Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

огу 90 оде
ючи на свою огрядність, він легко
скочив на трибуну (Трубл.)]. Ср. огрядний.
огуд см. огудити.
огуда осуждение; (порочащее — ещё) хула
[Брат прислухався до всього уважно, але
не виявляв ні схвалення, ні огуди (Ко-
зач.); Реакційна і ліберально-монархічна
критика зустріла твори Марка Вовчка
ворожими нападками, цинічною огудою
(Іст. укр. літ.)].
огудина, огудиння, обл. огуд, -ду собир.
плеть [огурцов (тыкв и т. п.)] [Серед
пасіки ^есь взялася кавуняча огудина.,
і побігла до одного вулика довгою
зеленою стежкою (Н.-Лев.); Почорніле
огудиння гарбузів і огірків лежить на землі
(Грим.)].
огудити, -джу, -диш осудить; (пороча разг.—
ещё) охаять, (сильнее) захаять, уст.
охулить; (оклеветать) очернить [То що ж,
вірш Ваш огудити треба, чи мо й
відкинути? (Тич.); Рай та й годі! А для кого?
Для людей. А люди? Не хотять на його
й глянуть, А глянуть — огудять (Шевч.)].
огудний хулительный (уст.) [Часом і
начальник знечев'я налає тебе.. Чим я тобі
вимещу, дурний начальнику,- ..за твоє
огудне і неправдиве слово?! (Мирн.)].
огудник хулитель (уст.).
огудниця хулйтельница (уст.).
огузкуватий фам. широкозадый [До
ковалевого двору під'їхав товстий
огузкуватий вершник (Ле)].
огузок, -зка 1) спец, огузок; 2) разг. конец
завязанного мешка; (неточно) завязка [До
купи мішків підійшов мовчки короткозорий
Онуфрій з онуком. Він пощупав тут і там
пальцями, а потім таки розв'язав якийсь
огузок і полюбувався зерном (Козл.)].
огудитися, -люся, -лишся обл. ошибиться,
дать промах [Та й пан не огулився, що
полюбив таку кралю (Лебед. у. — Сл. Г р.);
Ізроду шкапи не купувавши, та сам
задумав купувати, — чи бач і огулився (Рудч.)].
огулом нар. 1) огулом; (все сразу, вместе
разг. — ещё) гуртом [Керівник партійної
організації повинен бачити перед собою
не огулом всю партійну масу, а кожного
комуніста з усіма його якостями (Рад.
Укр., 1948у І); Народ же сунеться й
розбирати огулом, то і розметають усе в дворі
(Головко)]; 2) (большой партией; всё, что есть)
разг. оптом, гуртом, фам. уст. чохом, огулом.
огульний 1) огульный; (охватывающий всех)
повальный [Недовга боротьба: хтось один
упав і застогнав, а за тим огульний вигук
яросливий (Вовч.)]\ 2) (производимый оптом;
связанный с торговлей оптом) оптовый, уст.
огульный.
огульність, -ності огульность.
огульно нар. огульно.
од см. від.
ода бда [Піїти в одах вихваляли Войну
й царицю. — Тілько ми Сиділи нишком,
слава богу (Шевч.)].
одаліска книжн. одалйска [Еменё докучило
врешті сидіти на гарячій землі. З
лінивими рухами одаліски вона потяглася,
розпростувала гнучке молоде тіло (Коцюб.)].
одаль нар. см. віддалік.
одарити см. обдаровувати.
Одарка разг. Дарья, Дария.
одаровувати, одарувати, одаряти см.
обдаровувати.
одб... надо смотреть на букву в (відб...);
например: одбавляти, одбавлятися надо
г смотреть: відбавляти, відбавлятися.
одв..., кроме слов, помещённых на букву о
(одв...), надо смотреть на букву в (відв...);
например: одважувати, одвГювати надо
смотреть: відважувати, відвіювати.
одвірок, -рка косяк [Спершись на одвірок,
на порозі стояла Ганна Іванівна (Шовк.);
Сонце стало при одвірку й дивилось
червоно на східці (Туд.)]; (верхній) ^-»к
(верхний) косяк, притолока [Рипнули
двері. Нагинаючись, щоб не зачепитись за
одвірок, увійшов сусіда (Панч)].
одворот х отворот [Гаркуша прибігав з
контори, з годину топтався у корівнику в
своїх білих, з одворотами, валянках (Ряб.)].
одворот 2: н а <-~ті обл. на отшйбе [На
одвороті гречка родить (Ном.)].
одворотний редк. отвратительный,
отталкивающий, фам. отвратный [Дивитись не
хоче на його —якийсь одворотний став
він їй (Вас.)]- См. ещё відворотний 1.
одвоюватися (одвоююся, одвоюєшся) разг.
отвоеваться, отвоевать [А ти, значить, од-
воювався. Високих чинів заслужив? (Жур.)].
одг..., кроме слов, помещённых на букву о
(одг...), надо смотреть на букву в (відг...);
например: одговорюватися, одгризати надо
смотреть: відговорюватися, відгризати.
одговір, -вору отговорка [У всякої Федори
свої одговори (приказка)].
одговітися, -віюся, -вієшся рел. отговеться
[Нимидора пішла до Києва, одговілась
і вернулась додому (Н.-Лев.)].
одд..., кроме помещённого на букву о (одд...),
надо смотреть на букву в (відд...);
например: оддавати, оддирати надо смотреть:
віддавати, віддирати,
оддаленїти, -ніє редк. отдалиться [Одійде
все, оддаленіє, А ти вперед ітимеш, ти
одебеліти, -лію, -лієш обл. оцепенеть,
остолбенеть [Одебеліла Петріїха, побачивши
того страшного чоловіка (Фр.)].
одёжа одежда, разг. одёжа [Але завтра він
вже скине військову одежу — і треба
починати знову мирне життя (Смол.);
З спання не купить коня, а з лежі не
справить одежі (Ном.); Якби хліб та одежа,
то їв би лежа (приказка)]; ^жа н а
свято одежда к празднику;
благенька <^жа см. благенький; спідня
~жа нижнее бельё.
одёжина разг. одёжа; (один предмет) разг.
одёжина [Пошануй одежину раз, вона тебе —
десять раз (Ном.); Магда ледве накинула
бодай якусь одежину на плечі (Ле)];
благенька ^на разг. худенькая одёжка,
прен. худенькая одежонка [Одягнені в
благеньку одежину хлоп'ята теж прийшли
зустрічати партизапів (Шиян)];
справити будь-яку^ ну сделать что-нибудь из
платья. ,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)