Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оду 102 одч одурманювати, -нюю, -нюеш, одурманити, -ню, -ниш одурманивать, одурманить [Біблійні легенда про всесвітній потоп всіляко підтримувалась церквою і пануючими класами тому, що вона допомагала їм одурманювати трудящих (Наука і життя, 1958, 7)\ Михайло:. ..Мене аж одурманило щастя. Куди пе гляпу, все мені усміхається (Стар.)]. одурманюватися, -нююся, -нюєшся, одурманитися, -нгося, -нишся одурманиваться, одурманиться. одурманюючий одурманивающий [Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (Гонч.)]. одурювання обманывание, обман; одурачивание. Ср. одурювати. одурювати, -рюю, -рюеш, одурити (одурю, одариш) обманывать, обмануть, разг. дурачить, одурачивать, одурачить [Ти думаєш, я тебе одурюю?.. Ні, ще Василь Порох нікого не обдурював... (Мирн.)\ Дмптрспко — чоловік правдивий — не одурив Чіпки (Мирн.)] ..буржуазний націоналізм роз'єднує робітників і одурює їх «національними лозунгами» (Ленін)] Не жаль па злого, коло його І слава сторожем стоїть. А жаль на доброго такого, Що й славу вміє одурить (Шевч.)]] дати себе "-'рити дать обмануть себя, даться в обман. одурюватися, -рююся, -рюєшся, одуритися (одурюся, одуришся) 1) обманываться, обмануться; 2) страд, з. (несоверш.) обманываться; одурачиваться; ср. одурювати. одуряти, -ряю, -ряг.ш одурять. одуряючий одуряющий. одусіль, одусюди нар. см. відусіль, відусюди. одутий см. одутлий. одутість см. одутлість. одутлий, (реже) одутий одутловатый, уст. одутлый; (отёчный) обрюзгший, обрюзглый [Обірваний та одутлий, слоняв- ся він по улицях, випрохуючи у стрічних і поперечних копійки, щоб похмелитися (Мирн.); Ледве, ледве Переносить ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Шевч.)]. одутлість, -лості, (реже) одутість, -тості одутловатость; одутлость; обрюзглость [Порушення обміну речовин, як правило, викликає набряки, одутлість обличчя (Наука і життя, 1958, 10)]. Ср. одутлий. одухотворений одухотворённый; (исполненный творческого воодушевления — ещё) одушевлённый [Чорне плаття робило шкіру її ще білішою, а обличчя немов відсвічувало, строге, одухотворене (Коп.)\ Пригадуючи нашу першу зустріч на китайській землі, я насамперед бачу перед собою, як втілення розквітаючої чистої краси, одухотворений хвилюючий образ китайського піонера (Гонч.)]. одухотвореність, -ності одухотворённость; одушевлённость. Ср. одухотворений. одухотворення одухотворение; одушевление. Ср. одухотворяти. одухотворити см. одухотворяти. одухотворитися см. одухотворятися. одухотворяти, -ряю, -ряєш, одухотворити, -рю, -рйш одухотворять, одухотворить; (делать живым — ещё) одушевлять, одушевить [І як промінь сонця, що падає на тиху заводь, змінює її своїм сяйвом, так посмішка немовби одухотворила її обличчя, а особливо очі (Шиян); Артист одухотворяє., намічені автором форми, дає життя і вираз авторським істотам (Мирн.)]. одухотворятися, -ряюся, -риєшся, одухотворитися, -ріося, -рйшея одухотворяться, одухотвориться; одушевляться, одушевиться. Ср. одухотворяти. одушевйти см. одушевляги. одушевйтися см. одушевлягися. одушевления одушевление [Хлопець [Лужицький] був гарячий і поривистий, коли Демидів тільки в хвилях одушевления ставав таким (Мак.)]. одушевляння одушевление. одушевляги, -ля:о, -ляєш, одушевйти, -влю, -виш одушевлять, одушевить. одушевлятися, -ляюся, -лял'цея, одушевйтися, -влюся, -вйшея одушевляться, одушевиться [А що він мав між іншим, так, «побічно», ту слабу сторону, що любив одушевлятись гарячими нш ітками, — се не мало нікого обход іти (Коб.)]. одф... надо смотреть на букву в (відф...); например: одфільтровувати, одформовува- ти надо смотреть: відфільтровувати, від- фэрмовувати. одх... надо смотреть на букву в (відх. например: одхаркувати, одхиляти надо смотреть: відхаркувати, відхиляти. одц... надо смотреть на букву в (відц...); например: одцуратися надо смотреть: відцуратися. одч..., кроме слов, помещённых на букву о (одч...), надо смотреть на букву в (відч...); например: бдчай, одчинятися надо смотреть: відчай, відчинятися. одчайдушний 1) отчаянный; (беспечный разг.— ещё) бесшабашный; (удагой разг. — еще) залихватский; (разгульный разг. — ещё) забубённый; (готовый на всякий риск — еще) рисковый [Сміливий, навіть одчайдушний, він не любив нікому коритися (Козач.у, З його паузи дихнуло суворими звичаями, одчайдушною рішучістю людей каторжного минулого й тайги (Кундз.); Мандоліна забриніла високим визкливим голосом — якусь веселу, одчайдушну мелодію (Смол.)]] 2) (крайний по своим проявлениям) отчаянный [В нинішніх умовах як ніколи зростає значення єдності соціалістичних країн. Міжнародна реакція робить одчайдушні спроби порушити цю єдність. Але такі сподівання приречені на провал (Рад. Укр., 1957, //)]; 3) (очень плохой) разг. прен. отчаянный; (неисправимый — ещё) отпетый. одчайдушність, -ності отчаяпность; бесшабашность [Мужній спокій при небезпеці, завзяття, одчайдушність, героїзм у боротьбі з ворогами — такими рисами наділені образи козаків, зокрема запоріж- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)