ср. нівечити 1. нівечити, -чу, -чиш 1) портить; (преим. перен.— ещё) уродовать, коверкать; (иногда — еще) изламывать; (о жизни и т. п.— обычно) губить [Від самого малку., [лихо та горе] точили його [Шевченка] серце, нівечили душу, що так гаряче любила правду та волю (Мирн.)\\ 2) разг. мучить; жестбко обращаться [Сулим а: ..А тур- чин-басурман нас залізом нівечив (Коп.); Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? (Варе.)]. нівечитися, -чуся, -чишея портиться; урб- доваться, коверкаться; изламываться [їво- ри Лесі Українки, наснажені революційною тенденційністю, пафосом боротьби проти гніту у всіх його формах і проявах,— нівечились і спотворювались царською цензурою (Літ. газ., 1951, VI)]. Ср. нівечити 1. нГвідкп обл. см. нівідкіля. иівїдкії обл. см. нівідкіля. нівідкіля нар. неоткуда [Одарка: Може кому то й чудо буває; а мені нівідкіля його ждати (Мирн.)]. ннпдкіля, нівідкіль нар. ниоткуда [Нівідкіль прохолоди ніякої (Квітка)]. нівідкіль см. нівідкіля. нівідкіль см. нівідкіля. ні воз ист. нивоз. нівроку нар. разг. 1) недурнбй; разг. пичегб себе, нечего сказать; уст. слава ббгу [А хлоп'ята справді вдалися півроку (Мирн.); Таки й у мене., нівроку дочечка... і вбралась гарненько і сама доладненька (Тесл.)\\ 2) (вводное слово) не сглазить бы [Дуб виростає, міцніє, нівроку... (Дор.)]; ~ку йому не сглазить бы [Він, бровою пе зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, иівроку йому, знав, з чого почати (Гонч.)]. иівух нивух. нівухськіш нивухекий. нівхі нескл. нйвхи. нівхський нивхский. нігде обл. см. ніде. нігде обл. см. ніде. Нігер, -геру Нигер. Нігерія Нигерия. нігйч нар. обл. ничегб, нискблько; совсем [Яр схилявся вниз, і вітру тут нігич не було (Смол.)]. нігілізм, -му нигилизм. нігіліст нигилист. ііігілістйчпий нигилистический. нігілістйчпо нар. нигилистически. нігілістка нигилистка. нігілістський нигилистский. ніготь, -гтя нбготь [Від болю він кусав собі нігті, пучки... (Мирн.)]. нігрозин, -ну хим. нигрозин. нігрол, -лу техп> нигрол.
|