Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
одз 92 оди одзиватися, -ваюся, -ваєшся, одізватися, -вуся, -вёшся 1) см. відзиватися; 2) (отражаться) отзываться, отозваться, отдаваться, отдаться; (проявляться как-нибудь) сказываться, сказаться [Одізвались куркулеві бідняцькії сльозиі (приказка); Гнідко ще дужче придав ходи. Заклацали його копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху. Той гуркіт і клацання гудуть у вашій голові, одзи- ваються в спині (Мирн.); Одно погано — що це недобре одзивається на моїх нервах: я дуже знервований (Коцюб.)], одзовізм, -му полит, отзовизм [Одзовізм — не більшовизм, а найгірша політична карикатура на нього, яку тільки міг би придумати найлютіший його політичний противник (Ленін)]. одзсвіст полит, отзовист [В червні 1909 року відбулась нарада розширеної редакції «Пролетария», на якій Ленін рішуче виступив проти одзовістів (Біогр. Леніна)]. одзовГстський полит, отзовистский. один (одна, одно, одне) (род. одного, однієї и одної, одного) 1) числ. один (одна, одпб) [На підставі статті 116 Конституції Української РСР вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос (Полож. про вибори); Одна розумна голова добре, а дві — ще краще! (прислів'я); 3 однієї липи двічі лика не деруть (IIом.); З одного вола двох шкур не деруть (Ном.); Одним пальцем і голки не вдержиш (прислів'я)]; одна головешка в печі гасне, а дві і в полі гор ять поел, одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят; 2) (в значении неопределённого местоимения) один; (при противопоставлении или перечислении — ещё) иной [В одній долині, під горою, Високий явір зеленів (Гл.)]; ~н (одна) якийсь (якась) разг. один (одна) какой-то (какая-то), некий (некая), некто; 3) (в значении сущ.) один [Один гроші складає, а другий мішок шиє (Ном.); Один за всіх — всі за одного! (прислів'я)]; ~н у полі не воїн поел, один в поле не воин; 4) (в значений прил.) один; (одинаковый — ещё) единый; (при выделении единичного из какой-нибудь категории, среды) единственный [Зчинився врешті гвалт, на тлі якого чутно було, з одного боку, плач, з другого, — лайки й прокльони (Коцюб.); На однім місці й камінь обростає (Ном.); Оттака натура усіх дівчат. Усі вони одним миром мазані (Квітка); Одна в мене потіха, що розмовляю з тобою, хоч ти й не чуєш (Коцюб.)]; 5) (в значении краткого прил.: без других, в отдельности—часто в сочетании со ело- вами лише, тільки) один [Плаче мати одна в хаті, А дівчина в гаї (Шееч.); Тільки один «грек» ішов спокійно, зі схиленою набік головою, з обличчям святого, що здався на ласку божу (Коцюб.)]; 6) (только однб) нар. разг. только; (при глаголе сильнее — ещё) только и [Бо й то сказать, який вояк із дикуна? одно ледащо! (Л. Укр.); А Чіпка — одно гуля, з шинку до шинку сновигає (Мирн.); —Оттуди к лихій годині!.. Оце так!.. От тобі й погуляли! —одно бубонить Матня (Мирн.)]; в одно разг. одинаково; (в единении) дружно; (повторяя то же самое) упорно [Його громада титарем настановила. Усі люди в одно казали: «Якби оце да він у воєнній службі був, його б офіцером настановили: жвавий, повновидий» (Барв.); Не в одно бреше (Ном.); Настя, здається, любила його, але якось не важилась сказати йому рішуче слово. Що, було, не спитає він: «Підеш за мене? присилати старостів?» — вона в одно: «А я знаю?., я тебе й так люблю...» (Коцюб.)]; О г^н (одна, одно) бдного (одну, одне) один (одна) другого (другую); (взаимно — ещё) друг друга, разг. друг дружку [Дві тополі високії — Одна одну хилить (Шевч.); Лакеї, як опечені, один одного штовхаючи, кинулись на генеральшин крик (Мирн.)]; одні одних однй других; (взаимно — ещё) друг друга, разг. друг дружку [З Константинополя сіло багато пасажирів.. Говорять на всіх мовах, одні одних не розуміють, якесь вавілонське столпотво- реніє (Коцюб.)]; ~н бдному один другому; (взаимно — еще) друг другу, разг. друг дружке [Лежать собі, висипляються та точать один одному баляси з баляндрасами (Мирн.); Гнат ішов з косовиці, Настя — з буряків. Вони розминулись, віддавши один одному на добривечір (Коцюб.)]; одним ^н (одна, одно) разг. только один (одна, одно), единственный (единственная, единственное); (без никого) одинёхонек (одинёхонька), одинёшенек (одинёшенька) [Івась у неї [матері] був одним один (Мирн.); Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого (Квітка); Діток нема: були колись — Теперечки по світу розбрелись; Одним одна зосталась мати (Гл.)]; ^н від другого краще один лучше другого [Пояси один од другого краще (Квітка)]; ~н (одна, одно) в^н (одну;одно), як ~н (одна, одно) один (одна, одно) к одному (к одной, к одному), [как] на подбор [Зуби в нього були один в один, як намисто (Смол.); А були [поросята] одно в одно, такі ловенькі! (Барв.)]; ~н — другий (при противопоставлении) один — другой, инбй — иной; ~н, другий — і кінець см. другий 3;^н (одна, одно) другого (другу) см. другий 3; ~н (одна, одно) за бдного (за одну, за бдне), ~н (одна, одно) за другого (за другу, за друге), мн. ч. одні з а одних друг за друга; ~н (одна, одно) з а одним (з а однією, з а одною), ~-н по бдному, ~н по другому один за другим; (вереницей) гуськом [Почулись один за одним вибухи снарядів (Трубл.); Гомоніли люди на селі, а далі один по одному і розійшлись (Вовч.); Вози якось веселенько рипіли один по другому — ледве можна було пробитися (Вовч.)]; ~в |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)