Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
одп 100 одр ; раз) единовременно [Наступного дня Таня ! вже робила одночасно на двох станках • (Дот.)]. одночастинний муз. одночастный. одночлен мат. одночлен. одночленний одночленный. одношерстий одношёрстный. одношлюбний единобрачный. одношлюбність, -ності единобрачие [..крім одношлюбності, було відоме ще східне багатоженство та індійсько-тібетське багатомужжя.. (Енгельс)]. однощогловий мор. одномачтовый [Коли сиг- . налышк невеликого однощоглового сейнера «Стріла» Володимир Гейло опритомнів, то побачив навколо себе воду (Ткач)]. одноядерний одноядерный [Зрідка зустрічались окремі багатоядерні та одноядерні гігантські клітини (Мед. ж., 1949, XIX, 1)]. одноякірний эл. одно якорный. одноярусний одноярусный. одо..., кроме слов, помещённых на букву о (одо...), надо смотреть на букву в (ві- до...); например: одорювати, одособляти надо смотреть: відорювати, відособляти. одолівати, -гаю, -ваєш, одолїти, -лію, -лісш редк. одолевать, одолеть [Абияка біда вас одоліє зовсім (Квітка)]. одомашнений спец. одомашненный [3 величним спокоєм випливають із-за обрію, ніби з глибини віків, круторогі сірі воли— одомашнені нащадки могутніх степових турів (Гонч.)]. одомашнення спец. одомашнение. одомашнити см. одомашнювати. одомашнитися см. одомашнюватися. одомашнювання спец. одомашнение [Не можна не відзначити серйозних успіхів наших вчених у міжвидовій гібридизації, акліматизації та одомашнюванні тварин (Наука і життя, 1958, 7)]. Одомашнювати, -нюю, -нюєш, одомашнити, -ню, -ниш спец. одомашнивать, одомашнить. одомашнюватися, -нюється, одомашнитися, -ниться спец. одомашниваться, одомашниться. одометр, -ра спец, одометр. одонтолог спец, одонтолог. одонтологічний мед. одонтологический. одонтологія мед. одонтология. одоробало, о доробло разг. 1) громоздкий предмет, разг. громадина; 2) перен. бран. чучело; (о грузной, неуклюжей женщине вульг. — ещё) кувалда; (о крупной, неопрятно одетой и некрасивой женщине презр. — ещё) фефёла [Насилу повергається оте одоробало по хаті, та тільки кахикає, та бухикає, та сопе, а прийде вечір, то все стогне (Н.-Лев.); Може й злості ніякої не було в оцім костистім одороблі з одним оком, а чомусь німіли язики, коли оте око перебігало по рядах (Ле)]. одп..., кроме слов, помещённых на букву о (одп...), надо смотреть на букву^ в (відп...); например: одпадати, одпускати надо смотреть: відпадати, відпускати. одповідь, -ді 1) см. відповідь 1; 2) (выговор, резкое возражение) отповедь. ОДПУ (О б'є д н а н є державне політичне управління) ист. ОГПУ (Объединённое государственное политическое управление). одр..., кроме слов, помещённых на букву о (одр...), надо смотреть на букву в (відр...); например: одразу, одремонтувати надо смотреть: відразу, відремонтувати. одр, -ра уст. одр [Художник., змалював поета на смертнім одрі (Ільч.)]. одружений женатый (о мужчине)-, замужняя (о женщине)', (иногда — ещё) замужем [Вася був одружений (Гонч.)]', "-ний з ким женат на ком; ~>на з к и м замужем за кем [Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з ЦиганКОМ. Воші якраз підходять одне до одного (Гур.)]. одруження брак; (обряд узаконения супружеских отношений книжн. — ещё) бракосочетание; (о вступлении в супружеские отношения мужчины и женщины или только мужчины — ещё) женитьба [Родина Л іди до останнього часу вважала її одружепня з лікарем за вирішену справу (Трубл.)]; ^ня з розрахунку брак по расчёту. одружити см. одружувати. одружитися см. одружуватися. одружувати, -жую, -жуєш, одружити, -ружу, -ружиш (кого и кого з ким) женить (кого и кого на ком) (несоверш. и соверш.), поженить (соверш.), уст. сочетать браком (кого и кого с кем) (несоверш. и соверш.)', (о женщине — ещё) выдавать замуж, выдать замуж (кого и кого за кого) [До господарства потрібні стали робочі руки, і старшого, Антона, батько одружив (Чорн.); Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились. А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч.)]. одружуватися, -жуюся, -жуєшся, одружитися, -ружуся, -ружишся вступать в брак, вступить в брак, уст. сочетаться браком (несоверш. и соверш.), (только мн. ч.) пожениться (соверш.)', (о мужчине — ещё) жениться (несоверш. и соверш.), разг. ожениться (соверш.)', (о женщине — еще) выходить замуж, выйти замуж [Одружуєтесь, то одружуйтесь так, щоб цей день до останнього зітхання був вам пам'ятний. Щоб його ні в якому разі не можна було викреслити з життя (Шовк.); Нема кому привітати, Ні з ким пожуритись,— Треба було б молодому, Треба б одружитись (Шевч.); Софія одружувалась з Ізаро- вим (Шиян); І ф і г е н і я: ..Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Л. Укр.)]. одрябліти, -лію, -лїєш и одрябнути, -ну, -неш разг. одряблеть, одрябнуть. одряхлілий одряхлевший, разг. одряхлелый [..капітал споживає робочу силу так швидко, що вже середнього віку робітник стає більш-менш одряхлілим (Маркс)]. одряхління одряхление. одряхліти, -лію, -лїєш и одряхнути, -ну, -неш одряхлеть, разг. одряхнуть [«Як він змінився за останній час, одряхлів», — подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (Гур.)] Одрях |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)