Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пік 754 пім некого будет нослйть, не будет когб послать. нікого см. ніхто. нікодуст, -т\ с.-х. никодуст. Ьі б:іа І школа Ьіколавьі-ьк Николаевск. ніколаєвський {только от Ніколаєвськ) николаевский. Ніколаснеьк-на-Амурі Николаевск-на-Амуре. ніколи 1) (кому) предик, некогда (кому); нет времени (у коїб); разе, недосуі (кому); обл. недосужно (кому) ІАкішеві останні дні весь час було ніколи (Д нч); Ніколи розмовляти з тобою (Коцюб.)], мені ^ли у меня нет времени, мне некогда; мне недосуг; мені д^же ~.ш мне очень некоіді, у меня совсем нет времени; (без инфинитива — ещё) я бчень занят; 2) (в значении существительного) разг. недосуг [Усім таке ніколи припало, шо й сказати не можна! (Квітка)]. ніколи нар. никогда; (о будущем уст.— ещё) вовек, вшёки [Мавка: Весна ще так ніколи не співала, як отепер (Л. Укр.); Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Важан)]; ~ли в світі разг. никогда, ни за чтб; (о будущем — ещё) вовбк, вовеки, разг. ни в жизнь [ — Док тора? — скрикнув він, а згаслі очі його блиснули лиховісним вогнем.— Ніколи в світі!.. (Коцюб.)]; я к ~ли как никогда [Чіпка вийшов посеред двору.. На душі важко,— так важко, як ще ніколи не було... (Мирн.)]; к р ? щ є пізно, ніж ^ли погов. лучше нбздно, чем никогда; н а М и- к 6 л и та й "^ли погов. после дбждика в четверг. ніколитися разг.: ^литься безл. недосуг (кому) (разг.), некогда (кому), нет времени (у когб) [Хомі ніколилось, бій уже — чути було — відгримів десь за містечко, повите вечірніми сутінками.. Він не мав часу розпитати Зіну докладніше (Гонч.)]. нікольство разг. недосуг. нікому см. нікого. нікбму см. ніхто. Нікополь, -ля Никополь. нікотин, -ну никотин [Махорка — цінна технічна культура, з якої виготовляють курильні вироби, а також добувають нікотин (Колг. вироби, енцикл.)]. нікотинний, нікотиновий никотинный, никотиновый. нікотрий, (реже) пікоторий разг никотбрый, ни один [Нікотра дівка не хотіла за нього йти (Фр.)]. нікуди нар. нбкуда [Тікати було нікуди. Алі випростувавсь, уперся ногами на камінь, поклав руку на короткий ніж і чекав (Коцюб )]; О по с а* м є ^ли фам. до отказа [В кімнаті бойради народу збилось по саме нікуди (перекл. з Фурманова)] нікуди нар. никуда [Я з поля битв нікуди не зверну (Важан)]\ ^ди не годиться разг. никуда не годится, ни на что не по- хбже. нікудишні її разг. никудышный; (бесполезный — ещё) никчёмный; (очрнь плохой — ещё) гиблый [Мисливець він, правда, нікудишній (Грим.)]. нікчема, редк. нікчемник разг прен., презр. ничтожество; редк. ничтожность, никудышник; (резче) мразь; (реже) мозгляк, сосулька; (о безвольном) слякоть, хлюпик | Буржуазні націоналісти та безрідні космополіти вгі- ляко хотіли принизити значення творчиг.гі Пушкіна. Але ці нікчеми дістали собі від усього радянського народу належну відсіч (Літ. газ., 1949, VI); — Бевзні! нікчемники!., пеньки головаті!!— закричить па- остатку Мирін та й затихне... (Мирн.)]. нікчемний никчёмный; (плохой) никудышный; (лишённый внутренней значительности) ничтожный, разг. нестоящий, фам. плёвый, (только о чём) пустячный, пустяковый, чепуховый (разг.); (безвольный) слякотный; (реже) негбдный; ненужный; жалкий, жалкенький [Привід до сутички був саме нікчемний, і все-таки сутичка набрала дійсно принц ипіального характеру.. (Ленін); Які малі й нікчемні були всі мої «вчинки» проти його патріотичної праці! (Коб.); Був колись Горщик, та розмок, Тепер нікчемний черепок... (Гл.); Ще було дуже рано: нікого з судовиків не було в суді; тільки один сторож підмітав скрізь по хатах порозкидані шматочки нікчемного паперу (Мирн.)]; ~на думка см думка 1; г»*на людина ничтбжиый человек, ничтожество, ничтбжность; (бесполезный) никчёмный (плёвый, нсстбящий, никудышный, зряшный) человек; прен чело- вечишко [В «Старосвітських поміщиках» ви бачите людей пустих, нікчемних і жалюгідних, але, принаймні, добрих і привітних (перекл. з Бєлінського)]; ^ний метал разг. презрённый метйлл; замах з ~іінмп засобами покушение с негбдными средствами. нікчемник см. нікчема. пікчемпість, -пості разг. никчёмность; ничтожество; ничтбжность, негбдность, (ничего не стоящее, внешнее, пошлое, отживуїее) ветошь (книжн.) [Він чув, як з самої глибини його істоти вставали нікчемність, фальш, компроміси й світили до нього зел ними очима (Коцюб)]; показав усю свою ^ть показал всё споё ничтбжество, показал всю гіюіо никчёмность (ничтбжность) Ср нікчемний. нікчемніти, -цію, -піелп превращаться в ничтбжество; становиться никчёмным, станови гь'Я ни на что не годным, {о живом) ги- рождаться пікчемство ничтбжество, ничтбжность, бран. мразь. Ніл, -лу (река) Нил. Нїла Нила. пільський нйльский. цім союз обл пока [Нім сонце зійде, роса очі виїсть (прислів'я)]. німа 1) прил см. німий 1, 3; 2) (род німбі) сущ. немая. Нїмян, -ну Неман німб нимб [Я любувався, як на тлі моря світився німб золотого волосся (Коцюб )] німбус метеор пймбус. німець, -мця нєЧірц; гермаЧтец [Коло одного стола сидів директор, високий, поставний, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)