Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ого 89 огр (огорнуся, огорнешся) 1) окутываться, окутаться; обкутываться, обкутаться; облекаться, облечься; 2) окутываться, окутаться; обволакиваться, обволочься; облекаться, облечься [Будапешт, викидаючи велетенські язики полум'я, огорнувся їдким димом-гаром (Гонч.)]. Ср. огортати 1, 3. огорчати, -чаю, -чаєш, огорчйти, -чу, -чині разг. огорчать, огорчить [Думаю: як його й огорчати їх? А їм мене й не жаль (Барв.); Чи вам дочки, чи вам сипочки гірке слово сказали? Чим вони вас огорчили? (Мил.— Сл. Гр.)]. ограбити см. ограбувати. ограбований, редк. ограблений ограбленный [Чи плачуть сироти, ограблені і голі, Без батька-матері, без хліба і без дому?(Фр.)]. ограбування ограбление. ограбувати, -бую, -буєш и редк. ограбити, -блю, -биш ограбить [Старий: ..Проклятий той, хто краде соп в рабів, бо менший гріх ограбувати старця, голодному скоринку одібрать (Л. Укр.); Голову ограбив, писаря... Він!.. (Мирн.)]. ограда 1) редк. ограда; (преим. деревянная — еще) забор [Над оградою встали дерева, прочищені і рясні (Герас.)]; см. ещё огорожа; 2) (перен.: защита) уст. ограда [Моя ти радість і одрада, Моя заслопа і ограда,—Мене од всіх ти боронив (Котл.)]. оградка уменьш., ласк. разг. оградка [Вона завернула до залізної оградки (ПЇиян)]. огранити см. ограновувати. огранка спец. огранка. ограновування, огранювання спец. огранка. ограновувати, -новую, -новуєш и огранювати, -нюю, -нюєш, огранувати, -ную, -нуєш и огранйти, -ню, -ниш спец. огранивать, огранить. огранювання см. ограновування. огранювати см. ограновувати. огрёбки, -ків огрёбки, огребье [Часом широкий степ був їм пристановищем на ніч, копиця огребків чи стіг сіна — м'якою і теплою постіллю (Ле)]. огребом: ^ бом брати разг. брать обеими руками, разг. загребать [Наш титар так огребом і бере гроші з церкви (Волч. у.— Сл. Гр.)]. огризатися, -заюся, -заєшся, огризнутися, -нуся, -нёшся огрызаться, огрызнуться [1, відступаючи, ще огризався огидний звір поранений (Тич.); Настя червоніла і зрідка огризалась (Ряб.); Він би й огризнувся, та боявся бучу збити, та ще з такими гультяями (Мирн.)]. огризок, -зка редк. огрызок [І огризок В вікно подавали, Христа ради... Не дай, боже, Такого дожити (Шевч.)]. См. ещё недбгризок. огрівальний обогревательный; /-«ні т р ^- б и обогревательные трубы. огрівання обогревание [I що його останнім часом, перед самою війною, зацікавило — це проблема огрівання Сибіру внутрішнім теплом самої землі (Спг.)]. огрівати, -ваю, *вае;ш, огріти, -рїю, »рієш 1) обогревать, обогреть [Сонце огрівало 8емлю, розгонило туман над Пслом (Горд.); І Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите, Убоге серце (Шевч.)]; 2) (только соверш.: сильно ударить) разг. огреть [Раптом ззаду хтось огрів канчуком Маковейчикового коня (Гонч.)]. огріватися, -ваюся, -ваєшся, огрітися, -рїю- ся, -рієшся 1) обогреваться, обогреться [Надворі, серед високих сосон, гуляла молодь. Огрівались на сонці бороди (Горд.); Борис наставив до сонця свої босі., ноги, щоб огрілися(Фр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) обогреваться. огрівний обогревающий. огріваючий обогревающий. огріти см. огрівати. огрітий 1) обогретый [Ожиємо новим ми, повнішим І любов'ю огрітим життям (Фр.); Уже огріта співчуттям, вирівнювалась і струмувала мова Дмитра (Ст.)\; 2) огретый. Ср. огрівати 1—2. огрітися см. огріватися. огріх, -ху 1) с.-х. огрех; (при посеве — еще) просев [Треба рішуче боротися навіть проти окремих фактів мілкої оранки, огріхів, проти неохайного обробітку грунту (Рад. Укр., 1951, VIII); Потім пройшов Скиба назад слідом, із шапки по огріхові те зерно висіваючи (Головко); Трактористів гріх — на полі огріх (приказка)]; 2) перен. огрех; (ошибка — ещё) погрешность; (упущение разг.—ещё) прореха [..чим принципіальніше силкується міркувати Мартинов, тим гірше у нього виходить і тим виразніше він показує огріхи новоіскрівства.. (Ленін)]; 0 хто не оре, той і ^хів не робить поел, кто не пашет, у того и огрехов нет. І огрішйтися, -шуся, -шйшся разг. редк со- I грешить. См. ещё согрішити. огрубівати, -ваю, -ваєш, огрубіти, -бію, -бієш и редк. огрубнути, -ну, -неш огрубевать, огрубеть [Ми в цих переходах огрубіли, обличчя обвітрились (перекл. 8 Федорова); Розбійник розгубився. Хоч як огрубів він, живучи звірячим життям відщепенця, але голос, сповнений такої муки, боляче вдарив його (Тулуб)]. огрубілий огрубевший, огрубелый. огрубілість, -лості огрубелость. огрубіння огрубение. огрубіти, огрубнути см. огрубівати. огруддя анат. разг. грудная клетка [Він [лікар] нахилився до рота, потис огруддя, зробив інші маніпуляції, щоб стимулювати дихання (Смол.)]. огрядний дородный; (крепкий в теле) плотный, обл. ражий; (толстый) полный, полнотелый (разг.), точный |Он щось за огрядна молодиця, не дивлячись на холод, у легенькіц юпчині тягне воду з колодязя (Мирн.); На огрядному коні промайнула незнайома широкоплеча посіать (Панч); Дівка здорова, огрядна, тілиста і свіжа на виду (Н.-Лев.); А люди на все завидували, навіть, що я собі стала огрядна за Павлусем (Барв.)]. огрядність, -ності дородность, дородство; І плотность; полнота, тучность [Незважа- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)