Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
озн 107 озп озиватися, -ваюся, -ваєшся, озватися (озвуся, озвешся и озовуся, озовешся) отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться; (только несоверш. —о взаимном действии — ещё) окликаться [ — КатрЫ Катре! — кличу, — не озивається, йде улицею швидко (Вовч.); Де ти? Де ти, озовися! Прийди, серце, пригорнися (Шевч.); А в душі ще озивалася старовинна казка, вставало Побужжя, високі кручі (Ст.)\ Пастушок десь грає в дудку, Озивається сопілка (Ус); Близько, немов прокинувшись, озвалися кулемети (Гонч.); Там знайшов він Еолову арфу; Він шарп- пув її довгії струни — І всі струни озвалися співом, Лагіднішим од вітру дзвінкого (Л. Укр.)]. озимизація с.-х. озимизация. озпмизбваний с.-х. озимизйровапный. ознмпзувати, -зую, -зуєш с.-х. озимизйровать. озимизуватися, -зується страд, з. с.-х. ози- мизйроваться. озимий с.-х. озимый [Озимий лан співає рунами (Мас); Навесні після збирання озимого жита на зелений корм худобі можна сіяти гречку (Колг. Укр., 1956, 6)]. озимина с.-х. 1) (посев, всходы) озимь [Після жнив Іванові — возовиця; далі — оранка на озимину (Мирн.); Обабіч соші озимина зеленіє, сходить рання ярина (Вишня)]; 2) (злаки) озимый хлеб, озимые (сущ.) [Нема доїцу та й нема. Ярина показує погано, на озимину мала надія (Коцюб.); Петрові добре знайомий цей вдаваний спокій села перед великою і напруженою роботою. Ще кілька днів — і достигне озимина (Жур.)]. озймість, -мості с.-х. озймость [Дослідами доведено, що у створенні, наприклад, спадкової властивості озимості у озимих сортів пшениці або жита обов'язково брали участь знижені температурні умови (Осн. даре.)]. озимки, -ків разг. 1) (весенний мороз; пороша весной) озимки [Весна витрушувала останні озимки (перекл. з Шолохова)]; 2) сорт яблок, сохраняющихся зимой. озирання осматривание, оглядывание; озирание; обозревание. Ср. озирати, эзирати, -раю, -раєш, озирнути, -ну, -нет осматривать, осмотреть, оглядывать, оглядеть, оглянуть, уст. озирать (несоверш.); (окидывать взором книжн. — ещё) обозревать, обозреть [От пішов я Город озирати (Шевч.); Він озирнув рівний стрій пляшок (Донч.); Гострими маленькими очима орел озирав низину на багато кілометрів навколо (Трубл.); А як на сході сонце запалало І озирнуло степ — в піску найшло Глибокий видолинок, де спав Каїн (Фр.)]. >зиратися, -раюся, -раєшся, озирнутися, -нуся, -нёшся 1) осматриваться, осмотреться, оглядываться, оглядеться, оглянуться (разг.), озираться (несоверш.) [Максим Кривоніс, опинившись у лісі, так само сторожко озирався навколо (Панч); Під ногами зашаруділа пожовкла трава. Кобзар озирнувся довкола (Жур.)]; 2) (оборачиваясь, смотреть назад) оглядываться, оглянуться, уст. озираться (несоверш.) [Він часто озирався, наче за кожним його кроком хтось пильно стежив (Шиян); Марія вибігла за ним на вулицю, щось почала гукати вслід, але він навіть не озирнувся (Куч.)]. озирнути см. озирати. озирнутися см. озиратися. озїїще разг. махинище, громадина. озія разг. махина, громада [Незабаром і вродились, як з землі виросли, великі рублені палати.. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села (Мирн.); Там, далеченько, видно було якусь озію цеглову, клуні, ожереди... (Тесл.)]. озлиднілий обнищалый, обнищавший. озлидніння обнищание. озлидніти, -нію, -нієш обнищать. озлити, -лю, -лиш обозлить, озлить [Бійка та скарги не відбили в Назара нахилу до всяких витівок, а, навпаки, ще більше озлили хлопця (Збан.)]. озлитися, -люся, -лйшся обозлиться, озлиться [За що на греків він озливсь? За що він, навіжеиа пика, Мов реп'яхом до їх вчепивсь? (Г.-Арт.)]. озлобити см. озлобляти. озлобитися см. озлоблятися. озлоблений озлобленный; ожесточённый [І бив, бив [Шакула Андрія], доки міг, доки не наситилось його перелякане, озлоблене серце (Коцюб.); Не хватайте озлоблених у тюрми: вони самі собі тюрма (Тич.)]. Ср. озлобляти. озлобленість, -ності озлобленность; ожесточённость. Ср. озлобляти. озлоблення озлобление; ожесточение [Спроби [царського] уряду затаїти правду про село, що розоряється і голодує, викликають тільки законне озлоблення і обурення серед селянства (Ленін)]. Ср озлобляти. озлоблено нар. озлобленно; ожесточённо. Ср. ознобляти. озлобляти, -ляю, -ляєш, озлобити, -лоблю, -лобиш озлоблять, озлобить; (делать непреклонным, жестоким) ожесточать, ожесточить [Признаюсь, що коли мене вживання іншомовних слів без потреби озлобляє (бо це утруднює наш вплив на масу), то деякі помилки тих, що пишуть у газетах, зовсім уже можуть вивести з себе (Ленін)]. озлоблятися, -ляюся, -ляєшся, озлобитися, -лоблюся, -лобишся озлобляться, озлобиться; ожесточаться, ожесточиться. Ср. озлобляти. ознаймляти, -ляю,-ляєш (редк.), ознаймйти, -млю, -Миш разг. извещать, известить; объявлять, объявить [Дзвінкі поцілунки лунали по хаті і сплітались з плачем сумної трембіти, що все ознаймляла далекі гори про смерть на самотній кичері (Коцюб.); Наприклад, він чомусь мені заборонив, Щоб я Тадеуша про батька озпай- мнв, Сказавши, що живий... (перекл. Рильського); П а р в у с: ..Одно мене дивус, що Руфін.. не ознаймив так просто, як усі ми: «я християнин», а крутив, крутив, сюди й туди, і сяк і так... (Л. Укр.)]: ознайомити см. ознайомлювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)