Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ого 88 ого Правда не втоне в воді, не згорить в огні (Ном.); З малої іскри великий огонь (Ном.); Не клади в огонь пальця (Ном.)]; ~>нём піти разг. сгореть [Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась (Чуб.)]; усе ~нём взялося разг. всё загорелось, всё было охвачено огнём, всё было охвачено пламенем; всё сгорело дотла [А потому підпалив би, щоб усе вогнем взялося та попелом розвіялось (Коцюб.)]. См. ещё вогонь. огопьок, -нька уменьш., ласк. редк. огонёк [Тим часом у хатах засвітилось. Веселенько заблищали огоньки у розчинених вікнах (Мирн.); Десь у піднебессі Зорний холодок. Сутіні прозорі, Дальній огоньок (Тич.)]. См. ещё вогник. огорнений см. огорнутий. огорнути см. огортати. огорнутий, огорнений 1) окутанный; обкутанный, облеченный [Огорнутий багрянцем опанчі, Тримаючи десницю на мечі, Данило їхав (Бажан)]; 2) окутанный, охваченный; обволочённый; объятый; облечённый; осенённый [А з берега, огорненого густими сутінками, лунала чудова мелодія (Жур.); Вони відкрили шалений вогонь по огорнутій димом заставі (Збан.); Пливуть Дніпра води то тихо, то з шумом, А військо князеве огорнене сумом (Фр.)]. Ср. огортати 1, 3. огорнутися см. огортатися. огород, -ду редк. огород [Жінки покопали огороди, пообсівались люди яриною... (Квітка); Буряк не дурак: на дорозі не росте, а все в огороді (Ном.)]. См. ещё город. огорода см огорожа. огородець, -дця уменьш. редк. огородец, огородишко [А в нашому селі да був дід одинокий. У його хата своя й огородець (Барв.); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (Ст.)]. См. ещё городець. огороджений см. обгороджений. огородження см. обгородження. огороджувальний оградительный [Насипано огороджу вальні перемички Червонооскіль- ського гідровузла і водопідйомної греблі на Північному Дінці (Наука і життя, 1956, 6)]. огороджування см. обгороджування. огороджувати см. обгороджувати. огороджуватися см. обгороджуватися. огородик уменьш. редк. огородец, огородишко [Мати доні молодій Огородик наділила (Гл.)]. См. ещё городець. огородина собир. редк. овощи, овощ, обл. огородина [Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє... (Мирн.); Вербів- ка зеленіла своїми вербами, садками, огородиною (Н.Лев.)]. См. ещё городина. огородити см. обгороджувати. огородитися см. обгороджуватися. огородник редк огородник, овощевод. См. еще городник 1. огородиицтво редк. огорбдничество, овощеводство. См. ещё городництво. огородин ця редк. огорбдница, овощевбд. См. ещё городниця 1. огорбдшщький редк. огороднический, овощеводческий [В огородницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою: — Що і як садить весною? (Ст.)\. См. ещё городницький. огородній редк. огородный [А там купами капуста, буряки, морква огородня —- а хатньої наші жінки пе продають (Квітка); Скоро буде молода картопля, огородні овощі (Коцюб.)]. См. еще городній. огорожа, редк. огорода изгородь; (из досок) забор; (из камня, железа и т. п.) ограда; (заграждение) уст. ограждение [Через огорожу садиби звисали фіалкові китиці рясного бузку (Смол.); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Мирн.); Он там за огорожею кам'яною, високою торохтить, гуде (Тесл.); Менша дружка..: Тобі, дружку, не дружкувати, Тобі, дружку, панувати В Києві над водою, За доброю огородою (Н.-Лев.)]. огорожний заборный; оградный. Ср. огорожа. огортання окутывание. огортати, -таю, -таєні, огорнути (огорну, огорнеш) 1) окутывать, окутать, разг. обкутывать, обкутать; (покрывать) облекать, облечь [Щоки пашать, я гіллячка молодих берізок в жменю зберу, да притулюю, щоб прохололи, огортаю собі шию (Барв.); Надивившись на доненьку Любу, молодую, Возьме її [батько] та й огорне В ризу золотую (Шевч.)]; 2) (прилегая, охватывать) облегать, облечь [Чорна кашемірова сукня огортала її стан (Шиян)]; 3) (перен.: плотно окружать) окутывать, окутать, охватывать, охватить; (о чём- нибудь стелющемся — ещё) обволакивать, обволочь; (о пламени, воздухе и т. п. — еще) обнимать, обнять, объять (уст.); (о мыслях, чувствах — обычно) овладевать, овладеть (кем, чем); (покрывать, облекать, облечь, подз. осенять, осенить [Бджоли гудуть; пахощі так і обіймають, так і огортають тебе (Коцюб.); Ніжний аромат, аромат зелені, свіжості, повітря., огорнув її (Смол.); Чорний дим з труби паровоза огортав кучеряві крони (Шиян); Нічний туман огорнув усе навколо (Трубл.); Клубок полум'я огорнув Глобу (Гонч.); Каргата огорнув незвичайний смуток (Шовк.); Якесь певиразне зневір'я в життя обнімав його ум, якась самота огортає його душу (Мйк.); Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Шевченка], огорнула його почотом, славою (Мирн.)]; ~таб тривога кого охватывает тревога кого, овладевает тревога кем [Якась неописана тривога огортає його, і він кидається з усіх сил утікати перед страшною потворою (Фр-)]; поля ~тає н і ч поля окутывает ночь, поля обнимает ночь; страх <•>-» тбв кого страх охватывает кого, страх овладевает кем, разг. страх берёт кого [—Дивлюся я, — каже, — на наше життя й аж страх мене огортає (Коцюб.)]; тьма (темрява)^тала землю тьма покрывала землю. огортатися, -таюся, -тасшея, огорнутися |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)