Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 67 зал заластитися, -лащуся, -ластишся (до кбго) заластиться (около кого) (разг.); (об угодничании) заегозить (перед кем) (разг.); (без оттенка заискивания) заласкаться (к кому). заласуватися, -ласуюся, -ласуєшся разг. разлакомиться [Иоркшірська красуня- свиня заласувалась . тією картоплею '' (Н.-Лев.)]. залатаний зачицённый; заплатанный, залатанный. Ср. залатувати. эалатувати, -латую, -датуєш, залатати, -ла- т5ю, -латаєш зачинивать, зачинить; (только соверш. разг. — еще) заплатать, залатать [У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Л. Укр.); Треба якнайшвидше залатати пробоїну (Вл.)]. залаштунковий закулисный [На порозі я наткнувся на якусь постать, невиразну в залаштунковому сутінку (Смол.)]. залащитися, -щуся, -щишся (до кбго) заластиться (около кого) (разг.)\ (без оттенка заискивания) заласкаться (к кому) [То собаки- гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать (Верхнеднепр. у. — Сл. Гр.)]. зал&яти1, -л&ю, -л&єш (о человеке) разе, заругать, выругать [Запінилась [Дідона], посатаніла, Неначе дурману із'їла, Залаяла Енея так (Котлї)]. залаяти2, -лаю, -лаєш (о собаках) редк. залаять. залаятися, -лаюся, -лаєшся разг. заругаться [Аж ось і лучився швидко парень важний., роботящий, смирний, неп'ющий, і вже ні з ким не залається, не заведеться (Квіт- ка)]. залебедіти, -джу^'-дйш и залебонГти, -ню, -ниш обл. 1) залепетать [Чи Магда пам'ятала! Вона припала до Л єни й залебеділа гаряче (Туд.); Хлопчик затремтів цілим тілом і залебонів щось (Фр.)]\ 2) начать [слёзно] просить; 3^ запричитать. заледащіти, -щію, -щієш разлениться, облениться, залениться; сделаться бездельником. заледве нар. редк. едва" лишь [Ну, що манило їх уперто зазирать У глибочінь життя, розлитого навколо, Заледве навчених читати і писать..? (Рил.)]. заледенити, -ню, -нйш заледенить. заледенілий заледенелый; обледенелый; оледенелый [Товстий шар снігу вкривав острів. Із снігу стирчали заледенілі скелі (Трубл.)]. Ср. заледеніти. заледеніння заледенёние; обледенение; оледенение. Ср. заледеніти. заледеніти, -нію, -нієш заледенеть; (покрыться льдом — еще) обледенеть; (замерзнуть , застыть — еще) оледенеть, поледенеть. залежал и й залежалый, залежавшийся; (попортившийся— ещё) полежйлый (разг.). залёжаний залежавши, залежавшийся [Тьотя безпорадно тримала на руках свою залежану, побиту міллю корсетку (Гонч.); Полиняли мої яскраві спогади, як давній, залежаний, цвілий крам (Вас.)]. залежати, -жу, -жиш зависеть [3 досвіду всіх визвольних рухів помічено, що успіх революції залежить від того, наскільки в ньому беруть участь жінки (Ленін); Жінка не повинна залежати од чоловіка (Коцюбі)]. залежатися см. залежуватися. залежний зависимый. залежній обл. залежавши, залежавшийся [Хіба на всьому селі не знайдеться ні в кого доброї сорочки або плахти залежньої? (Мирн.)]. залежність, -ності зависимость [В процесі розвитку феодальних відносин смерди потрапляли в феодальну "залежність (Архл., 1953, VIII)]; в ^ті від чого в зависимости от чего; (в значений предл. — ещё) смотря по чему; кріпосне ^ть ист. крепостная зависимость. залежно (в значении предл.) в зависимости (от чего); смотря (по чему); разг. глядя (по чем^) [Залежно від часу посіву зернові культури ділять на озимі і ярі (Колг. вироби, енцикл.)]; /^но від того, як... в зависимости от того, как..., смотря (глядя) по том^, как...; смотря как... залежування с.-х. и пр. залёживание. залежуватися, -жуюся, -жуєшся, залежатися, -жуся, -жишся залёживаться, залежаться [Вона була рада, що взяла в свою хату добру робітницю, і почала залежуватися (Н.-Лев.)]. залеліти, -лелію, -лелієш засверкать; заблестеть; (о смене оттенков, тонов) заиграть [В очах залеліло щось ясне, як степ, як дим, як далека блакить прозорого неба (Вас.)]. залементувати, -нтую, -нтуєш 1) закричать; (особенно громко; плача) завопить [Мати ж, приголомшена.., взагалі втратила мову, далі залементувала, що треба негайно бігти на поле (Скляр.); Христя припала до труни і страшенно . залементувала (Мирн.)]; 2) (о собаках) залиться (лаєм) [Позаду залементували у дворах собаки (Панч)]. залепетати, -печу, -печеш залепетать [Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала (Л Укр.)]. залетіти см. залітати. залйва обл. 1) ливень [Легкі, тонкі^хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (Н.-Лев.)\; 2) (на земле) поток. заливальний спец. заливочный. заливальник спец. заливщик [Розплавлений метал, сяючи, полився по жолобу. Два заливальники зосереджено тримали ківш, який наповнювався металом (пе- рекл. а Ажапва)]. заливальниця спец, залйвщица. заливання заливание; (искусственным способом — ещё) заливка; (естественным путём — ещё) наводнение. Ср. залипати. заливати, -ваіо, -ваєш, залити, -ллю, -ллбш и (реже) заллятії (залляю, залляєш, обычно заллю, заллєш) заливйть, залить; (о воде редк. — ещё) наводнять, наводнить [Буруни йшли невпинно., і заливали берег |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)