Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иіс 756 ніч погов. под лесом видит, а под носом нет;, чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом погов. в | чужом глазу сучок видит, а в своём брев- І на не замечает. ііісенітпий бессмысленный, нелепый, несуразный, несообразный, вздорный; разг. чепуховый, ерундовский, ерундовый; (реже) I глупый, разг. блажной [Не хотілось, не І було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення (Шовк.); Темний, дикий, безглуздий народ! Через якусь дурну вигадку, якусь нісенітну легенду він ладен був розбити мені дорогий апарат, скалічити або й позбавити мене життя (Коцюб.)]. нісенітниця бессмыслица, нелепость, несуразица, несуразность, несообразность, вздор; (выдумка) небылица, разг. турусы [на колёсах]; (мечты и т. п.) бредни; разг. белиберда, галиматья, нескладица, околёсица (только о речи)', фам. дичь, чушь, чепуха, дребедень, ерунда; шутл. ерундистика, сапоги всмятку [Невже я сказав якусь нісенітницю?.. (Вл.); Коли б уже та весна швидше приходила, може б, за працею не лізла в голову всяка нісенітниця! (Коцюб.)]; верзти ^чіицю см. перий. нісенітність, -ності бессмысленность, не- І лёпость, несуразность, несообразность; глупость [Ленін викрив усю-нісенітність, ненауковість буржуазних «теорій» мирного розвитку імперіалізму (Рад. Укр., 1946, VIII)]. Ср. нісенітний. пісенГтіїо нар. бессмысленно, нелепо, несуразно; глупо; діяти ~но поступать . бессмысленно (нелепо, глупо, без соображения). Ср. нісенітний. ніскілечки нар. разг. нисколечко [Данило посміхнувся, бо подумав, що ніскілечки не змінився Артем Сидорович (Коп.)]. ніскільки нар. нисколько [Шовкун добре знає ціну своїй роботі, і хоч вона йому важка, але ніскільки не обтяжлива (Гонч.)]. пістагм, -му мед. нистбгм. нітелень (неизм. сказуемое) разг. ни гугу; ^-»пь про це! ни гугу ' (ни звука) об .41 ом! иітитися (нічуся, нітишся) жаться, ёжиться [Десятник нітився під його гострим докірливим поглядом (Панч); Лобода нітився в мовчанці (Ле)]. пітон, -ну хим. нитон. нітрагін, -ну с.-х. нитрагин [Насіння люпину 1 перед посівом заражають бактеріями за допомогою штучного препарату — нітра- , гіну (Колг. Укр., 1939, VIII)]. нітрагінізація с.-х. нитрагинизация. нітрат, -ту хим. нитрат. нітратний хим. нитратный; ~пі д 6 б р и в а нитратные удобрения. нітрація хим., техн нитрация. нітрид, -ду хим. нитрид. нітрил, -лу хим. нитрил. нітрит, -ту хим. нитрит. нітрифікація хим. нитрификация. нітрифікуватися, -кується хим. нитрифицироваться нітробактерія нитробактерия.' нітробепзол, -лу хим. нитробензол. нітроген, -ну хим. нитрогён. нітрогліцерин, -ну хим. нитроглицерин. нітроза хим. нитроза. нітроклітковина хим. нитроклетчатка. нітроманіт, -ту хим. нитроманнйт. нітрометр, -ра хим. нитрбметр. нітрометрія хим. нитрометрия. нітросполука хим. нитросоединёние. нітрохи нар. ничуть [Здавалося, юнак нітрохи не почував себе ніяково (Вл.)]т пітроцелюлоза хим. нитроцеллюлоза. нітрування 1) хим. нитрование; 2) техн. нитрирование. піхром, -му мет. нихром. піхто (род. и вин. пп. нікого, дат. п. нікому, твор. п. ніким) мест, никто [Як виселився [Максим] з Пісок, то ні до його ніхто, ні він ні до кого (Мирн.)', Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить (Шевч.); Маланка нікому не давала спокою (Коцюб.)]; г^то інший цього не зробить никтб иной (никто другой) этого не сделает; ~»то н е... никто не..., ни один не...; ^то, я к... (только кто) никто инбй, как... Ніцца Ницца. ніцшеанець, -нця ницшеанец. ніцшеанство ницшеанство. ніцшеанськпц ницшеанский. ніч (род. ночі) ночь [Ніч зайшла гарна, тиха, зоряна (Вас.)]; ночами (когда) по ночам; ніч у ніч (когда) каждую ночь; разг. ночь- нбчно [3 того часу день у день, ніч у ніч Шавкуна можна було тільки й бачити, що в канцелярії (Мирн.)]; вести кбні на ніч вести лошадей в ночное [Далеко десь над полем Накульгувала пісня: певне хтось Вів коні на ніч (Рил.)]; горобина ніч воробьиная ночь; день і ніч день и ночь; (когда — ещё) денно и нощно [Горить І день і ніч перед пенатом Святий огонь (Шевч.)]; до пізньої ночі до поздней ночи; за полночь (разг.); зоріти ніч см. зоріти; зупинятися (ставати) на ніч останавливаться на ночлег (на ночь) [Де на ніч ставали, Сторожу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Шевч.)]; не проти ночі згадуючи (згадувати) (вводное словосочетание) разг. не к ночи будь помянуто; одної почі (когда) однажды [ночью] [Одної ночі приснивсь мені сон (Вовч.)]; п і д ніч обл. против ночи; (поздно вечером—ещё) на ночь глядя [Ах, дідусь! Ти куди йдеш під ніч? (Фр.)]; пі з н ь о ї ночі (когда) поздней ночью; проти ночі (когда) разг. против нбчи; (поздно вечером^— ещё) на ночь глядя; п'яний як піч разг. вдребезги пьяный; мертвецки пьян; уст. мертво пьян; фам. пьян как стелька, пьян в лоск; сидіти до пізньої ночі сидеть до поздней нбчи; разг. полунбчни- чать; [т ё м н и й1 як ніч (о ком) мрачный [Мій хазяїн ходив як ніч, навіть їсти покинув (Коцюб.)]; цієї (с ё ї) ночі в эту ночь, этой нбчью [А чула ти, що сталось сеї ночі? (Л. Укр.)]; цілу (цілісіньку) ніч (как долго) всю ночь [напролёт] Під тином |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)