Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зак
60
зак
гостинці здсилать. Так і гостинців брать
не хоче, Не хоче й пана закохать! (Шевч.)].
закохуватися, -кбхуюся, -кохуєшся,
закохатися, -кохаюся, -кохаєшся 1) (в кого, в
що) влюбляться, влюбиться (в кого, во
что); уст. прельщаться, прельститься (кем)
[Юнак закохувався в кожну дівчину,
яка десь подала йому кухоль води через
паркан або лукаво посміхнулася,
виглядаючи з вікна (Гонч.)\ Закохалися обидві
[сестри] В одного Івана (Шевч.)]; 2) (реже—
в чому) пристращаться, пристраститься
(к чем^) [Ходив він [у Крим] більш для
того, що вже у чумацтві закохавсь
(Вовч.)].
закоцюблий разг. закоченелый [На городі-
стояла перелякана Терещиха, ніби
закоцюбла сніжна баба (Ає)].
закоцюбнути и закоцюбти, -бну, -бнеш разг.
закоченеть [Закоцюбла, аж потріскалася
земля, з якої місцями поздувало сухий,
як пісок, сніг (Грим.)].
закочений отвёрнутый; отвороченный,
завороченный; засученный, подвёрнутый; подво-
рбченный [Він стояв перед ними — дужий,
плечистий, у сорочці* з розстебнутим
коміром та закоченими до ліктя ^ рукавами
(перекл. а Бірюкова)]. Ср. закочувати 2.
закочування 1) закатывание; укатывание;
2) отвёртывание; отворачивание,
заворачивание; засучивание, подвёртывание. Ср. і
закочувати 1—2.
закочувати, -чую, -чусш, закотити, -кочу,
-котиш- 1) (шар, мяч, телегу и т. п.—куда)
закатывать, закатить; (прочь — ещё)
укатывать, укатить; 2) (загибать кверху)
отвёртывать, отвернуть, завёртывать,
завернуть, разг. отворачивать,
отворотить, заворачивать, заворотить; (о
рукавах, брюках разг. — обычно) засучивать,
засучить, подвёртывать, подвернуть, разг.
подворачивать, подворотить [Ставши в
позу атлета, Гриць почав закочувати
рукава (Шовк.); Бронек теж схопився з
лави, діловито закотив полу кунтуша
(Ле); Дідова дочка закотила рукави,
обполола, обчистила [яблуньку] і
пісочком обсипала (народна казка)]; О ^ти очі
закатывать, закатить глаза ,[Балабуха
дивився з кімнати, як вона [дружина]
задерла голову, закочувала нід лоб очі
^ (Н.-Лев.)].
закочуватися, -чується, закотитися,
-котиться 1) закатываться, закатиться;
укатываться, укатиться [Упустила
копійку, а вона закотилася аж під піч
(Сл. Гр.)]; 2) отвёртываться, отверпуться;
отворачиваться, отворотиться,
заворачиваться, заворотиться; засучиваться,
засучиться, подвёртываться, подвернуться;
подворачиваться, подворотиться. Ср.
закочувати 1—2; 3) (о солнце) закатываться,
закатиться [У хуторі було тихенько, як у
вусі. Сонечко закочувалося (Вовч.);
Бідний хлопець не міг дочекати, як сонечко
закотиться за обрій (Коцюб.)].
закбшлашш разг. взъерошенный,
всклокоченный [Спадають зелені сузір'я Коневі
в закошлану гриву (Мал.)]. І
І закоштувати, -штую, -штусш обл. см. заку-
штувбти.
закошувати, -шую, -шуєш, закосити, -кошу,
-косиш разг. закашивать, закосить.
закрадатися, -даюся, -даєшся, закрастися,
-радуся, -радешся 1) (входить)
закрадываться, закрасться; (во что — егцё)
вкрадываться, вкрасться [Місячне сяйво починає
ходити по лісі, стелеться по галяві і
закрадається під березу (Л. Укр.)\ Жаль
закрадається в Катине серце (Козач.)]; 2)
(приближаться) разз. подкрадываться,
подкрасться [Емене тихесенько, навшпиньках
почала закрадатися до одинокої, як і вона,
ропухи (Коцюб.); Осіння вже пора по-вовчи
закрадалась (Рил.); Школярі закрались,
вгляділи, що бабуся спить (Н.-Лев.)].
закрадливий вкрадчивый [Хитрим і закрад-
І ливим розумом зуміла вона [карлиця]
здобути любов своїх господарів і
ненависть усього дому, яким управляла
самовладно (перекл. з Пушкіна)].
закрадливість, -вості вкрадчивость
[Навколо — ворогів закрадливість лукава
(Рил.)].
закраїна закраина [О третій біля
шахтоуправління почали збиратися люди. Літні
сідали на лавах, на бетонових закраїнах
фонтана (перекл. з Волошина)]. •
закрайок, -йка разг. край, разг. закрой,
закраек; (у ткани—ещё) кромка [На коліях
стояли порожні вагони. На закрайках дахів
разками намиста висіли скляні
краплі туману (Панч)].
закрапати1 см. закрапувати.
закрапати2 (закрапаю, закрапаєш и
закраплю, закраплеш) (начать капать) закапать;
(о дожде —ещё) закрапать [Потанув сніг,
із стріх закрапало (Вовч.)]. ^
закрапувати, -пую, -пуєш, закрапати, -паю,
-паєш (покрывать крапинами) спец.
закрапывать, закрапать.
закрапуватися, -пується спец. закрапываться.
закрасити1 см. закрашати.
закрасити2 см. закрашувати2.
закраситися1 см. закрашатися. ч
закраситися2 см. закрашуватися2,
закраска окраска. ^
закрастися см. закрадатися,
закрасуватися, -суюся, -суєшся и рсдк. ;іа-
красувати 1) начать красоваться, закра-
соваться [Відстояться літа, як вино
золотисте, На дорогах моїх* закрасується
клен (Ст.); Чарівничою мапою Закрасує
мир весною (Граб.)]; 2) (о хлебах) зацвести
[Оновлена земля, наче з глибин своїх,
підняла могутню силу, і закрасувалися
жита, вищі росту людського (Ст.)].
закрашати, -шаю, -шаєш и закрашувати,
-шую, -шуєш, закрасити, -рашу, -расйш
1) (делать красивым) разг. украшать,
украсить [3 сосни гілечки зеленіють, —
закрашають стіни чорні, немазані (Тесл.);
Йому все здавалось, що неначе чогось
не стало в хаті, чогось веселого, гарного,
що закрашувало його хату (Н.-Лев.); У лузі
калина весь луг закрасила (народна пісня)];
2) (делать менее заметным что-нибудь
плохое) скрашивать, скрасить [Лаврін.. не-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)