Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оги 83 огл леть (разг.); (стать мерзким у отвратительным фал. — ещё) омерзеть [Бач, ми тебе одвідати приїхали. Як ти тут живеш собі? Огидло вже без тебе (Метл.); Йому так огидло бурлакувать, так забажалось осі- стись і оселитись на одному мі сці(Н.-Лев.)]. См. ещё остогидіти. огинання разг. отлынивание. огинати, -наю, -н?єш огибать [Став підковою огинає віковий парк (Головко)]. огинатися, -наюся, -наєшсяразг. упираться; (уклоняться разг. — ещё) увиливать, отвиливать, отлынивать [Рогате тягла ревіло, огиналось, не хотіло йти в ярмах (Скляр.)) Дід стояв на тому, щоб Шура негайно виїздила з села, а дівчина огиналася (Собко)]. огир, -ра уст. жеребец [Біжить селом колгоспний огир, Поводить оком в кожен двір (Ус); Дивися, огирем яким Сам пан кр>г тебе походжає: Уже чи добрим, чи лихим, А будеш панською рідиею, Хіба повісишся!.. (Шевч.)]. огірковий, огірочний огуречный [Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву (Довж.)]; /—»вий (~ний) розсіл огуречный рассол; ^ва трава бот. (Вога&о оЦісіпаІіз Ь.) огуречная трава, огуречник. огірок, -рка огурец [Христя нарізала хліба, набрала огірків і поставила все це на столі (Мирн.); Кисне, як солоний огірок (Ном.); Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (Н.-Лев.)]\ солоні (солені) ^ркй солёные огурцы. огірочний см. огірковий. огірочник бот. (Вогацо о{{ісіпаІіз Ь.) огуречная трава, огуречник. огірочок, -чка уменьш. разг. огурчик [Ми садили з ланковою Огірочки над рікою (Ст.); Була дівка як огірочок, а стала немов черниця (Коцюб.)]. огірчиння собир. разг. огуречные стебли, (реже) [огуречная] ботва. оглав, -ву редк. оглавление. См. ещё зміст 2. огладжувати, -джую, -джуєш, огладити,-джу, -диш спец. оглаживать, огладить. огласйти см. оглашатп. огласка редк. огласка; набувати ~ки см. набувати !; щоб унйкеути^ки во избежание огласки. огласовка лингв, огласовка. оглашати, -шаю, -шаєш, огласйти (оглашу, огласйш) 1) (объявлять) книжн. оглашать, огласить [А ви — юродиві — тим часом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря (Шевч.)]; 2) (наполнять воздух звуками) книжн. оглашать, огласить [Худоба оглашала повітря ревом та беканням (Смол.)]; 3) церк. оглашать, огласить. оглашённий 1) разг. оглашённый [Як огла- шенна, фрау кидалася від шафи до шафи, тягла звідтіль усе, що там позалишалося з одягу, зривала з вікон гардини, зі стін— килими (Грим.)]; 2) церк. оглашённый [Л ю ц і й: В громаді нашій він не оглашённий, та ще й не знає він науки віри (Л. Укр.I огледіти см. оглядати. вгледітися см. оглядатися1. оглобля разг. оглобля [Свирид не забарився з конем, швидко вивів, накинув хомут, завів у оглоблі, загнуздав (Мирн.); Знала кобила, нащо оглоблі била; тепер хоч хвостом вези! (приказка)]. оглухлий оглохший [Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудіна (Я нов.)]. оглухнути и оглухти, -хну, -хнеш оглохнуть [О, бодай мені, каже, оглухнути! Не хочу сього чути й знати (Барв.)]. оглушання, оглушування оглушёпие. оглушати, -шаю, -шаєш и оглушувати, -шую, -шуєш, оглушити, -лушу, -лушищ оглушать, оглушить [Громохкий шум води на хвилину оглушує хлопчика (Донч.); Не подумав, за 8 метрів ліг від міни, його і оглушило (Шер.); Красою слова, блиском уяви — він оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб.)]. оглушений оглушённый [Хома, оглушений вибухами, незчувся, як опинився навпроти свого батальйону (Гонч.)]. оглушення оглушение. оглушити см. оглушати. оглушливий, оглушний оглушительный; оглушающий [За вікнами прокотився оглушливий грім, падали на землю гострі блискавиці (Куч.)] оглушливо, оглушно нар. оглушительно [В промивному цеху оглушливо сичала пара, з шумом били водяні струмки (Донч.); Раз по раз оглушно били важкі гармати (Риб.)]. оглушний см. оглушливий. оглушно см. оглушливо. оглушування см. оглушання. оглушувати см. оглушати. огляд, -ду 1) осмотр; обозрение, обзор [Андрій ще довго не лягав спати — робив генеральний огляд квартири (Гур.)]; з ^ду на обставини, що склалися в силу сложившихся обстоятельств; з^ду на те, що ввиду того, что; з^ду на що по случаю чего, в силу чего, ввиду чего [Згодом нам стало відомо, що з армії він демобілізований давно і зараз працює бригадиром польової бригади, а військову форму одяг сьогодні, нехай і всупереч уставу, але з огляду на виключну урочистість дня (Смол.)], 2) осмотр; освидетельствование [Часто доводиться заганяти їх [звірів зоопарку] для огляду і лікування у вузькі клітки (Н(у- ка і життя, 1956, 9)]; медичний ^д медицинский осмотр; повторний ~д повторный осмотр, переосвидетельствование; 3) досмотр. Ср. оглядати І—-З; 4) (действие) обзор, обозрение [За ЗО днів до виборів виконавчий комітет Ради депутатів трудящих вивішує списки виборців для загального огляду (Полож. про ви- 6* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)