оди 93 оди раз, <-^ного разу нар. однажды, раз [Ось одного разу чує Граф лихі, тривожні вісті (Л. Укр.)]\ ^ного [чудового] дня в одно прекрасное время, в один прекрасный день [Нарешті одного дня, так щось по зелених святках, високий комин ґуральні дихнув клубами диму (Коцюб.)]; ~н тільки один только; ~н [тільки] і єдиний единый и единственный; ^н я к палець разг. один как перст, одйн-одинёхонек, одинёшенек [Сіно н: Ох, царівно, я не знаю! Мене лишили сонного. Прокинувсь— аж серед поля я, один як палець (Л. Укр.)]; ^нё й те ж (й те саме) одно и то же [Шість годин дивитися на одне й те саме, шкварячись до того на червцевому бессарабському сонці... (Коцюб.)]; г^но (<-^нё) д о одного разг. одно к одному; (о людях — чаще) друг к другу [На те, щоб набути' шматок шпалери з червоними рожами під образи — пішли усі яйця, які збирались одно до одного (Коцюб.); Одно до одного тоді тулилися щільненько маленькі «панна і мужик», бо їм було страшненько (Л. Укр.)]; г~но з двох одно из двух [Одно з двох: або отрута, або мотузка. Мені ще трудно зробити вибір (Коцюб.)]; ^>но слово, ^нйм словом (вводное словосочетание) см, слово; він знає всіх до одного разг. он знает всех до одного (разг.), он знает всех наперечёт; все г^но всё равно [Молодіж інакше вже дивиться на це діло: «..Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися...» (Коцюб.)]; всі до одного разг. все поголовно, разг. все до одного [І в косі був, бо й москалі Тоді, бач, носили Сиві коси з кучерями Усі до одного (Шевч.)]; всі, як ^н разг. все, как один [Повстаньмо ж тепера усі, як один, За діло братерськеє спільне!.. (Л. Укр.)]; н а одну згадку при одной мысли [— Там тобі й бублики, і яблука, і медівники!.. — облизалась на одну згадку Марійка (Коцюб.)]; ні ^н см. жоден 1; п о одному по одиночке, порознь, разрбз- ненно; сам ^-»н в одиночку, один; (о борьбе с кем-нибудь — ещё) один на один [Серединський розказував, як у його був такий здоровий пес, що сам один йшов на ведмедя (Н.-Лев.)]; сміх ^н! разг. [это] умбра!; [х і б а] н е все *^н6? [разве] не всё равно?, разг. какая разница? [Хіба вопа дише для себе? Хіба серце б'ється для неї? Хіба не все одно, коли те й друге стане, як його [Пилипка] на світі не стане? (Мирн.)]; ще ^-»н раз ещё один раз, лишний раз; що воно за ~»н? кто [бы] это такой? [Засвітила каганець. І все мовчу, мовчу й дивлюся: що воно за один? Наче молодий, а отака борода. Наче не жебрак, а весь у дранті Жур.)]; ЩО ти за ~н? кто ты такой? На голому «тілі була тільки драна свита та полотняні штани, босі ноги, порепані й чорні від довгорічного болота, вкривали свіжі виразки. — Що ти за один? —спитав Кривоніс (Панч)]. одинадцятеро (род. одинадцятьох) одиннадцать [Мотря.. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка та одинадцятеро зозулястих курей (Коцюб.); На бал ми з'явилися всі одинадцятеро (Смол.)]. одинадцятий одиннадцатый [На другий день вже ми повставали, а баба спить. Вже й одинадцята година — баба не йде (Коцюб.)]. одинадцять (одинадцяти и одинадцятьох) одиннадцать [І затремтять сузір'я над окопом, Де одинадцять смілих залягли (Бажан)]. одинак, -ка 1) одиночка; (не имеющий семьи— обычно) одинокий (сущ.) [Дівчина: Однак ти ріс одинаком, все-таки се смутно, якось самотньо (Л. Укр.); Я в світі одинак бездітний і старий (перекл. Рильського)]; 2) разг. единственный сын, обл. одинак [Добра женщина, котрі так само обожала одинака, вірила смілому віщуванню свого мужа (Коб.)]. одинарний одинарный [Зачинені віконниці мало захищали від морозу, і одинарні рами вкрилися товстим шаром льоду (Бойч.)]. одинарний бот. (Тгіепіа!і$ Ь.) седмичник. одиначка 1) одиночка; одинокая; 2) единственная дочь; одиначка [Колись вона була щасливою дитиною, коханою одиначкою багатого дідича (Коцюб.)]. Ср. одинак 1—2. одиначок, -чка, редк. одинчик, -ка ласк, разг. единственный сынбк [Був син-оди- начок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля, бо так забажалось графині (Л. Укр.); Іди, Харитино, за мого небожа.. Одинчик у батька-матері, а його батько у три плуги оре (Барв.)]. одинець, -нця" редк. 1) одиночка; одинокий [Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні з ким (Барв.)]; 2) единственный сын; одинак [Чи ти, сину, один у батька, в матері? Ні! А в мене він одинець (Тесл.)]. Ср. одинак 1—2; 3) (охотн.: ходящий в одиночку волк, дикий кабан) одинёц [А в нас якраз було уряджено облаву., на дикі кабани. Був з паном Рейтаном тут випадок страшний, Що ледве одинець біди йому не скоїв, Та зручгич пострілом він звіра заспокоїв (перекл. Рильського)]; 0 о д й н ~-»нцём разг. одйн-одипёхонек, одйн-одинёшенек [Зостався Мирін сам собі, як палець.. Один одинцем! (Мирн.)]. одиниця 1) единица [На першому місці вісім одиниць, на другому чотири десятки, значить — сорок вісім (Сл. Гр.); Не одиниці, а сотні і тисячі колгоспниць стають у ряди майстрів колгоспного виробництва (Рад. Укр., 1948, І)]; 2) спец. единица; ^ця о б'є м у единица объёма; <-^ця тепло- т й единица теплоты; бойова ~ ця боевая единица [Через кілька днів загін уже діяв як сформована бойова одиниця (Воронько)]; господарська <-^ця хозяйственная единица [При товарному господарстві створюються різнорідні господарські одиниці.. (Ленін)]; кормова ~ця кормовая единица [Факти Переконливо доводять, ..що кукурудза пе має
|