Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сіла [мати] 1 ніч цілісіньку сиділа Та плакала (Шевч.)]; ніч матка — виспишся гладко погов. ночь матка — всё гладко; як спроті женитися, то й ніч мала погов. бедному жениться, и ночь коротка. нічев'я ничто [Невже ти — нічев'я? (Бажан)]. ніченька ласк, ноченька [Русалка..: Я марила всю ніченьку поо тебе (Л. Укр.)]. нічий (нічия, нічиє) ничей [Там я не стріну нічиїх очей (Коб.)]. нічийний спорт., шахм. ничейный; ^ний наслідок (результат) ничейный результат. пічим см. нічого 2. нічим см. ніщо. нічичирк (неизм. сказуемое) разг. ни гугу [Голову посупив [Василь], руки поклав на стіл і ні до кого нічичирк (Квітка)]; про це г-/к! об этом ни гугу (ни звука, молчок)! нічия (род. нічиєї) сущ. спорт., шахм. ничья [3 перших же хвилин матчу армійські футболісти показали, що нічия їх не задовольнить (Рад. Укр., 1946, VI)]. нічка ласк, ночка [Нас Ватутін кликав серед бою, як лягала нічка грозова (Мал.)]. пічліг,-гу 1) ночлег [У густому верболозі, Де заліг ясний туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (Рил.)]; 2) (пастьба лошадей) редк. ночное [Замфір по вечері повів коні на нічліг у свій виноградник (Коцюб.)]. нічліги, -гів ночное. нічлігувати, -гую, -гуєш разг. 1) ночлежничать; 2) (пасти лошадей) быть в ночном. нічліжанин разг. 1) ночлежник; 2) выехавший в ночное [Круг багаття розташувались нічліжани (Коцюб )]. нічліжанка разг. ночлежница. нічліжити, -жу, -жиш разг. 1) ночлежничать; 2) быть в ночном. Ср. нічлігувати 1 —2. нічліжка разг. ночлежка [Жив у цій нічліжці і юнак Олексій Пешков (Літ. газ., 1952, иХ!)\. нічліжний ночлежный; ^ні коні лошади в ночном [Було страшно, але коло дороги форкали нічліжні коні й ..стало відрадніше на душі (Козл )]. нічліжник разг. 1) ночлежник; 2) выехавший в ночное [Семенові якраз треба було ночувати в полі, укупі з нічліжниками (Коцюб.)]. нічліжниця разг. ночлежница. нічний ночной [Люблю бродити по нічній Москві, Коли годинник б'є на Спаській башні (Нех.)]; г^на лампочка см лампочка; ^на фіалка бот. (Незрепв Ь.) ночная фиалка; в ^нїй темряві в ночной темноте, во мраке ночи. ні чин к, -ка ночник [Високо під стелею блимав неясно нічник (Риб.)]. нічниці, -ниць 1) (только мн. ч.) бессонница [Знов для Тиховича неспокійна, тяжка ніч, і знов нічниці мордують його (Коцюб.)]; 2) см. пічнйця. нічниця энт. ночница, сбвка. нічогенький разг. недурнбй, неплохой; разг. ничего [себе], так себе; (о внешности — ещё) недурён [собой], фам., шутл. невредный [Дочка у його нічогенька собі ПІІІТ І дівчина була (Умань — Сл. Гр.)\, людина він ^ка человек он неплохой (ничего себе); ^ка п'єса так себе пьеса, недурная (ничего себе) пьеса. нічогенько нар. разг. недурно, неплохо, ничего [себе], так себе, невредно [Та й як його не радіти, коли світ зразу покращав: і сонце веселіше засяло, і пахощі з садків покотились хвилями, і озимина нічогенько показує на сей рік (Коцюб.)]. Ср. нічогенький. І нічогісінько усилит. 1) решительно ничего; разг. ровно ничеіо, ровным счётом ничего; фам. ничегошеньки, ни черта, ни шиша [Без роботи, без боротьби книжне знання комунізму з комуністичних брошур і творів нічогісінько не варте.. (Ленін); Таке розповів дід Онисько Юркові. Досі він про це нікогісінько не знав (Козл.)]; ~ко не видно см. вйдпо 1; ^ко н є знає решительно (положительно, ровно, ровным счётом) ничего не знает, ни аза не знает; ^ко нема решительно ничего нет; разг. хоть шаром покати; г^ко не розумів разг. решительно (ровно, ровным счётом) ничего не понимал; был в полном недоумении; 2) ничего [Сердешна! що пак вона почула! А суддя нічогісінько, іще підтакує: — Так, так, душко, так (Квітка)]. Ср. нічого 1—2; 3) нискблечко (разг.); ни капельки; ср. нічого 4. нічого 1) (в значений неизм. сказуемого) нечего; (ненужно—ещё) не к чему, незачем, не для чего [Людська гідність, — цього в світі І капіталістів шукати нічого (Ленін)]; ~-то І було нек чему (незачем) было; ~-то й ГОВОрЙТИ СМ ГОВОрЙТИ; ~^ГО П р О ЦЄ говорити нечего об этом говорить; ~^го сказати (вводное словосочетание) нечего І сказать; слов нет [Запорожець: Оце то так! ..вчистив [кобзар], нічого сказати: і до ладу, і правда (Шевч.)]; ~->го ходити туди незачем (не к чему, не для чого, нечего) ходить туда; 2) (дат. п. -чому, твор. /г.-чим) мест, нечего [Тепер з ним нічого робити (Шевч.)]; з ~го робити от нё- I чего делать, от безделья. І нічого 1) мест. см. ніщо; 2) (в значений неизм. сказуемого) разг. ничего [Йому нічого, а Маланці горе велике (Коцюб.); Городок наш—так собі городок, нічого (Вовч.)]; ~го собі разг. ничего себе; людина він ^го с о б і человек он ничего; 3) (неплохо) нар. разг. ничего; годують там ^го кормят там ничего; 4) (с количественным значением) нар. разг. ничегб; нисколько; ни капли [Не помогло-таки нічого (Шевч.); Почав Ведмідь хазяйнувати, У пасіці порядкувати.. Дознались, кинулись до його— І меду не знайшли нічого... (Гл.)]. нічогонероблення разг. ничегонеделание. нічому см. нічого 2. піччю нар. редк. ночью [Гарно ніччю вартовим стояти (Криж.)]. піїпа нйша [Тягнуло холодом з глибоких ніш, Обдаючи все тіло (Піде.)]. ніщо (род. п. нічого, дат. п. нічому, твор. п. нічим) ничто; (в род. п. при глаголах иметь, дать, взять и т. п.— ещё) ни шиша (фам.) | [..без організації робітничий клас — ніщо |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)