Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ніг 753 нів нігтик уменъш., ласк, ноготок [Згодом у небі з'явився вузький жовтий нігтик молодого місяця (перекл. з Казакевича)]. нігтистий ноітистый. нігтьовий ногтевой. нігтьоїда мед. ногтоеда. піде нар. негде [Ото ж людей на улиці і коло хати —піде й голки встромити (Вовч.)]\ ^*де дітись (так и быть) разг. нечего делать [Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу—ніде дітись... (Гл.)]; ^де правди діти разг. нечего греха таить [Старші письменники — учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови (Коцюб.)]. ніде нар. 1) нигде [Буду згадувать, як над Москвою Сходить сонце, таке, як ніде (Сос.)], 2) обл. никуда [Та ніде той не дійде, Хто не має цілі (Фр.)]. нідерландець, -дця нидерландец. Нідерланди, -дів Нидерланды. нідерландка нидерландка. нідерландський нидерландский. нідерландці, -ців нидерландцы. нієлло нескл сущ ср. р. иск. ниёлло. піж1 (род. пожа) нож [Андрієві душно. Старі слова говорить Гудзь, а вони крають сьогодні, як нагострений ніж (Коцюб.)]; пристати з ножем до г 6 р л а разг. пристать с ножом к гбрлу. ніж8 союз чем; уст. нежели [Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (Гонч.)], вона добріша, ^>ж сестра она добрее, чем (нежели) сестра. піже уст. 1) союз ниже [Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми (Шевч.)]; 2) част, ниже, ни [Не втік Ніже єдиний католик, Всі полягли, мов поросята (Шевч.)] ніженька ласк, ноженька [Розлучено її з чоловіком, діточки її стомили ніженьки, заклопотали головочку, годячи панському плем'ю, як лихій болячці (Воеч.)]. Ніжин Нежин. піжпнський нежинский. піжити, -жу, -жиш нежить [Буду тобі годити, буду тебе ніжити, чого забажаєш, усе поставлятиму (Квітка)]. пГжитпся, -жуся, -жишся нежиться [Вже скоро пожовтіють плавні, Але ще ніжаться в теплі Простори придніпровські (Шер.)]. ніжка уменъш., ласк, и пр. ножка [ — Га! Фабрикант! Бач, як старається, щоб жінка ніжок не эамочила (Коцюб.); Під стінкою стояла вузенька шафа, схилившись на поламану ніжку (Панч); Іскров скрутив козячу ніжку завтовшки з палець (Войч.)]; чорна ~ка с.-х. чёрная нбжка [Чорна ніжка. Уражує густо посіяну розсаду капусти при задушливому повітрі і надмірній вологості в парниках (Колг. вироби, ен- цикл.)]; по своєму ліжку простягай *^ку см. ліжко. ніжпий нежный [Роман—людина ніжної і сумирної вдачі (Гонч.); З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Л. Укр.)]. ніжність, -пості нежность [Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Тич.)]\ по чувати <*<гь до к 6 г о чувствовать нежность к кому, питать нежное чувство к кому; телячі юності ирон.9 презр. телячьи нежности. ніжно нар. нежно [До кипариса магнолія пишная Чолом заквітчаним ніжно схилилася (Л. Укр.)]. пізащо нар. ни за что [Хоч він чудний собі, а все-таки нігде правди діти—хороша душа й товариш щирий... вже нізащо тебе не видасть!.. (Мири.)]. нізвідки нар. неоткуда [Він ясно розумів, що порлтунку вже чекати нізвідки (Ткач)], нізвідки, нізвідкіля, нізвідкіль нар. ниоткуда [Навкруги б'ють хвилі і реве вітер у чорних просторах. І нізвідки нема рятунку (Коцюб.); Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом. Сюди нізвідкіль не залетить вітерець і не сколихне гаряче повітря (Гонч.)]. нізвідкіля, нізвідкіль см. нізвідки. нізвідкіля, нізвідкіль см. нізвідки. ніздрина спец, ноздревйна. ніздрюватий ноздреватый; спец. ячеистый [Сніги танули дружно, але приховано: зверху був сніг і лід — ніздрюватими хрупкими шкоринками, а зісподу стояла вода (Смол.)]. ніздрюватість, -тості спец. ноздреватость. ніздря ноздря [Дух яблук лоскотав ніздрі (Коцюб.)]. ніздряний ноздревбй. ніздрястий редк. ноздреватый. нізчимний разг. пустой [Прийшла Оверкові годинонька лихая; Нізчимний борщ йому обрид, Капуста і рулі, та ще кулага тая (Гл.)]. пікандра бот. (Иісапйга Асі апз.) никандра, Ніка Нйка. Нікарагуа нескл. сущ. ж. р. Никарагуа. нікелін, -ну мет., мин. никелин. пікеліновий мет., мин. никелиновый. нікелювальний никелировочный. нікелювальник спец. никелировщик. пікелювальниця спец. никелирбвщипа. нікелювання никелирование, никелирбвка [Потрібний майстерні і наждачний верстат для нікелювання шин (Рад. Укр., 1946, VI)]» нікелювати, -люю, -люєш никелировать. нікелюватися, -люється никелироваться. нікель, -лю нйкель. нікельований никелирбванный [Довга нікельована кавалерійська шабля гримить по брукові (Янов.)]. иікельовий никелевый [Худе, в нікельових окулярах, стомлене обличчя його теж ніби пойнялося смутком (перекл. з О. Толстого)]. ніким см. нікого. ніким см. ніхто. Нікоб&рські острови Никобарские острови. нікогісінько мест. разг. решительно никогб, ни души [Проходила я по всіх кімнатах — нема нікогісінько (Вовч.)]. пїкого (род. и вин. пп.; дат. п. -кому, те. п. -ким) мест, некого [Без* мене і дірочки малої нікому затулить (Ном.)]; "¦то б у л 6 послйти некого было послать, не было когб посл&ть; ^го б^де посл&та 48-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)