Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

пі
752
ніг
ман... Лука ш: Та ні, ще рано! (Л. Укр.)];
так чи ні? да или нет?; 2) част, (при
отдельных членах предложения) ни, ні
душі ни души; ні с л б в а про це!
ни слбва об бтом!; 3): пі — пі (союз) ни—ни
(Але навколюшки не стала Україна, А
мовила Гнобителям: — Не дам! Ш шмат
металу, ні одна зернина Без бою не
належатиме вам! (Ваман)]; б ути (стати)
ні в сих ні в тих, обл. бути (стати)
ці в дві ні в три разг. быть (стоить)
в недоумении (в нерешимости); растеряться
[Попа сгояв ні в сих ні в тих \Фр.)\ Леон
став ні в дві ні в три на таке .привітання
(Фр.)]; ні п р с й т и пі п р о Ї х а т и ни
пройти ни проехать; ні сіло ні впало
(без всякого основания) разг. ни с тогб ни с
сегб; с бухты-барахты; ні т є ні с е ни то
ни сё.
піа (отделяемая часть местоимения) 1) (под
ударением) не [Не говорить, Мовчить і
гається, мов жива, В степу но жовкла я
трава; Не хоче правдоньки сказать, А
більше ні в кого спитать!.. (ПІевч.)]; ні в ід
кого не от кого; ні д о чого не к чему;
2) (бее ударения) ни [Л у к а ш: Я не
любився ні з ким ще зроду (Л. Укр.)\ Так і
поїхав ні з чим (Коцюб.)]; ні д о чбго
ни к чему [Мати., нишком: Таке воно,
простибіг, ні до чого... (Л. Укр.)\.
Ніагара Ниагара.
ні агарський ниагарскийД
ніби 1) {союз сравнительный) будто, слбвно,
как будто [Вся оселя зеленіла і пахла, ніби
квітник (ІІ.-Лев.)]; 2) (союз
изъяснительный) будто; уст. йкобы [їй здалося,
ніби за стіною хтось розмовляє (Трубл.)];
3) част будто, как б^дто, слбвно; уст.
якобы [Баштан жовтіє понад яром, Е^урінь
безверхий ніби спить (Рил.)].
нібито 1) (союз сравнительный) будто бы,
как будто [бы] [А він коня поганяє, Нібито
й не бачить (Шевч.)]; 2) (союз
изъяснительный) будто бы, как будто [бы]; уст. якобы;
,3) част, будто бы; уст. якобы; 4) (вводное
слово) разг. будто бы [Він у своїй сім'ї
Те саме, нібито, що матка у рої (перекл.
Рильського)].
нібитохворий разг. редк. мнимобольнбй.
нівелір, -ра геод. нивелир [Проти минулого
року завод випустив набагато більше
нівелірів, теодолітів та іншої продукції для
вугільної промисловості Донбасу і
Підмосков'я (Рад. Укр., 1951, І)].
нівелювальник спец. нивелировщик.
нівелювальниця спец, нивелирбвщица.
нівелювання нивелирование, нивелирбвка
[..літературна справа менш за все
піддається механічному рівняпню, півелювапню,
пануванню більшості над меншістю
(Ленін)].
півелювати, -люю, -люсш нивелировать [В
південній півкулі пом'якшуючий вплив
океану значною мірою нівелює
правильність чергування природних зон (Укр. бот.
ж., 1956, XIII, 1)].
пі ізолюватися, -люється нивелироваться.
нівелюючий нивелирующий [По всіх країнах
басейну Середземного моря протягом
століть проходив нівелюючий рубанок
римського світового панування (Енгельс)].
нівечення порча; уродование, коверканье;
лбмка [Що всяка капіталістична нація
несе технічний прогрес і усуспільнення
праці ціною калічення і нівечення
виробника,— це встановлено вже давним-давно
(Ленін)]. Ср. нівечити 1.
нівечити, -чу, -чиш 1) портить; (преим.
перен.— ещё) уродовать, коверкать;
(иногда — еще) изламывать; (о жизни и т. п.—
обычно) губить [Від самого малку., [лихо
та горе] точили його [Шевченка] серце,
нівечили душу, що так гаряче любила
правду та волю (Мирн.)\\ 2) разг. мучить;
жестбко обращаться [Сулим а: ..А тур-
чин-басурман нас залізом нівечив (Коп.);
Дитино моя, чого ж твій тато мене
нівечить? (Варе.)].
нівечитися, -чуся, -чишея портиться; урб-
доваться, коверкаться; изламываться [їво-
ри Лесі Українки, наснажені
революційною тенденційністю, пафосом боротьби
проти гніту у всіх його формах і проявах,—
нівечились і спотворювались царською
цензурою (Літ. газ., 1951, VI)]. Ср.
нівечити 1.
нГвідкп обл. см. нівідкіля.
иівїдкії обл. см. нівідкіля.
нівідкіля нар. неоткуда [Одарка: Може
кому то й чудо буває; а мені нівідкіля його
ждати (Мирн.)].
ннпдкіля, нівідкіль нар. ниоткуда [Нівідкіль
прохолоди ніякої (Квітка)].
нівідкіль см. нівідкіля.
нівідкіль см. нівідкіля.
ні воз ист. нивоз.
нівроку нар. разг. 1) недурнбй; разг. пичегб
себе, нечего сказать; уст. слава ббгу [А
хлоп'ята справді вдалися півроку (Мирн.);
Таки й у мене., нівроку дочечка... і
вбралась гарненько і сама доладненька (Тесл.)\\
2) (вводное слово) не сглазить бы [Дуб
виростає, міцніє, нівроку... (Дор.)]; ~ку
йому не сглазить бы [Він, бровою пе
зморгнувши, поважно обходив шеренгу
і, иівроку йому, знав, з чого почати
(Гонч.)].
иівух нивух.
нівухськіш нивухекий.
нівхі нескл. нйвхи.
нівхський нивхский.
нігде обл. см. ніде.
нігде обл. см. ніде.
Нігер, -геру Нигер.
Нігерія Нигерия.
нігйч нар. обл. ничегб, нискблько; совсем
[Яр схилявся вниз, і вітру тут нігич не було
(Смол.)].
нігілізм, -му нигилизм.
нігіліст нигилист.
ііігілістйчпий нигилистический.
нігілістйчпо нар. нигилистически.
нігілістка нигилистка.
нігілістський нигилистский.
ніготь, -гтя нбготь [Від болю він кусав собі
нігті, пучки... (Мирн.)].
нігрозин, -ну хим. нигрозин.
нігрол, -лу техп> нигрол.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)