Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
03Н 108 030 ознайомитися см. ознайомлюватися. ознайомлений ознакомленный. ознайомленість, -ності ознакомленность. ознайомлення ознакомление [Широке ознайомлення слухачів з творчістю радянських композиторів шляхом лекторійної роботи безумовно відіграло позитивну роль (Мист., 1956, 5)]. ознайомлювання ознакомление. ознайомлювати, -люю, -люєш, ознайомити, -млю, -миш ознакомлять, ознакомить [Перш за все, шановний товаришу, я хотів ознайомити вас із станом справ на сьогоднішній день (Іван.)]. ознайомлюватися, -лююся, -люєшся, ознайомитися, -млюся, -мишся ознакомляться, ознакомиться [Наш гість приїхав до Львова, щоб ознайомитися з досягненнями Радянської влади в цьому стародавньому українському місті (Вільде)]. ознака, обл. ознак, -ку признак, примета; (обстоятельство, явление, указывающее на что-нибудь книжн. — еще) предзнаменование, уст., церк. знамение [Основна ознака різниці між класами — їх місце в суспільному виробництві.. (Ленін); Лейтенант пошукав ознаків, про які казав колгоспник, і його досвідчене око тільки з великими труднощами побачило сліди дороги (Панн); Народна традиція пов'язує з лелекою на хаті добру ознаку миру, добробуту й щастя (Смол.)', — Це добре — сказав льотчик, — лікар на борту — ознака щастя (Риб.)]; невід'ємна <^ка неотъемлемый признак, неотъемлемое свойство, книжн. неотъемлемая принадлежность; ~ка часу знамение времени (книжн.). ознаменований ознаменованный [Дні підготовки до всенародного свята ознаменовані новими трудовими успіхами робітників — будівельників Переяслава-Хмельницького (Рад Укр., 1953, XII)]. ознаменовувати, -новую, -новуєш, ознамену- ваіи, -ную, -нуош ознаменовывать, ознаменовать [Трудящі столиці Радянської України ознаменовують 300-річчя возз'єднання України з Росією високопродуктивною працею в ім'я Соціалістичної Вітчизни, в ім'я комунізму (Рад. Укр., 1954, І); Своєю художньою, публіцистичною і науковою діяльністю він [Франко] ознаменував цілу епоху в українській літературі Aст. укр. літ.)]. ознаменовуватися, -новується, ознаменуватися, -нусіьея ознаменовываться, ознаменоваться [Початок підготовки до виборів у Верховну Раду УРСР ознаменовується новим піднесенням виробничої і громадсько-політичної активності трудящих (Рад. Укр., 1946, XII); Минулий навчальний рік у нашій республіці, як і у всьому Радянському Союзі, ознаменувався новими успіхами в роботі шкіл (Рад. Укр., 1950, IX)]. ознаменування ознаменование [Увечері, коли над Москвою спустилися сутінки, небо освітилося різнокольоровими ракетами. Це столиця нашої Батьківщини на ознаменування Дня артилерії салютувала двадцятьма артилерійськими залпами (Літ. газ, 1953, XI)]. ознаменувати см. ознаменовувати. ознаменуватися см. ознаменовуватися. означальний грам, определительный; <^не підрядне речення определительное придаточное (подчинённое) предложение. означати, -чаю, -чаєш означать, обозначать; (свидетельствовать о чём книжн. — ещё) знаменовать; (иметь какой-нибудь смысл и т. п. — обычно) значить [Демократія означає рівність (Ленін); Несподівано з'явилися регулювальники і замахали червоними прапорцями. Микола добре знав, що це означає (Куч.); Коли щось вийшло за межі лабораторії, то це означає, що воно набрало певного економічного, а то й політичного значення (Шовк.)]. означатися, -чається обозначаться, намечаться [У зоряній тиші пропливає ніч, і контури гір означаються так легко, начебто тільки лінії малюнка (Ст.)]. означений 1) грам., мат. и пр. определённый; 2) (намеченный) разг. назначенный; (по соглашению с кем-нибудь — ещё) условленный [3 полудня посідаємо на віз та й гайда в село, щоби у означений день рано бути на місці спірнім (Фр.); Вже була сьома година, коли втомлений молодий учитель майже біг на означене місце, де мав відбутися концерт (Мак.)]. означення грам.у мат. и пр. определение [Аналіз мовностилістичних засобів твору показує, що означення як засіб оцінки, як вираз ставлення персонажа (і автора) до певних подій і явищ становить широко вживаний автором художній прийом (Мо- возн., 1948, VI)]. означити см. означувати. означуваний определяемый. означувати, -чую, -чуєш, означити, -чу, -чиш обл. определять, определить [Мені важко було навіть означити, в чому полягала особливість його натури (Вільде)]. озноб, -бу озноб [Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри». Купатися можна лише 1—2 рази на день (Наука і життя^ 1956, 7I; у хворого ^б у больного озноб, больного знобйт. ознобити см. ознобляти.^ ознобитися, -блюся, -бйшся обл. простудиться. озноблення ознобление [Один раз перенесене озноблення, або відмороження, кінцівки залишає слідову реакцію (Курс патології)]. ознобляти, -ляю, -ляєш, ознобити, -блю, -бйш озноблять, ознобить озокерит, -ту мин. озокерит [Хороші результати дає також лікування борислав- ським озокеритом (Веч. Київ, 1958, III)]* озокеритний спец, озокерйтчик. озокеритовий мин. озокерйтовый [Ми зупиняємося на горі, бо відціль уже видно Борислав з його нафювими вишками і озокеритовими шахтами іКуч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)