Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зам 78 зам замилувати, -лую, -луєш заласкать [Анелька, Анелька, Анелька... Мила і ненависна. Замилував би і розтоптав би ногами (Коцюб.)]. замилуватися см. замилбвуватися. замилювання очей равг% неодобр, втирание очков, очковтирательство. замилювати очі разе, неодобр, втиріть очки; (хвастать) пускать пыль в глаза.. замимрити, -рю, -риш разг. забормотать; разг. прен. замычать [Замимрив тихим голосом (О., 1861, IV — Сл. />.)]. заминати, -наю, -наєш, замети, -мну, -мнёш заминать, замять [Почала заминати розмову (Н.-Лев.); Сяк*так, то чередою, то Оленою [Маруся] затерла, зам'яла діло — і кінці у воду (Квітка)]. заминатися, -наюся, -наєшся, зам'ятися, -мнуся, -мнешся заминаться, замяться [ — Тут таке діло,— ніяковіючи, заговорив і зам'явся Тур (Ст.)]. заминка заминка [Він був заклопотаний, у нього трапилась якась заминка з роботою на току (Донч.)]. замирання замирбние; обмирание. Ср. замирати. замирати, -р&ю, -раєш, замерти, -мру, -мреш замирать, замереть; (цепенеть от сильного потрясения, преим. от страха -— ещё) обмирать, обмереть [Людська совість не 8а- мирае в самій запеклій душі (Мирн.)\ Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України. Стою, замираю... (Шевч.)\ Вереск коліс з кожною хвилиною замирав (Панч); І всі мене вмовляютьг а в мене серце наче замерло (Вовч.); Я замер зо страху (Фр.)]\ см. еще завмирати. замирення разг. замирение; (отсутствие войны, вражды — ещё) мир [Хоч і замирення.., та усе ж треба, щоб військо стояло напоготові (Квітка); Тепер був саме той час, к,о- ли після деякого замирення починали знову виявлятися церші іскри ворогування (Вас.)]. замирити, -мирю, -мириш разг. 1) (примирить) замирить; 2) (кого с кем) помирить; (кто с кем) замириться (разг.), помириться [Замирив він їх (Змиев, у. — Сл. Гр*)\ Сидір; ..Зразу треба було з ним замирить (Тоб.)]. замиритися, -мирюся, -миришся разг. замириться (разг.), помириться; (с нем — обычно) примириться [Влаштувавшись на новому місці, А ома швидко вгамувався і замирився з долею (Гонч.)]. замиркот&ти, -кочу, -кбчеш усилит, разг. забормотать; (недовольно) забурчать. замиршавіти, -вію, -вієш равг. 1) захиреть [Коли б не Ганна, його жінка, то й зовсім, мабуть, замирщавів би дядько Іван (Коп.)]; 2) (о растениях) зачахнуть. , замисел, -слу замысел [Він із весілля вернувся додому охоплений новими надіями, намірами, замислами, нетерпінням (Вовч.)]. замислений 1) (о человеке) задумавшийся, погружённый в мысли; (о постоянном или более продолжительном состоянии) задумчивый [Боєць якусь хвилину стоїть замислений, оглядаючи чарівну дорогу \(Гонч.); Серго замислений повз річку тихо йшов (Дмитр.); Виріс Вова всім на диво — млявий, неповороткий, завжди замислений (Коп.)]', 2) (о взгляде и т. п.) задумчивый [Він тримав у руках шапку, обличчя в нього було замислене, похмуре (Скляр.)]. замисленість, -пості, замислення задумчивость. замислено, нар. задумчиво (сосредоточенно, мечтательно); задумавшись [Директор замислено розглядав газету (Гонч.); Наринський поволі й замислено ішов заводським подвір'ям (Шовк.)]. замислити см. замишляти. замислитися см. замислюватися. ' замислівка обл. затейница [То-то ж була ви- гадчиця, то-то ж була замислівка! (Вовч.)]. замислюватися, -лююся, -люєшся, замислитися, -люся, -лишся задумываться, задуматься; (немного) призадумываться, призадуматься [Мати помічала, що останнім часом хлопчик часто замислюється (Донч.); Настя на хвилину замислилась (Кач.)\. замити см. замивати. замитися см. замиватися. замишляти, -ляю, -лявш, замислити, -елю, -слиш замышлйть, замыслить; (реже) умышлять, умыслить [Було ясно, що ворог від наступу не відмовився і замишляє проти нас щось інше (Збан.); Марина: ..3 ким це ти учора міряв пагорби над річкою? Знову безмене щось замислив? (Корн.)]; |г^ляти лихе замышлять (умышлять) худое; уст. злоумышлять. з&між нар. збмуж [Мене мати хоче дати За старого заміж (Шевч.)]. заміжжю неизм. разг. замужем [Вона в чужому селі заміжжю (Пирят. у. — Сл. заміжжя замужество [Дочка вмерла на пер- шому-таки році заміжжя (Вовч.)]. заміжній замужний; ^>ня жінка замужняя женщина [ —- Ти б одружилася зо мною? — Прохоре, і ти заміжній жінці зва кився таке говорити? (Шиян)]. заміжня замужем. , заміль, -лі редк. бтмель [Хвилі котяться, хлюпощуться на піскуваті замілі (перекл. а Панфьорова)]. замша замена; смена; замещение; возмещение [Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін (Комун. ман.)\ X з'їзд партії прийняв рішення про заміну продрозвер- сткц продиодатком, про перехід до нової економічної політики (Віогр. Леніна)], Ср. заміняти1. замінений заменённый; сменённый; заме- щённь'й; возмещённый. Ср. заміняти1. замінимий заменимый [Обом раптом стало зрозуміло, що відтепер вони будуть до болю близькі і дорогі один одному, ще ближчі і дорожчі, ніж раніш, не замінимі ніким (Гонч.)]. замінити см. заміняти1. замінитися см. замінятися1. замінішц 1) (служащий для эамены) заме- нйтельный; заместительный; ср. заміня- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)