Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зак 66 зал закутування закутывание, закутка; окутывание. Ср. закутувати. закутувати, -кутую, -кутуєш, закутати, -кутаю, -кутаєш закутывать, закутать; (набрасывая что-нибудь — ещё) запахивать, запахнуть; (перен. — обычно) окутывать, окутать (чем) [Шматки туману., закутують село (Коцюб.) \ І коли ніч закутала пітьмою подвір'я, Раздорин повернувся додому (Шиян)]. закутуватися, -кутуюся, -кутуєшся, закутатися, -кутаюся, -кутаєшся закутываться, закутаться; (забрасывая одну полу одежды на другую — ещё) запахиваться, запахнуться; окутываться, окутаться [Драною рядниною, що дала жінка, Марійка закуталася з головою (Головко); Ковпак вибрався на тачанку, закутався в шубу, ' підняв коміка (Верш.)]. Ср. закутувати. Закутуляти, -ляю, -ляєш обл. пожевать [Налив [Порох] чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув (Ліирн.)]. закуцьбрблениії разе, закрученный [Заку- цьорблений хвостик [у свині], наче живий калачик, весь час тремтів (Коцюб.)]. закучерявити, -влю, -виш завить (только прям.); закудрявить, закурчавить [Сонце лягло на Кастельоне, що дрімав з правого боку, й закучерявило гору рядами маслин (Коцюб.)]. закучерявитися* -влюся, -вишся закудрявиться, закурчавиться [Закучерявилися хмари. Лягла в глибінь блакить (Тич.); Посріблена трава аж закучерявилася (Горд.)]. закучерявлений курчйвый, кудрявый; вьющийся; (искусственными средствами) завитой, завитый [Яблуні і груші в густих, - закучерявлених шапках золених крон розбігались на всі боки рівними рядочками (Козач.)]. закушений закушенный [Видна тільки була його чорна голова і закушений язик у білих зубах (перекл. а Л. Толстого)], за кушпелити, -лю, -лиш обл. закрутцть, завихрить; запылить [3 усіх гармат всіх батарей уже били..—-аж метелиця з білого цвіту вишень закушпелила над вишняком {Головко)]; <^лило безл. закрутило, завихрило; запылило, поднялась пыль [Заховалось сонце —-похмуріло... загуло, закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)]. закуштувати, -штую, -штуєш раза, допрббо- вать; уст. отведать [Закуштувала якось луччого життя (Н.-Лев.)]. закушувати1 , -шую, -шуєш и закусувати, -сую, -суєш, закусити* -кушу, -кусиш (захватывать зубами) закусывать, закусить [Він супився, закушував губу й намагався швидше закінчити розмову і втекти (Козач.); Склянка чаю холола перед ним, а він нетерпляче закусував свою біляву ріденьку борідку (Коцюб.); Катерина оді- йшла до печі, до самого порога, міцйо закусивши губу (Коп.)]; «-'ти вудила закусывать, закусить удила [Дебелі коні, закусивши вудила, витягувались в одну лінію (Сиг.)]. закушувати2, -шую, -шуєш, закусити, • кушу, -кусига (заедать выпитое, съеденное) закусывать, закусить [Закушували холодцем, ковбасою, пирогами (Шиян); — Колиб не впиться, — сказала Кайдашиха і оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.)]. закущуватися, -щується куститься [Міни густо закущувалися вибухами по всій улоговині (Гонч.)]. зал, -лу зал; разг. зало [Зал був прикрашений прапорами, портретами, гаслами й зеленню (Козач.)]; маленький год маленький вал; разг. зальце^ ¦—«л для глядачів см. глядач. збла зала [Театральна зала," сповнена чер- воноармійцями, затихає негайно ж (Смол.)]; маленька о-»ла маленькая зала; разг. зальца. залагоджування улаживание. залагоджувати, -джую, -джуєш, залагодити, -джу, -диш 1) починять, починить; (дыру и т. п.) заделывать, заделать; 2) перен. улаживать, уладить; поправлять, поправить [Мені байдуже, як він залагодить справу (Коцюб.)]. заладнати, -наю, -ниєш поправить; (о деле, вопросе и т. п. — обычно) уладить [Це ж треба заладнати, Бо доки будете дурниці витівати, А я—дивитися? (перекл. Рильського)]. зал&знти1, -лажу, -лазиш и залізйти, -заю, -8&ЄШ, залізти, -лізу, -лізеш (куда) залезать, залезть; (о насекомых и пресмыкающихся) заползать, заползти [Немає Аркадія дома — в серце залазить тривога (Коп.); Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. А то залізете на небо: — I ми — не ми, і я ¦— не я! (Шевч.); Чорний кру& кинувся на зайченя, але воно залізло під корінець біля їжака (Коп.)]. залазити2 (где% по чему) залазить; (о насекомых и пресмыкающихся) запблзать [Врешті він почув, що по тілі його мов комашня залазила- (Коцюб.)]. залакований залакированный. залаковувати, -ковую, -кбвуєш, залакувати, -кую, -куєш валакирбвывать, залакировать. заламаний залбмленный [Дівчина, військовий листоноша, у завзято заламаній на кучерявій голівці пілотці, урочисто йшла з повною сумкою (перекл. $ Полевого)]. заламувати, -мую, -муєш, заламати, -мбю, -маєш заламывать, заломить; <-^ти р'^ к и заламывать, заломить руки [Ярина з розпукою заламує руки (Коцюб.); Бідна жінка заламала руки і слізьми залилася (Фр.)]. заласний разг. редк. лакомый; заманчивый [Самотність тая часом бува не валасна добрим людям (Вовч.); Козак та воля — заласна доля (Иом.)]. заласно нар. разг. редк. заманчиво [Протинявсь я по пущах та ярах таких день, не заласно щось (Вовч.)]. заласся обл. наслаждение; востбрг, упоение [Михайло: Куди не гляну, і все мені усміхається; на серці якась дивна музика; кожна жилка тремтить залассям і втіхою... (Стар.)], |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)