Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 68 зал (Коцюб.)) Діти бігають з коновками до води, заливають вогонь (Л. Укр.)\ В долини проривався світ пучками, заливав западини золотими пасмами (Н.-Лев.); Коли він сердивсь, краска заливала йому лице (Коцюб.); Гарячі хвилі одна за одною піднялися з грудей і залили Грицькові лице, голову, уші (Вас.)\ Вечірня позолота залила загравами квартал (Сос); Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.)]', /^лйти (улляти) з а шкуру сала перен. разг. залить за шкуру сала [горячего] [Хіба ж йому ще мало сала Вони за шкуру залили? (Г.-Арт.)]. заливатися, -ваюся, -ваєшся, залитися, -ллюся, -ллєшся и (реже) заллятися, (залляюся, залляєшся, обычно заллюся, заллєшся) 1) заливаться, залиться [Його бійці заливались потом під важкими в'юками з матеріальною частиною мінометів (Гонч.); Часом Юзя не витримувала, кидалась в обійми до Зоні і заливалася слізьми (Л. Укр.); Неначе п'явка та, впилась І, мов водою, залилась Дрібними, як горох, сльозами (Шевч.); А дівчина сама зосталась, Сльозами гіренько заллялась (Руд.)]; 2) (смеяться, петь, играть и т. п.; о собаках — лаять) заливаться, залиться; (с дополнением в твор. п.— о смехе, пении — ещё) рассыпаться, рассыпаться (чем и в чём); (очень сильно, задыхаясь) захлёбываться, захлебнуться [Там гудки заливаються знову (Сос); Жайворонки заливалися в холодній високості (Куч.); Ганну ся,, заливалась од сміху, слухаючи Сашка (Коп.); Івась злякався, кинувся й залився каш- - лем (Мирн.)]; ^литися на кутні разг. заплакать (гбрько) [ — Залився б ти на кутні, проклятий! — подумала вона, обливаючися слізьми (Мирн.)]; 3) страд, з. (несоверги.) заливаться; наводняться; ер. заливати. заливистий заливистый, заливной [В кінці коридора заплакала дитина. Митько^відразу ж подався на цей заливистий крик (перекл. з Волошина)]. заливисто нар. заливисто, заливно [В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (ІЛЬЧ.)]. заливка заливка. заливне 1) прил. см. заливний; 2) (род. заливного) сущ. кул. заливное. заливний 1) (р дожде) проливной [Третій день ішов заливний дощ (Кач.)]; 2) (о местности) заливнбй, поёмный [На південь від села Тульговичі, край широкої заливної луки, стояв колись великий сінопресувальний завод (Верш.)]; ¦—не озеро заливное бзеро [І гай, і красивий фасад будинку відбивалися в заливному озері (перекл. з О. Толстого)]; 3) кул. заливнбй [На величезному блюді лежав великий заливпий осетр (перекл. з Чехова)]; 4) (о смехе, пении) заливнбй^залйвистый [Тут знову почувся їй заливний Загнибіди регіт (Мирн.)]. заливчастий заливистый, заливчатый; захлёбывающийся, захлёбывавшийся [Вранці Сашко робив свої вправи під заливчасті звуки гармошки (Донч.)]. Ср. заливатися 2. заливчасто нар. заливисто, заливчато [Трохи оддалік заливчасто і весело сміявся зі своїми бійцями Вано Гуліашвілі (Собіїо)]. залигувати, -гуіо, -гуєш, залигати, -гаю, -гаєш (кого) 1) надевать, надеть верёвку на рога волу или корове [Сірі воли залигає (Чуб.)]; 2) (только соверш. перен.: лишить свободы) разг. схватить; (о продолжительном состоянии) надеть ярмо (на кого) [Піщани були ще вільні. Та що з того, коли приходилось дожидати, що от-от і їх залигають (Мирн.)]. зализаний разг. зализанный [Було, заплете [Параска] ті косенята, достоту так, неначе кішка позасмоктує, та й вертить лисою зализаною головою перед хлопцями (Н.-Лев.)]. зализувати, -зую, -зуєш, зализати, -лижу, -лижеш зализывать, зализать [Забігти кудись далеко, забути, загоїть болячку.. Як звір, що тіка до нори й зализує там тяжкі свої рани (Коцюб.)]. зализуватися, -зується зализываться. залинути, -ну, -неш поэз. залететь [її дума неначе залинула в якийсь інший, чудовий край (Н.-Лев.)]. залипати, -пає, залипнути, -не разг. залипать, залипнуть. залиснитися, -нюся, -нйшея и залисніти, -нію, -нГєіп залосниться [Зрання на землі, на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи, одвільжають і залисняться стежечки (Вовч.); Як іски- нув Марко щапку — Кучері аж залисніли (Тич.); На городах спалахнула зелена бутвина і залисніла, як зелений кришталь (Н.-Лев.)]. залити см. заливати. залитий, (реже) заллятий залитый, залитый, залитбй; наводнённый [На залитих водою рисових полях колгоспники одночасно розводять рибу (Рад. Укр., 19499 III); Місячним сяйвом залиті мріють сади... (Сос); За хвилину Юрко вже здерся на насип. Стояв перед містком на бруку, заллятому рідкою тванню (Козач.)]; ^тий к р б в'ю залитый кровью; торж. обагрённый кровью [Ввесь широкий ставок був ніби залитий кров'ю (Н.-Лев.)]. Ср. заливати. залитися см. заливатися. залиття заливка; наводнение. Ср. заливати. залицяльник 1) поклонник, обожатель; разг. ухажёр, ухаживатель [Вона., при нагоді нещадно дошкуляла своїм залицяльникам (Гонч.)]; 2} (любитель ухаживать за женщинами) волокита; разг. ухаживатель, ухажёр; уст. любезник. залицяльниця поклонница. залицяння ухаживание; разг. ухажёрство; любёзничанье; волокитство [На поважну мову і в неї знайдуться слова, а на залицяння одно в неї — зниже мовчки плечима з досадою (Головко)]. Ср. залицятися. залицятися, -цяюся, -цяєшся (до кого, уст. на кого) ухаживать (за кем), разг. увиваться (за кем); (слегка, несерьёзно фам. — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)