Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ого 87 ого і насамперед нещадне оголення засобами комічного потворних недоладностей соціального побуту (Рад. літер., 1957, 1)]. Ср. оголювати 1—2; 3) спец. обнажение [Взагалі оголень гірських порід тут [в Антарктиді] поки що виявлено небагато; це окремі скелі серед льодових берегових обривів (Наука і життя, 1956, 9)]. оголити см. оголювати. оголитися см. оголюватися. огоління 1) оголение; 2) (состояние) оголенії ость; обнажённость [Імперіалізм в повному оголінні — пузо назовні і зуби штучні (перекл. з Маяковського)]; ср. оголювати 1. оголіти, -лГю, -дієш разг. оголеть [— Нам аби маленький подарочок..: з миру по нитці — голому сорочка. — Щоб не довелось мирові оголіти! — кажу я, — бо, поздоров боже вас, багацько дуже ниточок тих тягнете, да з усіх боків (Вовч.)]. оголомшений см. приголомшений. оголомшувати, -шую, -шуєш, оголомшити, -шу, -шпш см. приголомшувати, приголомшити. оголосити см. оголошувати. оголоситися см. оголошуватися. оголошений 1) объявленный; оглашённый [Оголошений конкурс повинен виявити нові авторські сили (Літ. газ., 1948, IX)]; 2) объявленный; провозглашённый. Ср. оголошувати 1—2. оголошення 1) объявление; оглашение [В надії, що незабаром вийде закон про волю Друку, маємо кілька оголошень про вихід українських часописів (Коцюб.)]; ~-ня в газеті объявление в газете; 2) объявление; провозглашение [Партія пролетаріату вимагає від держави оголошення релігії приватною справою, аж ніяк не вважаючи «приватною справою» питання боротьби з опіумом пароду, боротьби з релігійними забобонами і т. д. (Ленін)]. Ср. оголошувати 1—-2. оголошування 1) объявление; оглашение; 2) объявление; провозглашение. Ср. оголошувати 1—2. оголошувати, -шую, -шуєш, оголосити, -лонгу, -лосиш 1) (что) объявлять, объявить; (читать вслух для всеобщего сведения -— ещё) оглашать, огласить [Наказ начальника гарнізону від 8 серпня оголошував у місті облогу з усіма суворими законами воєнного часу (Куч.); Кузьма Сукачов оголосив, що список ораторів вичерпано (Шиян); ..знедолені і трудящі оголосили війну багатіям і експлуататорам (Ленін); У бойовім паказі оголосити подяку товаришеві Ковтуну за його доблесний вчинок... (Шер.)\; <^ти анафему кому церк., пррен. предавать, предать анафеме кого; 2) (кого, что кем, чем или каким) объявлять, объявить; тоюж. уст. провозглашать, провозгласить [Товариші депутати! Оголошую першу сесію Ради Національностей відкритою (Рад. Укр., 1946, III); Ті, хто оголосив себе ударником або підписав договір на соцзмагання, закликали присутніх наслідувати їх приклад (Шовк.)]\ 3) (наполнять громкими звуками) разг. редк. оглашать, огласить [Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Мирн.)]. оголошуватися, -шується, оголоситися, -ло- ситься 1) (звуками и т. п.) оглашаться, огласиться [Хлопець крутився на одному місці.. Повітря оголошувалося його гиком та криком (Мирн.); Туркнула горлиця, і оголосилася вся сторона її сумним туркотанням... (Мирн.)]; л і с <^»сйвся пташиним співом лес ог гей лея пением птиц; 2) страд, з. (несовериі.) объявляться; оглашаться; объявляться; провозглашаться; ср. оголошувати 1—2. оголювання 1) оголение; обнажение; 2) обнажение. Ср. оголювати 1—2. оголювати, -люю, -люєш и оголяти, -ляю, -ляєш, оголити (оголю, оголиш) 1) оголять, оголить; (освобождать от покровов, делать видимым — еще) обнажить, обнажить [В укріплення пробратись було не легко. Ворожі снаряди оголили місцевість, подзьобали землю (Збан.); Везняні води бурхливо ковтають сніг, оголюють землю (Риб.); В низинах трава дугами припала до самої землі, оголяючи напівзів'ялі жовті голівки дев'ятисилу (Ст.); Несамохіть оголив свій довгий і важкий меч (Ле)]; <-^лйти нерв обнажить нерв; ^лйтп фланг воєн, оголить фланг; 2) (перен.: разоблачать) книжн. обнажать, обнажить [Парламентаризм не усуває, а оголює суть найдемократичніших буржуазних республік, як органу класового гноблення (Ленін); Горький оголив людиноненависницьку суть «королів» імперіалістичної Америки, ділків Уолл-стріту (Рад. Укр., 1951, VI)]; 3) (соверш.: забрать в солдаты) ист. редк. забрить [Доб^а Таки чимало натворили, Чимало люду оголили Оці сатрапи-ундіра (Шевч.)]; см. ещё обголювати 1. оголюватися, -лююся, -люєшся и оголятися, -ляюся, -ляєшся, оголитися (оголюся, оголишся) 1) оголяться, оголиться; облажаться, обнажиться [Парували, неначе закипали, мідні чаші розлогих дубів, і сумовито оголялися на смерть перелякані, трепетні осики (Ст.); Почорніла, вигоріла земля, де ще недавно красувалася пшениця, оголилася, відкривши страшні свої рани (Куч.)]; ср. оголювати 1; 2) (перен.: становиться явным, обнаруживаться) обнажаться, обнажиться. оголяти см. оголювати. оголятися см. оголюватися. огонь (род. огню) огонь [Старий викресав огню (Вовч.); Огні горять, музика грає (Шевч.); Ще здалека побачив [Чіпка]: блищав огонь у вікні його хати (Мирн.); В огні жовтневого повстання революційного Петрограда пародилдся «Декларація прав народів Росії» (Літ. газ., 1948, /); Огонь була — не дівка!.. Мати любила мене — Душі не чула (Мири.); Випили ще, ще... Очі в Чіпки палилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні... (Мирн.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)