зам 81 зам націоналізації способів виробництва і обміну, до знищення національної замкнутості.. (Сталін); Капіталізм руйнує місцеву замкненість і обмеженість.. (Ленін)]. замкнуто нар. замкнуто. замковий замковый [Широке замкове подвір'я лежало в густій тіні, що падала на нього з темних будівель (Туд.)]. Ср. замок. замковий1 замковый, замбчный. Ср. замок. замковий2 (род. замкового) сущ. воен. замковый [Іраклій Мосашвілі, замковий тієї ж гармати, де за наводчика Семен, вартував саме (Головко)]. замлівати, -ваю, -ваєга, замліти, -лію, -лієш 1) неметь, занеметь, затекать, затечь; разг. терпнуть, затерпнуть, (только соверш.) замлеть; 2) (от сильного переживания) замирать, замереть, (только соверш.) замлеть; (от страха — обычно) обомлевать, обомлеть; 3) (терять силы) обл. ослабевать, ослабеть; изнуряться, изнуриться [Ой я ж терпіла, да вже замліла (Чуб.)]; 4) (только соверш.: начать млеть) редк. замлеть [Вперше замліло серце, і він спитав товариша, чия вона (Вовч.)]. замлілий 1) занемевший; замлевший [Ляля, скинувши спортсменки, сиділа на траві в білих шкарпетках, ворушачи під ними замлілими пальцями (Гонч.)]; 2) замлевший; обомлевший; 3) ослабевший; слабый; изнурённый [У Христі серце замліло, дивлячись на їх бліді замлілі обличчя (Мирн.)]. Ср. замлівати 1—3. Замліти см. замлівати. замлоїти, -лоїть безл. 1) затошнить; 2) (о боли) обл. защемить [Замлоїло мене коло серця від тих слів (Фр.)]. замнаркбм (замісник нарбдного комісара) ист. замнаркбм (заместитель народного комиссара). замова обл. 1) заказ; 2) (магические слова) этн. заговор. замовець, -вця заказчик. замовити см. замовляти. замовкати, -каю, -каєш, замовкнути, -пу, -неш и (реже) замовчати, -чу, -чйш 1) замолкать, замолкнуть, замолчать, умолкать, умолкнуть; разг. смолкать, смблкнуть [Мартин журно замовкає і скромно ховає погляд у листя багацької груші (Козл.); Ольга знову лягла й замовкла, не звертаючи уваги на Данила (Коп.); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли (Рил.); Собаки де-де по Вільшаній Загавкають та й замовчать (Шевч.)]\ 2) (о звучании — прекращаться, только замовкати, замовкнути) замолкать, замолкнуть, смолкать, смблкнуть, умолкать, умолкнуть [На майдані пил спадає. Замовкає річ... (Тич.)]. замовклий замолкший, замолкнувший, умолкший, умолкнувший [Голова райвиконкому підніс вгору руку з книжкою і, потримавши так хвилину перед замовклими зборами, урочисто передав книжку голові колгоспу (Козач.)]. замовкнути см. замовкати. замовлений 1) прич. заказанный; 2)^ (изготовляемый по заказу) прил. заказной. замовлення заказ [Виконуючи замовлення великих будов, трудящі столиці показують приклад високопродуктивної праці (Літ. газ., 1951, V)]; на ^ня по заказу, на заказ [Ми віримо в революцію на Заході. - Ми знаємо, що вона неминуча, але, звичайно, не можна на замовлення її створити (Ленін)]; зроблений на <^ня сделанный на заказ (по заказу), заказной. замовляння этн. заговор; (действие — ещё) заговаривание. замовляти, -ляю, -ляєш, замовити, -влто, -виш 1) заказывать, заказать; (о пище, питье — ещё) спрашивать, спросить [Солона прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, мостились біля вікна або сідали па веранді (Коцюб.)]; 2) (воздействовать заговором) этн. заговаривать, заговорить [Стара ненька говорила, що він уміє замовляти, що наслано на дитя лихими людьми (И.-Лев.)]; ^ляти зуби этн., перен. разг. заговаривать 35?бы [Не вірте, це він зуби нам замовляє! (Коцюб.)]; О ^мовити слово (словечко, слівце) за кого замолвить слово (словечко) о ком [Зелен- - ський: ..Замовте добре словечко, ви найближчий до хазяїна чоловік (Тоб.)]; куди ^ляє разг. куда (к чему) ведёт, куда (к чему) клонит; разг. куда гнёт [Ж а н: Ади, який він мудрагель, куди замовляє! (Фр.)]. замовлятися, -ляється 1) заказываться; 2) заговариваться. Ср. замовляти 1—2". замовний этн. заговорный. замовник заказчик [Під виглядом замовників до Пилиповича приходили зв'язкові підпільного центра (перекл. а І. Козлова)]. замовниця заказчица. замовчаний обойдённый молчанием [Я відчував його роль і значення в цих епізодах за прихованими деталями і замовчаними подробицями (Смол.)]. замовчання умолчание. замовчати см. замовчувати. замовчати см. замовкати. замовчування (чого) замалчивание (чего), умалчивание (о чём). замовчувати, -чую, -чуєш, замовчати, -чу, -чиш (що) замалчивать, замолчать (что), обходить молчанием, обойти молчанием (что), умалчивать, умолчать (о чём) [Обов'язок комуністів не замовчувати слабостей свого руху, а відкрито критикувати їх, щоб скоріше і радикальніше позбутися їх (Ленін)]. замовчуватися, -чується замалчиваться, обходиться молчанием [Проза Шевчепка, написана російською мовою, замовчувалась, приховувалась українськими націоналі- стами-лібералами (Літ. газ., 1951, VI)]. замогильний замогильный [Журливим зітханням сковзнув над головами політ пічного птаха, і двічі пролунав його замогильний крик (перекл. з Федіна)]. заможненький уменьш. разг. довольно зажиточный,богатенький [Як колгосп заможненький, то й живеться легенько (прислів'я)]. 6-380
|