Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДІЯ 758 нов (Ленін)] їй нічого не треба (Коцюб.); 1 знов мені не привезла Нічого пошта з України... (Шевч.); Святе чуття великої любові, Якої вже нічому не * згасить! (Граб.)]] нічого не знати ничего не знать; (не иметь известий—ещё) быть в неизвестности (неведении); нічого нема (у кого) ничего нет; фам. нет ни шиша; нічого подібного! разг. ничего подобно го!; без нічого без ничегб, разг. без (безо) всегб, ни с чём, (без багажа — обычно) налегке; з 6 в с і м нічого рбвно ничегб, ровным счётом ничегб; см. ещё зовсім; мати за ~*що (ко г 6, що) см мати2 2; справа звелася на ~->щб дело свелось на нет; ці підозріння нічим не обгрунтбвані эти подозрения ви на чём не оенбваны. ніяк предик, нельзя; невозможно, нет возмбж- ности [Ніяк мені його взяти,— далеко лежить (Сл. Гр.)\ Найстрашніше те, що вже й відступати ніяк (Ле)] Випав сніг, сліду ніяк сховати, а ніч, як на зло, місячна (Шер.)\\ б у л 6 піяк нельзя было; было не- возмбжно, не было возмбжности [Ніби з-під землі виріс величезний дот. З нього бив крупнокаліберний кулемет. Дот наїжився лезами пострілів, і підійти до нього було ніяк (Борз.)]. ніяк нар. никак; разг. никбим ббразом; нимало, нискблько; совсем, вовсе [Юрко ніяк не може позбутися почуття гострої несподіванки (Козач.)] Л у к а ш: Ти її ніяк не знаєш (Л. Укр.)]\ аж ~к совсем, вовсе, отнюдь (книжн.)] никбим ббразом, нимало, нискблько; (только в ответе) ничуть не бывало (равг.). ніякий мест, никакой; разг. никотбрый [Доле, де ти? Доле, де ти? Нема ніякбї, Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! (Шевч.)]] ~ким епбеобом (разг. п б битом) никаким (никбим) ббразом, никак [Кинулась ранком Пріська вийти з хати — ніяким побитом дверей відчинити! (Мирн.)]] для цьбго нема ~ких підстав для этого нет никаких оснований. ніякісінький мест, усилит, от ніякий; н є звертати ^*кої уваги не обращать рбвно никакого (ни малейшего) внимания [Ляск роздасться, хвиля розійдеться, а через годину все уляжеться — і сліду ніякісінького (Мирн.)]. ніяко см. ніяково. ніяковий нелбвкий [На мить запанувала в залі ніякова мовчанка (Ільч.)]] ~ве с т а н б- вище неловкое (неудобное, щекотливое) положение. ніяковість, -вості неловкость; смущение, замешательство [Обоє поводяться тепло, по- братськи, але не можуть позбутись чудної ніяковості (Козач.)]. ніяковіти (ніяковію, ніяковієш) чувствовать нелбвкость; смущаться, приходить в смущение; приходить в замешательство; робеть (Петро ніяковів перед художницею (Грим.); Боялась [Катя] глянути на хлопця, а гля- нуічтш, одразу паленіла й ніяковіла (Козач.)]. ніяково, редк. ніяко 1) нар. смущённо; ь замешательстве; робко [Йосип стояв трохи ніяково (Гавр.)]] почувати себе ~во чувствовать себя неловко (не совсем ловко; не по себе); робеть [Петько почував себе ніяково, він розумів, що ми не дуже прихильні до нього (перекл. з Беляева)]] 2) (в значении сказуемого) неловко, неудобно (неприятно) не по себе [Л і да: У тебе такі масштаби, Аркадій, — мені аж піяково (Корн.)] Йому аж ніяково стало за свою нечемність (Бат)] Було, як день не побачить Тиміш дівчини, то вже й ніяково йому (Воеч.)] Ні, Марку, ніяко Мені матір'ю сидіти: То багаті люди, А я наймичка... (Шевч.)]. но1 част. 1) (с изъявительным наклонением) -ка; к у п л ю - но я цю книгу куплю» ка я зту книгу; 2) (с повелительным наклонением) -ка (для смягчения приказания)] же (усилит.) [Ану, на не дозорцю, віддай-но дідові рибалці щучку (Л е)] Скида й-но туфлі, бруду не нанось (Бажан)] Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Коцюб.}] ] п і д і т ь-но пойдйте-ка; ходи, ходи-но сюди! подй, подй-ка сюда!; 3) (с различными словами) тблько [Згадались мені кращі люди, яких-но я знав (Коцюб.)]] тільки-но лишь тблько. но2 межд. (понукание лошади) но [ — Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Мирн.)]. нббелевський: ^ка премія нббелевская премия. нобілітація ист. нобилитация [Нобілітація кількох тисяч українців — це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Ле)]. нобілітет, -ту ист. нобилитет. нобіль, -ля ист. нобиль. Новабад Новабад. Нова Гвінея Нбвая Гвинея. Нова Зеландія Нбвая Зеландия. Нова, Земля Нбвая Земля. новак, -ка разг. новичбк; (ученик — ещё) нб- вепький (разг.) [Як і вона, ми були новаками в бою (Ле)]. Нова Каледбнія Новая Каледбния. новатор, -ра новатор [Колгоспні жінки, оволодівши мічурінською наукою, стали новаторами с.-г. виробництва (Колг. вироби, енцикл.)]. новаторка новаторка. новаторство новаторство. новаторський новаторский [Новаторство в нашому мистецтві походить від новаторського характеру діяльності нашої партії, нашого народу (Літ. газ., 1948, ЇХ)]. попачка разг. нбвенькая. повачбк, -чка разг. новичбк; (ученик — еще) нбвенький (разг.) [Черниш і всі обслуги, пересміхаючись, чекали, як Хома буде струнчити новачків (Гонч.)]. Новгород Нбвгород. Новгорбдська область Новгорбдская ббласть. новгородський новгорбдекий. повела лит., юр. новелла [Наша критика зобов'язана постійно приділяти серйозну |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)