Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цім білявий німець з довгими вусами та сірими очима (Н -Лев.)]. Ср німці. Німецька Демократична Республіка Германская Демократическая Республика. німецький немецкий (относящийся к государству Германии — обычно) германский [Незважаючи на мирний договір між Радянською Росією і Німеччиною, німецькі імперіалісти всіляко намагались ослабити і погубити Радянську країну (Віогр. Леніна)]. Німеччина Германия; арх. Неметчина. німий 1) прил. немой [М а в к а: Німого в лісі в нас нема нічого (Л. Укр )]; ^м& тварина бессловесное животное; бессловесная (бозгласная) тварь; 2) (род. німого) сущ. немой 3) (перен.: молчаливый; тихий) прил. безмолвный, (реже) безгласный; рит. нембй [Вона стояла німа, безтями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Фр.)\ Іде чернець у келію Між стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч.); Прощання обох женіцин було холодне і німе (Коб.)]\ г**\ти свідок нембй (безмблвный) свидетель; ~ма тиша немая тишина, без- мблвие; в ^мїй люті в безмблвном бешен» тне. німина бессловесная тварь, безгласная тварь [ - Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот осець! Адже то живе, адже то ко жде свій розум має. Невеликий розумець,— звичайно німина,— а все-таки такий, як бог йому дав (Фр.)]. німіти, -мїю, -мїєіп неметь [Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє (Шевч.); На устах слово прикре німіє... (Л, Укр.)]. німка, німкеня немкі; герма"нка [Між домками вештаються німці; німкені в червоних сукнях брали воду з криниці (Н.-Лев.)]. - Ср. німці. німо нар. немо; (в значении обстоятельства) безмблвно, безгласно [У хаті сумно, німо, глухо... (Мирн.); Великі дерева садові стоять німо та поважно в нічній тіні .«?р.I. німота собир. презр. (о людях) уст немчура\ німота (состояние) немота; (тишина — ещё) безмблвие [Знову німа німота обняла хату (Мирн.)]. німотний безмблвный; безгла*снд>ій; нембй [Німотпий кипарис, хороший мій знайомий, Суворо зводиться в мінливі небеса (Рил.); Перший секретар з суду порушив ту німотну тишу (Мирн.)]\ ~чий відчай нембе отчаяние Ср. німий 3. німотність, -пості безмблвие. німотгтвувати, -ствую, -ствуєга и німувати, -мую, -муєтн уст. нембтетвовать (поэв. уст.), безмблвствовать; (иногда) молчать [Дамба німувала (Гонч.)\ Пан Тибурцій, заздрощами повен, Німує серед людських пепемовин Т галасу гостей не поміча (Рил )] німфа 1) миф., перен. нймфа [Король потягувався в кріслі. Глянув через вікно. Німфи на фонтані всміхнулися йому (Риб.)]; 2) энт., анат. нймфа. німфаліда энт. нймфалида. НІС Німфодбра Нимфодбра. німфоманія мед.у вет. нимфомания. німфоманка мед. нимфоманка. німці, -ців немцы; (подданные Германии — ещё) германцы. німчура презр. уст. 1) м. р. (об одном человеке) немчура [Спереду німчура худий як смерть сидів (Рил.)]; 2) ж. р. собир. немчура. Ніна Нйна. ні н а що нар,: зійти, звестись [на] ~що разг. сойти, свестись на нет; (захиреть) совсем известись [Довело ь телицю спродати і новий кожух. Звівся [Карпо] ні нащо, а довгів не сплатив.. (Коцюб.)]; звбдити, звёсти [на] ^що разг. сводить, свести на нет; (кого— в моральном отношении) пбртить, иепбртить, развращать, развратить; (в материальном отношении) разорять, разорить вконец [Погане панібратство шкодить I доброго нінйщо зводить (Гл.)]. Ніпель, -лі Нинёль. иі-пі част. разг. ни-ни. пі-пі-нї част. разг. ни-ни-нй, ніобій, -бію хим. ниббий. ніббійовий хим. ниббиевый. ніпель, -пеля физ., техн. ниппель. ніпельний физ., техн. ниппельный. ніпочому, ніпочім нар. разг. нипочём [Лютий мороз був тепер ніпочому (Кач.)\ Павлику все ніпочім (Горд.)]. Ніппбн, -ну Ниппбн. нірвана нирвана [Все скоштую — вище — глибше — 1 розвіюся в нірвану (Фр.)]. нірка уменьш. нбрка [Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила (Коп.)]. піс (род. пбса) нос [Вітер зірвав у ковалихи з кінчика носа сльозу (Коцюб.)\ Рання пташка ніс теребить, а пізня очиці жмурить (Ном.); Човен з розгону, носом, врізався в берег (Ст.)\\ посом до пбса, піс у ніс фам. нбсом к нбсу, нос к нбсу [Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі — І зненацька Зіткнулась майже ніс у ніс Із хлоп-, цем, що рубанка ніс (Рил.)]; носа втёрт и ком^ перен. фам. утереть нос кому [Старшина: ..Гляди, щоб і тобі, як і дядькові, не втерли носа (Тоб.)]\ пбоом заорати (зарити) запорбть (зарыть) нбсом землю [Упав так, що аж носом заора в (Ном.)]; носом вадити рибу ср. вудити; водити за пїскогбсл* во-, діяти; з-під (з-перед) пбса см з-перед; коло пбса (близко) разг. пбд носом [Коло носа в'ється, а в руки не дається (Ном.)]; ком?р пбеч не п і д т б- ч и т ь см. комар; наставити пбса ком^ фам. наставить (натянуть, наклеить, налепить) нос ком^; п і д пбеом (близко) разг. пбд носом; сунути пбса кудй разг. совбть нос кудб [Горлов., до Тихого: А тебе попереджую, коли будеш сунути свій ніс не в своє діло, ..то буде погано (Корн.)]; ч^ти носом обонять чуять нбсом; перен. чуять; ні з ! г у б и м б в и, ні з носа вітру погов. ни ббгу свечка, ни чёрту кочерги; бачить під лісом, а не бйчить під посом |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)